Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 496/1158/16-ц

провадження № 61-10959св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Одеській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суд уз позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Державна інспекція сільського господарства в Одеській області, про визнання протиправними та скасування свідоцтв про реєстрацію машин - тракторів та зернозбирального комбайна.

Позовна заявка мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала однією сім?єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_3 . За час спільного проживання, ними було придбано майно, зокрема сільськогосподарська техніка: трактор колісний МТЗ-80, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , трактор колісний МТЗ-80,

1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , комбайн зернозбиральний СК-5 НИВА, 1981 року випуску. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка вимушена була звернутися до суду для отримання прав на майно, в тому числі на вказану сільськогосподарську техніку. Однак під час вирішення спору їй стало відомо, що ОСОБА_2 були надані свідоцтва про реєстрацію вказаної техніки на його ім`я, які начебто оформлені за життя чоловіка, чим позбавлено її прав власника майна. Оскільки наявні всі ознаки протиправності свідоцтв, виданих Інспекцією державного технічного нагляду Одеською державною адміністрацією, яка на той час вже не мала повноважень на реєстрацію техніки, без відповідної реєстрації в електронній системі реєстрації техніки та в спеціальних книгах реєстрації машин, без відома та звернення її чоловіка - власника машин, без оплати збору за реєстрацію машин, то вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 просила визнати протиправними та скасувати свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарських машин, виданих на ім`я ОСОБА_2 , оскільки такі належали її чоловіку ОСОБА_3 , і були придбані ними під час сумісного проживання без реєстрації шлюбу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29 вересня

2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду 26 листопада 2015 року було відмовлено ОСОБА_1 в задоволені адміністративного позову, і оскільки постановою суду надано оцінку листам Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, то не може бути задоволено позов, який не обґрунтований належними правовими підставами.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові з інших підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі у якості співвідповідача Державну інспекцію сільського господарства в Одеській області. Апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду, позбавлений процесуальної можливості залучати до участі у справі належних відповідачів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

24 січня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги, просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про необхідність залучення у справі в якості співвідповідача Державну інспекцію сільського господарства в Одеській області зроблено з порушенням норм процесуального права, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про те, що оскаржувані свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарської техніки дійсно надавались та реєструвались Державною інспекцією технічного нагляду у 2012 році. Дані про реєстрацію спірної техніки, дані про надання свідоцтв про реєстрацію машин у 2012 році - відсутні.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Біляївського районного суду Одеської області.

15 листопада 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

16 листопада 2018 року матеріали цивільної справи передано судді Карпенко С. О.

Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-10959св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними дій Державної інспекції сільського господарства в Одеській області при видачі Свідоцтв про реєстрацію машин та скасування свідоцтв про реєстрацію машин, оскільки Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області свідоцтва не видавалися.

Згідно відомостей Державної інспекції сільського господарства в Одеській області станом на 19 листопада 2014 року трактор колісний МТЗ-80, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , трактор колісний МТЗ-80, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстровано за ОСОБА_3 .

Водночас на підставі свідоцтв про реєстрацію машин, виданих 11 жовтня 2012 року Інспекцією державного технічного нагляду Одеської обласної державної адміністрації без зазначення відомостей про посадову особу, що видала документ, власником комбайну зернозбирального, трактору колісного МТЗ-80, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_4, трактору колісного ТЗЗ-80, 1987 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .

При цьому докази існування відомостей про ОСОБА_2 , як власника спірного майна, в уніфікованій електронно-обліковій системі станом на 2014 рік були відсутні.

В 2015 році на підставі заяви ОСОБА_2 та наданих ним свідоцтв про реєстрацію машин від 11 жовтня 2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області були внесені відомості до Єдиної бази даних відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних, сільськогосподарської техніки, інших механізмів в Одеській області про нього як власника майна, і з того часу в отриманні інформації щодо власника ОСОБА_3 Держсільгоспінспекцією в Одеській області було відмовлено, оскільки її було втрачено.

Відповіддю Державної інспекції сільського господарства в Одеській області на адресу апеляційного суду у наданні документів, які стали підставою для реєстрації та зняття з обліку сільськогосподарської техніки у 2012 році, а також витягів з книг реєстрації машин фізичних осіб 2009 - 2012 років відмовлено, оскільки вони відсутні.

Книги реєстрації машин, які повинні зберігатися протягом 25 років, та документи, надані для реєстрації та зняття з обліку машин, які повинні зберігатися протягом

5 років, Інспекцією державного технічного нагляду Обласної державної адміністрації, яка ліквідована, до архіву не передавалися, так само не передавалися вони до Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка на теперішній час виконує функції щодо обліку реєстрації машин.

Отже, на час вирішення спору, доля книг реєстрації машин та документів, що стали підставою для реєстрації прав власника, не з`ясована.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , просила визнати протиправними та скасувати свідоцтва про реєстрацію машин - тракторів та зернозбирального комбайна.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року

№ 459/2011, Інспекція сільського господарства Одеської області є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та забезпечує здійснення відомчої реєстрації та обліку машин, видачі на них номерних знаків та відповідних реєстраційних документів, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих машин та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є.

Відповідно до Порядку здійснення заходів, пов?язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади від 20 жовтня 2011 року № 1074 у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади, права та обов?язки органів виконавчої влади переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Встановлено, що Інспекція державного технічного нагляду Обласної державної адміністрації ліквідована, проте відповідні функції у галузі державної політики у сфері нагляду (контролю), забезпечення відомчої реєстрації та обліку машин передано Державній інспекції сільського господарства в Одеській області, отже на час вирішення спору існував орган виконавчої влади, який хоча і не видавав оспорювані свідоцтва, але здійснював відповідні функції, проте не був залучений до участі у справі у якості співвідповідача.

Відповідно до статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження

№ 14-61цс18). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення по справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи, що унеможливило розгляд справи по суті, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну неналежного відповідача належним відповідачем.

Аргументи заявника наведені у касаційній скарзі є безпідставними, оскільки відсутність доказів про реєстрацію спірної сільськогосподарської техніки саме Державною інспекцією технічного нагляду у 2012 році не впливає на висновок апеляційного суду, так як такі повноваження встановлені Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко