Історія справи

Постанова КЦС ВП від 31.01.2018 року у справі №2-1303/09

Постанова

Іменем України

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1303/09

провадження № 61-1698 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

заінтересована особа (боржник) 1 - ОСОБА_3,

заінтересована особа (боржник) 2 - ОСОБА_4,

заінтересована особа (боржник) 3 - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців у складі судді Кирилюк Л. К. від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області у складі головуючого судді Чупікової В. В., суддів: Перепелюк І. Б., Перепелюк Л. М. від 20 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія (далі - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Вимоги за заявою мотивовані тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області перебуває на виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1303 про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк»), заборгованості за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року.

20 квітня 2015 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Укрсиббанк» був укладений договір факторингу № 18, згідно з яким право грошової вимоги за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ураховуючи викладене, ТОВ «ФК «Гарантія та Довіра» просило замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1303/09, а саме, стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 липня 2016 року заяву задоволено частково. Замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП № 44527924 від 27 серпня 2014 року по виконанню виконавчого листа № 2- 1303, виданого 25 травня 2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_4 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року в загальній сумі 412 302 грн 32 коп., з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з урахуванням положень статті 378 ЦПК України, у редакції чинній на час розгляду даної заяви, наявні підстави для заміни сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», оскільки ПАТ «УкрСиббанк», відповідно до договору факторингу від 20 квітня 2008 року № 18, передало право вимоги за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». При цьому суд першої інстанції вважав, що замінити сторону у виконавчому провадженні можливо лише в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4, який пред'явлено до виконання, а замінити сторону у виконавчому провадженні в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 неможливо, оскільки він не перебуває на виконанні у державній виконавчій службі та виконавче провадження по ньому не відкрито.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2016 року ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не було допущено порушень норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що оскільки дані про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відсутні і виконавчі листи про стягнення з них заборгованості, на примусовому виконанні у виконавчій службі, не перебувають, тому задоволенню підлягає заява про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом № 1303, виданим 25 травня 2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, лише в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», просить скасувати увалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2016 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що при постановленні оскаржуваних ухвал суди дійшли помилкового висновку щодо відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 лише з тих підстав, що виконавчий лист про стягнення заборгованості з вказаних осіб не перебуває на виконанні та по ньому не відкрито виконавче провадження, оскільки судами не враховано положення статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України, та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

24 жовтня 2016 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ поновлено ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» строк на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 липня 2016 року та ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2016 року, а також відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року справу за заявою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27 грудня 2017 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 травня 2009 року позов акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 410 572 грн 32 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 пеню за договором поруки в сумі 1 386 грн 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 пеню за договором поруки в сумі 971 грн 90 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання вищезазначеного рішення, 25 травня 2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий лист.

Постановою відділу державної виконавчої служби Сторожинецького районного управління юстиції Чернівецької області відкрито виконавче провадження ВП № 44527924 від 27 серпня 2014 року по виконанню виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_4

20 квітня 2015 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір факторингу № 18, згідно з яким право грошової вимоги, в тому числі і за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року, перейшло до ТОВ «ФК «Гарантія та Довіра».

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, у порушення вищевказаних положень закону та вимог статей 212-214, 303, 315 ЦПК України 2004 року, не звернув увагу на те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу, а також на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо, відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом № 1303, виданим 25 травня 2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівці, в частині солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_5 лише з тих підстав, що виконавче провадження відносно вказаних боржників не відкрито та не перебуває на виконанні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, ОСОБА_5 з ухваленням нового рішення про задоволення заяви .

Відповідно до ст. 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2016 року, в частині відмови в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1303/09 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» з ОСОБА_3, ОСОБА_5, скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні ВП № 44527924 від 27 серпня 2014 року по виконанню виконавчого листа № 2-1303/09, виданого 25 травня 2009 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11334821000 від 17 квітня 2008 року в загальній сумі 412 302 грн 32 коп. з публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В іншій частині ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

С.О. Погрібний

Г.І. Усик