Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.03.2019 року у справі №328/807/18

Постанова

Іменем України

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 328/807/18

провадження № 61-5193св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальна установа Токмацька центральна районна лікарня,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Токмацька міська рада Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року у складі судді Кордюкова В. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (далі - ЦРЛ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Токмацька міська рада Запорізької області, про поновлення на посаді завідувача відділення, лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 працювала в районній лікарні на посаді завідувача відділення, лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії.

Згідно з наказом ЦРЛ від 29 грудня 2017 року № 143 - о її звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією лікарні. Ліквідація лікарні відбулася відповідно до рішення Токмацької міської ради Запорізької області від 20 липня 2017 року № 2 "Про припинення комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня шляхом її ліквідації". Після звільнення всіх працівників лікарні рішенням Токмацької міської ради Запорізької областівід 22 лютого 2018 року зупинено процедуру ліквідації комунальної установи і ухвалено рішення про її перетворення в комунальне підприємство "Токмацький центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" з переданням йому всього майна, прав та обов'язків.

Після звільнення позивача та інших працівників лікарні, засновник ЦРЛ - Токмацька міська рада скасувала власне рішення про ліквідацію відповідача. Отже, юридичний факт, який став підставою для видання наказу про звільнення з роботи позивача, а саме повна ліквідація установи, відпав.

Просила суд поновити строк, передбачений статтею 233 КЗпП України, пропущений з поважних причин, визнати її звільнення з посади завідувача відділення, лікаря-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії ЦРЛ на підставі наказу від 29 грудня 2017 року № 143-о незаконним та поновити позивача на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн, завданої незаконним звільненням, судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року позивачу поновлено строк звернення до суду, в позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посада позивача та всі інші посади комунальної установи - ЦРЛ скорочені, відповідно до статті 5-1, частини 4 статті 36 КЗпП України припинення трудового договору за ініціативи власника є правомірним, незважаючи на зміну припинення установи на її перетворення, бо працівника неможливо перевести на іншу роботу через повне скорочення штату.

Правомірність рішення про повне скорочення штату працівників ЦРЛ, прийнятого наказом голови ліквідаційної комісії ЦРЛ від 18 грудня 2017 року № 170 - осн на виконання рішення Токмацької міської ради від 20 липня 2017 року № 2 позивач не оспорює. Рішення стосовно штату та чисельності працівників є виключним повноваження Токмацької міської ради, як власника, або уповноваженого органу - керівництва установи, узгоджується з вимогами статті 5-1, частини 4 статті 36 КЗпП України та має наслідком припинення трудового договору.

Незважаючи на те, що ліквідацію установи було замінено на реорганізацію, повне скорочення штату працівників є безумовною підставою звільнення позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 лютого 2019 року рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що незважаючи на те, що ліквідацію установи зі спливом певного часу було замінено на реорганізацію, повне скорочення штату працівників є безумовною підставою звільнення позивача.

Суд апеляційної інстанції вказав, що можливість звільнення працівників у разі реорганізації підприємства допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників.

Право визначити чисельність працівників належить тільки власникові або уповноваженому органу. Незважаючи на зміну форми припинення установи, рішення про повне скорочення чисельності штату працівників - наказ голови ліквідаційної комісії ЦРП від 18 грудня 2017 року № 170 - осн не змінено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року і постанову Запорізького апеляційного суду від 11 лютого 2019 року. Просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи особи викладені у касаційній скарзі

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Суди помилково вважали, що звільнення відбулося відповідно до процедури ліквідації підприємства. Фактично підприємство не було ліквідоване, а було перейменоване у Комунальне підприємство "Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", і не є новим підприємством.

Запис про ліквідацію підприємства не було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відповідно до частини 2 статті 104 ЦК України.

Відсутність штатного розпису чисельності посад працівників не є підставою для відмови у поновленні її на роботі.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Токмацька міська рада просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Вважає, що доводи касаційної скарги є такими, що не спростовують висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

Позивач помилково зазначає, що ЦРЛ була перейменована у Комунальне підприємство "Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", так як жодним доказом у справі це не підтверджується.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (далі-Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (далі-Закон №460-ІХ, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX (далі-Закон №460-ІХ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law30~.

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до рішення Токмацької міської ради від 20 липня 2017 року № 2 "Про припинення комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня шляхом її ліквідації" вирішено припинити шляхом ліквідації ЦРЛ, створити комісію з припинення, якій до 01 листопада 2017 року закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами та інше.

На виконання цього рішення міської ради головою ліквідаційної комісії ЦРЛ Шапран С. С. видано наказ від 21 липня 2017 року № 84-осн про припинення комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня шляхом ліквідації, розташовану за адресою: вул. Центральна, 55Ж, м. Токмак. Відповідно до пункту 2.3 цього наказу вирішено звільнити працівників підприємства згідно з чинним законодавством.

Відповідно до рішення Токмацької міської ради від 21 вересня 2017 року № 18 "Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради від 20 липня 2017 року № 2 "Про припинення комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня шляхом її ліквідації" виключено з вказаного вище рішення міської ради слова "до 01 листопада 2017 року".

Згідно з наказом голови ліквідаційної комісії комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня Шапран С. С. від 19 жовтня 2017 року № 132-осн "Про попередження працівників комунальної установи Токмацька центральна районна лікарняпро майбутнє звільнення" затверджено список працівників, які підлягають звільненню з 29 грудня 2017 року у зв'язку із скороченням штату та відомість попередження про майбутнє звільнення згідно з додатками № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,22,23 до наказу.

На виконання рішення Токмацької міської ради від 20 липня 2017 року № 2 наказом голови ліквідаційної комісії ЦРЛ від 18 грудня 2017 року № 170 - осн прийнято рішення про повне скорочення штату працівників Токмацької центральної районної лікарні.

Відповідно до пункту 234 наказу від 29 грудня 2017 року № 143-о позивача звільнено з посади за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Згідно з рішенням від 22 лютого 2018 року Токмацька міська рада визнала таким, що втратило чинність рішення від 20 липня 2017 року № 2, вирішила зупинити ліквідацію відповідача та припинити комунальну установу Токмацька центральна районна лікарня шляхом її перетворення в комунальне підприємство "Токмацький центр профілактики та боротьби зі СНІДом" (а. с. 85).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

Відповідно до частини 4 статті 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Верховний Суд зазначає, що розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору з працівником відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачає дотримання певних гарантій для працівника.

Згідно зі статтею 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини 1 , 5 статті 104 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 42-1 КЗпП України, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених частини 1 статті 42-1 КЗпП України (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у частини 1 статті 42-1 КЗпП України, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 42-1 КЗпП України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦК України).

Доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суди належно оцінили зміст наказу голови ліквідаційної комісії медичної установи від 18 грудня 2017 року № 170 - осн "Про скасування посад штатного розпису у зв'язку з ліквідацією", яким з 01 січня 2018 року скасовані всі посади штатного розпису у зв'язку із звільненням всіх працівників районної лікарні.

На момент подання позивачем заяви від 06 березня 2018 року про поновлення на роботі голові ліквідаційної комісії ЦРЛ КП "Токмацький центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" не створений.

Відповідно до пунктів 1,5 рішення Токмацької міської ради Запорізької області від 01 жовтня 2018 року № 12 вирішено припинити КУ "Токмацька ЦРЛ" шляхом ліквідації. Рішення Токмацької міської ради Запорізької області від 22 лютого 2018 року № 20 "Про припинення комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня шляхом перетворення в комунальне підприємство "Токмацький центр з профілактики та боротьби зі СНІДом" визнано таким, що втратило чинність.

Верховний Суд зазначає, що на час звільнення позивача відповідач діяв в межах Закону.

Встановивши обставини справи, оцінивши докази у справі, суди дійшли висновку, що ліквідацію установи зі спливом певного часу замінено на реорганізацію, однак повне скорочення штату працівників є безумовною підставою звільнення позивача.

Суди повно і всебічно з'ясували права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірили доводи та заперечення сторін.

З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, які зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі, власним тлумаченням норм права та переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 липня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко