Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.12.2020 року у справі №185/2013/20

Постанова

Іменем України

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 185/2013/20

провадження № 61-18232св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство "Ідея Банк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2020 року у складі судді Головіна В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітіної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року акціонерне товариство "Ідея Банк" (далі - АТ "Ідея Банк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 травня 2012 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №910.15104. Згідно даного договору відповідач отримав кредит в розмірі 240 717 грн 59 коп. зі сплатою 16,99% річних з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені графіком щомісячних платежів.

Позивач вказував, що повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору.

Натомість відповідач умови договору не виконав, у зв'язку з чим станом на 25 лютого 2020 року утворилася заборгованість у розмірі 73 794 грн 05 коп., яка складається із: основного боргу - 0 грн, простроченого боргу - 42 975 грн 74 коп. ; прострочених процентів - 7 147 грн 71 коп. ; строкових процентів - 180 грн 74 коп. ; пені за несвоєчасне погашення платежів - 11 993 грн 77 коп. ; інших штрафних санкцій - 11 496 грн 09 коп.

У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору банком на адресу відповідача 10 січня 2020 року було направлено вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань. Однак, вказана вимога ОСОБА_1 не виконана.

Враховуючи наведене банк просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 73 794 грн 05 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, позов АТ "Ідея Банк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 травня 2012 року № 910.15104, станом на 25 лютого 2020 року в сумі 73 794 грн 05 коп., яка складається з наступного: основний борг - 0 грн; прострочений борг - 42 975 грн 74 коп. ; прострочені проценти - 7 147 грн 71 коп. ; строкові проценти - 180 грн 74 коп. ; нарахована плата за обслуговування кредиту - 0 грн; прострочена плата за обслуговування кредиту - 0 грн; пеня за несвоєчасне погашення платежів - 11 993 грн 77 коп. ; інші штрафні санкції - 11
496 грн 09 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 404/2385/16-ц, провадження № 61-21168св18, від 07 листопада 2018 року у справі № 0907/2-7453/2011, провадження № 61-6321св18, від 21 серпня 2018 року у справі № 288/1361/15-ц, провадження № 61-4212св18, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15? ц, провадження № 61-517св18, від 09 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 6-2667цс16 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 щомісячно, у визначений кредитним договором період часу, сплачував на розрахунковий рахунок АТ "Ідея Банк" грошові кошти, які визначені графіком щомісячних платежів (додаток № 1 до кредитного договору). 18 травня 2019 року ОСОБА_1 здійснив останній платіж за кредитним договором, тобто належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується долученими до відзиву копіями фіскальних чеків щодо оплати кредиту.

Натомість банком у порушення статей 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України не було надано доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Крім того, суд апеляційної інстанцій у своїй постанові послався на те, що на адресу ОСОБА_1 було направлено новий графік щомісячних платежів, про що останній був належним чином повідомлений. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вручення йому вказаного листа. Враховуючи те, що відсутні докази отримання ним вказаних документів, суди попередніх інстанцій мали б виходити із того, що банк неправомірно нараховував проценти за новою ставкою й, відповідно, відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також заявник посилається на те, що довідка-розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписка з рахунку № НОМЕР_1, надані позивачем на підтвердження заборгованості, не є належними та допустимими доказами. Із вказаної довідки-розрахунку неможливо встановити, з якого часу утворилась заборгованість, за який період часу нараховувались проценти, пеня та інші штрафні санкції.

Крім того, судами не було з'ясовано, на якій підставі банком було нараховано "інші штрафні санкції".

Після сплати останнього платежу за кредитним договором ОСОБА_1 звертався до "Ідея Банк" з проханням видати документ, який підтверджує виконання ним обов'язку з повернення кредиту та зняти накладене на автомобіль обтяження у вигляді заборони відчуження, проте банк йому відмовив у зв'язку із наявністю заборгованості за кредитом.

Вказує, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року у справі 185/5809/19 у складі судді Головіна В.

О. за позов ОСОБА_1 до АТ "Ідея Банк" про визнання припиненим договору застави та скасування обтяжень задоволено.

Визнано припиненим у зв'язку з належним виконанням договір застави транспортного засобу № 910.15104 від 03 липня 2012 року, предметом якого є автомобіль "Ssang Yong" модель "Rexton Rx", номерний знак НОМЕР_2,2011 року випуску, номер кузова VIN- НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 18 травня 2012 року Павлоградським ВРЕР ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Скасовано обтяження у вигляді заборони відчуження, накладене на автомобіль "Ssang Yong" модель "Rexton Rx", номерний знак НОМЕР_2,2011 року випуску, номер кузова VIN- НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 18 травня 2012 року Павлоградським ВРЕР ГУ МВС України в Дніпропетровській області, на підставі договору застави транспортного засобу № 910.15104 від 03 липня 2012 року, внесеного до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 13075929 від 04 жовтня 2012 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2021 року АТ "Ідея Банк" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 травня 2012 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №910.15104, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 240 717 грн 59 коп. строком на 84 місяці, зі сплатою 16,99 % річних з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені графіком щомісячних платежів (а.

С.6,7).

Погашення кредиту передбачено графіком щомісячних платежів - додаток № 1, додаток № 2 (а. С.8,9,58).

Відповідно до пунктів 1,2 § 1 умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для фінансування купівлі автомобіля марки "Ssang Yong" модель "Rexton Rx", 2011 року випуску, номер кузова VIN - НОМЕР_3. Вказаний автомобіль був відповідачем придбаний.

Згідно з пунктами 2,3 § 9 кредитного договору у разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів від 1 до 60 днів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) в розмірі 0,15 % від простроченої суми боргу за кожен день прострочення. У разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів більше ніж на 60 днів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) в розмірі 0,65 % від простроченої суми боргу за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє від виконання зобов'язань за цим договором.

Пунктом 4 § 9 кредитного договору встановлено, що у разі неподання або несвоєчасного подання позичальником документів, що підтверджують фінансовий стан позичальника за останні 6 місяців, та/або невиконання/несвоєчасного виконання поновлення дії договору (договорів) страхування заставного майна та/або неподання/несвоєчасного подання відповідно оформленого акту перевірки заставного майна банк має право вимагати від позичальника сплати штрафу у розмірі 2,5 % від початкової суми кредиту за кожний випадок порушення, стягнувши витрати із позичальника (в тому числі, але не обмежуючись, за рахунок предмету застави) або зарахувати найближчий платіж (платежі) позичальника за договором, у погашення штрафних санкцій.

Пунктом 1 § 2 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 1,8100 % (маржу банку).

Згідно пунктом 4 § 2 кредитного договору станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішення правлінням банку, становить 15,1800 %, що разом з маржою банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 16,9900 %.

Пунктом 5 § 2 кредитного договору визначено, що банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надає позичальнику новий графік щомісячних платежів листом або на електронну пошту без внесення змін (доповнень) до договору не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка. Повідомлення про зміну розміру процентної ставки стає невід'ємною частиною цього договору.

Позичальник стверджує, що розуміє суть і принципи визначення процентної ставки, усвідомлює ризики, які випливають із змінної частини ставки за весь період кредитування і погоджується на ці ризики (пункт 4 § 2 кредитного договору).

Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором (а. с.17).

14 лютого 2013 на адресу відповідача було направлено повідомлення про підвищення процентної ставки за кредитом, в якому зазначено, що загальна ставка за користування кредитними коштами буде складати 18,39 % річних, новий розмір процентної ставки буде нараховуватись починаючи з 18 березня 2013 року.

Відповідачу було направлено новий графік щомісячних платежів, про що також зазначає ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про зміну розміру відсоткової ставки за кредитним договором починаючи з 14 лютого 2013 року до розміру 18,39 % річних.

З 19 травня 2014 року відбулося повторне підвищення процентної ставки до розміру 21,99 % річних.

10 січня 2020 року банком на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань, однак, вказана вимога відповідачем не виконана.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальник має заборгованість перед банком станом на 25 лютого 2020 року у розмірі 73 794 грн 05 коп., яка складається із: простроченого боргу - 42 975 грн 74 коп. ; прострочених процентів - 7 147 грн 71 коп. ; строкових процентів - 180 грн 74 коп. ; пені за несвоєчасне погашення платежів - 11 993 грн 77 коп. ; інших штрафних санкцій - 11 496 грн 09 коп. (а. с. 20).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог статті 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статі 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд як на обґрунтування доведеності позивачем заявленого розміру заборгованості посилався на те, що з 19 травня 2014 року відбулось повторне підвищення процентної ставки до 21,99 % річних, про що було повідомлено ОСОБА_1.

Пунктом 5 § 2 кредитного договору передбачено, що банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надає позичальнику новий графік щомісячних платежів листом або на електронну пошту без внесення змін (доповнень) до договору не пізніше як за 15 днів до дати, з якої почне діяти нова ставка.

Повідомлення про зміну розміру процентної ставки стає невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до Пунктів 1,2 § 6 кредитного договору банк має право ініціювати перед позичальником перегляд (зміну) фіксованої процентної ставки, передбаченої пунктом 9 § 2 договору, в залежності від зміни будь-якого з факторів: грошово-кредитної політики або облікової ставки Національного банку України та/або зміни вартості ресурсів, що залучаються банком, зміни кредитного ризику, зміни ринкової вартості ТЗ, попиту і пропозиції на кредитному ринку або інших факторів з відповідним повідомленням про це позичальника будь-яким із способів на вибір банку: або шляхом надіслання листа на вказане позичальником у договорі його місце проживання, або при його явці в банк, або через місцеві або регіональні друковані засоби масової інформації.

В разі мовчання (відсутності письмових заперечень) позичальника протягом 5 (п'яти) днів з моменту повідомлення його в будь-який з вищевказаних способів про ініціювання банком перегляду (зміни) фіксованої процентної ставки вважається, що позичальник погодився з правочином про перегляд (зміну) розміру фіксованої процентної ставки по кредиту, запропонованою банком, без укладення додаткових договорів до договору, а змінений розмір фіксованої процентної ставки по кредиту набуває чинності після закінчення вищевказаного строку п'яти банківських днів (якщо більш пізня дата зміни фіксованої ставки не вказана банком у повідомленні) та відображається у виписці з позичкового рахунку позичальника, яка надається при найближчій його явці в банк або надсилається поштою.

На підтвердження наведеного банком до відповіді на відзив на позовну заяву було додано копію повідомлення від 17 квітня 2014 року про зміну розміру відсоткової ставки з 19 травня 2014 року, графік сплати ануїтетних платежів, списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 1005, № 7864 та квитанцію укрпошти від 10 травня 2014 року як на підтвердження відправлення листів.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила, тут і надалі в редакції на час спірних правовідносин), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Схожі висновки щодо повідомлення боржника про зміну відсоткової ставки висловив Верховний Суд України в постанові від 14 грудня 2016 року у справі №6-2315цс16.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 повідомлення від 17 квітня 2014 року про зміну розміру процентної ставки, отже така зміна відбулась в односторонньому порядку.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було враховано наступного.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2020 року у справі № 185/8509/19, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, задоволено позов ОСОБА_1 до АТ "Ідея Банк" про визнання припиненим договору застави і скасування обтяжень.

Визнано припиненим у зв'язку з належним виконанням договір застави транспортного засобу № 910.15104 від 03 липня 2012 року, предметом якого є автомобіль "Ssang Yong" модель "Rexton Rx", номерний знак НОМЕР_2,2011 року випуску, номер кузова VIN- НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 18 травня 2012 року Павлоградським ВРЕР ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Скасовано обтяження у вигляді заборони відчуження, накладене на автомобіль "Ssang Yong" модель "Rexton Rx", номерний знак НОМЕР_2,2011 року випуску, номер кузова VIN- НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого 18 травня 2012 року Павлоградським ВРЕР ГУ МВС України в Дніпропетровській області, на підставі договору застави транспортного засобу № 910.15104 від 03 липня 2012 року, внесеного до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 13075929 від 04 жовтня 2012 року.

Вказаними судовими рішення встановлено, що відповідно до графіку щомісячних платежів від 18 травня 2012 року, який був замінений банком на інший графік щомісячних платежів 18 березня 2013 року, ОСОБА_1 починаючи з 18 травня 2012 року до 18 травня 2019 року платив по 4 917 грн 87 коп. щомісячно, а в подальшому по 5 086 грн 05 коп. щомісячно, а всього останнім було сплачено 426
633 грн 93 коп.

Вказана оплата підтверджується банківськими платіжними документами, копії яких також наявні у матеріалах справи, яка переглядається.

Також у справі № 185/8509/19 судами встановлено, що, заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1, банком не було надано доказів, які б підтверджували наявність непогашеної заборгованості за кредитним договором. Встановлено подання відповідачем копій страхових полісів КАСКО та договорів страхування за весь період дії кредитного договору.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не враховано встановлені фактичні обставини у справі № 185/5809/19, у якій беруть участь позивач та відповідач, не досліджено правову природу зміни відсоткової ставки у спірних правовідносинах, не з'ясовано, чи відбулись такі зміни правомірно, із дотриманням процедури, визначеної умовами кредитного договору, що впливає на заявлений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором,

Зважаючи на нездійснення дослідження наявних у матеріалах справи доказів, а також нездійснення перевірки заперечень відповідача щодо відсутності непогашеної заборгованості за кредитним договором, суди першої та апеляційної інстанцій передчасно зробили висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Враховуючи те, що апеляційний суд наділений достатніми процесуальними повноваженнями щодо дослідження доказів та з урахуванням принципу процесуальної економії, Верховний Суд вважає, що справу доцільно направити на новий апеляційний розгляд для усунення вищезазначених порушень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, і не перевірив доводи сторін та надані на їх підтвердження докази, то оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до частини 3 статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно перевірити висновки щодо дотримання порядку зміни банком відсоткової ставки в односторонньому порядку, врахувати встановлені фактичні обставини у справі № 185/5809/19, дати належну оцінку доводам і поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников І. Ю. Гулейков О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В.

Шипович