Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2019 року у справі №522/5231/18

Постанова

Іменем України

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 522/5231/18

провадження № 61-10379св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (далі - КП «Теплопостачання міста Одеси») про усунення порушень прав споживача комунальних послуг, відшкодування моральної шкоди.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що він є споживачем послуг теплопостачання, які надає відповідач за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі рішення комісії Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеса йому надано довідку про перебування на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги. Пільги надані на дві особи (в тому числі на дружину) з 01 січня 2017 року в розмірі 100 процентної знижки на оплату житлово-комунальних послуг. Однак, у серпні та вересні 2017 року він отримав рахунки-повідомлення про те, що має заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання станом на 01 серпня

2017 року у розмірі 451,81 грн.

Посилаючись на те, що під час здійснення розрахунку вартості наданих послуг з теплопостачання КП «Теплопостачання міста Одеси» не урахувало його право на 100-процентну знижку, що спричинило йому моральну шкоду, яка полягала в необхідності захищати свої права, що завдавало постійних душевних переживань, призвело до утворення часткової атрофія зорового нерву лівого ока, внаслідок чого він був вимушений три місяці знаходитися на лікуванні, позивач просив визнати дії відповідача такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; зобов`язати КП «Теплопостачання міста Одеси» відновити в розрахунках за послуги з теплопостачання 100-процентну знижку за оплату послуг з теплопостачання; зобов`язати КП «Теплопостачання міста Одеси» списати необґрунтовані нарахування за послуги з теплопостачання до його квартири за січень 2017 року в розмірі 202,88 грн та за лютий 2017 року в розмірі 248,30 грн; стягнути на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано КП «Теплопостачання міста Одеси» здійснити перерахування оплати за послуги теплопостачання до квартири АДРЕСА_2 за січень та лютий 2017 року з урахуванням

100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, без обмеження норм споживання.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має 100-процентну знижку на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, на оплату спожитої електроенергії та централізоване теплопостачання у межах норм споживання, передбачених законодавством. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім`ю. Оскільки площа квартири позивача складає 41 кв. м, що є меншою ніж передбачено законодавством для двох осіб (разом з дружиною позивача норматив площі житла становить 52.5 кв. м), а також відсутність відомостей про урахування чи вирахування місць загального користування при нарахуванні плати за опалення, а також відомостей про утеплення місць загального користування у будинку, відсутність у квартирі позивача засобу обліку теплової енергії,суд дійшов висновку про відсутність підстав для урахування соціального нормативу користування тепловою енергією при визначення розміру плати за централізоване теплопостачання та необхідність перерахування позивачу плати за теплову енергію за січень та лютий 2017 року з урахуванням 100-ппроцентної пільги, без урахування соціальних нормативів. Суд вважав необґрунтованими вимоги

ОСОБА_1 про зобов`язання КП «Теплопостачання міста Одеси» відновити у розрахунках за теплопостачання до квартири позивача

100-процентну знижку на опалення, оскільки відповідач при нарахуванні оплати за теплопостачання і так її ураховує, що підтверджено матеріалами справи. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання дій відповідача неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що вона не може бути розглянута та вирішена в рамках цивільного судочинства. Крім того, суд відмовив в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, вказавши, що між сторонами виникли договірні правовідносини, які регулюються главою 72 розділу IIІ Книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), нормами якої відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору не передбачено, як не передбачено таке відшкодування і укладеним між сторонами договором.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

ПостановоюОдеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року апеляційну скаргу КП «Теплопостачання міста Одеси» задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2018 року в частині зобов`язання КП «Теплопостачання міста Одеси» здійснити перерахування оплати за поставлене тепло до квартири АДРЕСА_2 за січень та лютий 2017 року, з урахуванням

100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, без обмеження норм споживання скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розрахунки за послуги централізованого опалення із споживачами, які проживають у будинку АДРЕСА_3 , здійснюються без урахування витрат юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в зазначеному будинку, яким постачання теплової енергії здійснюється за окремими договорами. Розрахунки з власниками або орендарями нежилих приміщень будинку корегуються за показниками будинкового приладу теплової енергії пропорційно теплового навантаження приміщення за тарифом для інших споживачів КП «Теплопостачання міста Одеси», який діяв у період постачання. Урахувавши зазначене, а також те, що пільги з оплати послуг ОСОБА_1 надаються відповідно до пункту 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як інваліду війни у розмірі

100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами у межах норм передбачених чинним законодавством, при нарахуванні пільг КП «Теплопостачання міста Одеси» застосовувався соціальний норматив,визначений абзацом другим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України

від 6 серпня 2014 року № 409 «Провстановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», уредакції чинній на час нарахування плати за послуги, - 0,0548 Гкал на кв. м опалювальної площі на місяць в опалювальний період за ціною, затвердженою у пункті 97 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 07 листопада 2016 року № 1945 (ціна 1 Гкал становить 1241,35 грн). Урахувавши зазначене та, що наведений КП «Теплопостачання міста Одеси» розрахунок плати за теплопостачання ОСОБА_1 не спростований належними та допустимими доказами (іншими розрахунками, висновками експерта), апеляційний суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при здійсненні розрахунку розміру плати за користування комунальними послугами відповідачем було неправильно враховано пільгу, яку має позивач, як інвалід війни.

Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2018 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано послався на підпункт 97 пункту 1 постанови НКРЕКП

від 31 березня 2015 року № 1171, яким встановлена ціна за 1 Гкал у розмірі

1 241,35 грн, оскільки вона встановлена для постачальника тепла міста Кременчук і не має ніякого відношення до відповідача КП «Теплопостачання міста Одеси», для якого ціна за 1 Гкал визначена у підпункті 91 пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП. Апеляційний суд не звернув увагу, що надані відповідачем розрахунки заборгованості за послуги теплопостачання мають різні показники, зокрема у рахунках-повідомленнях для оплати за тепло за січень та лютий 2017 року, які надійшли в серпні-вересні 2017 року, зазначається про наявність заборгованості в розмірі 451,18 грн, тоді як у наданій відповідачем відповіді від 13 жовтня 2017 року № 01/12-811, розмір заборгованості становить 377,87 грн, без зазначення будь-якого обґрунтування. Крім того, рахунки на оплату за тепло за січень та лютий 2017 року йому надійшли лише у жовтні

2017 року, тобто з порушенням встановленого договором строку (до 25 числа наступного місяця), що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та порушення прав споживача. У порушення вимог пунктів 12, 14 Порядку надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2015 року № 630, після встановлення в будинку лічильника не проводилися заходи з утеплення місць загального користування, відповідачем не складалися у присутності споживача щомісячні акти щодо показників встановленого у будинку приладу обліку теплової енергії, які є необхідними для проведення розрахунку плати за теплопостачання. Разом з тим, розрахунок плати за теплопостачання відповідачем проведено з урахуванням усієї площі нежилих приміщень, як тих, що обігріваються, так і тих, що не обігріваються. Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки його доводам про те, що внаслідок прийняття постанови НКРЕКП від 31 березня 2015 року № 1171, якою введено поняття соціального стандарту на багатоповерховий будинок, звужено його конституційні права на отримання встановленої йому пільги та, що соціальний стандарт стосується опалення будинку, а не централізованого опалення житла в багатоквартирному будинку. Суд апеляційної інстанції не урахував, що наданої йому 100-процентної пільги на соціальну норму для централізованого теплопостачання на дві особи у розмірі 52,5 кв. м (21 кв. м + 21 кв. м + 10,5 кв. м) достатньо для оплати теплопостачання до квартири площею 41 кв. м. Вважав, що апеляційний суд прийняв до уваги лише доводи відповідача, та фактично своїм рішенням підтвердив його монопольне становище, як надавача послуг з теплопостачання.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині вирішення позовних вимог про визнання дій КП «Теплопостачання міста Одеси» щодо виключення із розрахунків за теплопостачання до квартири позивача 100-процентої пільги, такими що не відповідають вимогам Закону України «Про статус ветерану війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; зобов`язання КП «Теплопостачання міста Одеси» відновити в розрахунках за теплопостачання до квартири позивача

100-процентну пільгу та відшкодування моральної шкоди, а тому рішення суду апеляційної інстанції у цій частині в касаційному порядку не переглядається.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , видане 06 липня 1999 року.

ОСОБА_1 є власником квартири

АДРЕСА_2 .

12 січня 2015 року між КП «Теплопостачання міста Одеси» та

ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 2823067026 , в якому зазначено про наявність у ОСОБА_1 пільги, як у інваліда війни - 3 групи, опалювальна площа квартири становить 41 кв. м.

Згідно з довідкою від 23 січня 2017 року № 3318 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги, з 06 січня 2015 року в Управлінні соціального захисту населення в Суворовському районі за № 92852 та користується 100-процентною знижкою на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до інформації Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 23 січня 2017 року № 14-04/504, комісією по розгляду заяв з призначення населенню субсидій, в окремих випадках, для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та надання пільг за фактичним місцем проживання прийнято рішення надати дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_2 встановлену законом 100-процентну пільгу на оплату житлово-комунальних послуг за фактичним місцем проживання з

01 січня 2017 року. Дані про дружину внесені до особистої справи

ОСОБА_1 .

Станом на 01 вересня 2017 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за оплату теплової енергії у розмірі 451,18 грн, що підтверджується рахунком-повідомленням від 05 вересня 2017 року № 1772.

ОСОБА_1 неодноразово звертався до КП «Теплопостачання міста Одеси» із заявами щодо правомірності нарахування відповідачем заборгованості за теплопостачання, як інваліду війни, який має 100-процентну знижку на оплату житлово-комунальних послуг (заяви від 18 серпня 2017 року,

від 07 вересня 2017 року, від 13 жовтня 2017 року, від 28 листопада 2017 року, від 10 квітня 2018 року, від 04 травня 2018 року).

Згідно з повідомленням КП «Теплопостачання міста Одеси» від 30 жовтня

2017 року розрахунки за послуги централізованого опалення із споживачами, які проживають у будинку АДРЕСА_3 , з січня 2017 року здійснюються за показниками приладу обліку теплової енергії, який встановлений на тепловому вводі жилого будинку, пропорційно опалювальній площі квартир без урахування витрат юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в даному будинку.

Фактичне споживання теплоенергії та надання послуг з централізованого опалення населенню, яке мешкає в будинку АДРЕСА_3 , за показниками приладу обліку відкориговано і склало:

- у січні 2017 року - 47,725369 Гкал при середньомісячній температурі оточуючого повітря - 3,3 градуса по Цельсію, опалювальній площі 2 360,98 кв. м, розрахункова площа 1 кв. м опалювальної площі склала 47,725369 Гкал*

1 241,35 грн/ Гкал: 2 360,98 кв. м = 25,0929 грн;

- у лютому 2017 року - 49,977209 Гкал при середньомісячній температурі оточуючого повітря + 0,3 градуса по Цельсію, опалювальній площі 2 371,22 кв. м, розрахункова площа 1 кв. м опалювальної площі склала 49,977209 Гкал*

1 241,35 грн/ Гкал: 2 371,22 кв. м = 26,1634 грн;

- у березні 2017 року - 37,645701 Гкал при середньомісячній температурі оточуючого повітря - 3,3 градуса по Цельсію, опалювальній площі 2 371,22 кв. м, розрахункова площа 1 кв. м опалювальної площі склала 37,645701 Гкал*

1 241,35 грн/ Гкал: 2 371,22 кв. м = 19,7078 грн.

Нормативний тариф, який застосований при розрахунку пільгових дотацій по будинку АДРЕСА_3 , обладнаним будинковим приладом обліку теплової енергії, склав у січні-березні 2017 року 0,0548 Гкал/кв. м * 0,309 * 1 241,35 грн = 21.02 кв. м, де 1 241,35 грн - вартість 1 Гкал теплової енергії. В січні 2017 року - 41 кв. м * 21,02 = 861,82 грн; у лютому 2017 року - 41 кв. м * 21,02 = 861,82 грн; у березні 2017 року - 41 кв. м * 19,7078 = 808,02 грн.

Повна вартість послуги центрального опалення по квартирі АДРЕСА_2 у січні 2017 року склала 41 кв. м * 25,0929 =

1 028,81 грн, з урахуванням пільги 861,82 грн, сума до сплати становила

166,99 грн; у лютому 2017 року 41 кв. м * 26,1634 = 1 072,70 грн з урахуванням пільги 861,82 грн, сума до сплати становила 210,88 грн; у березні 2017 року

41 кв. м * 19,7078 = 808,02 грн, з урахуванням пільги 808,02 грн, сума до сплати становила 0,00 грн.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до змісту статей 68, 162 Житлового кодексу України, статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживачі зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті послуги.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зараз і надалі в редакції чинній на час виникнення заборгованості). Аналогічне положення закріплено в абзаці 2 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом пункту 5 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зараз і надалі в редакції чинній на момент нарахування оплати за послуги теплопостачання, інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання.

Відповідно до пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), зараз і надалі в редакції чинній на момент нарахування плати за послуги теплопостачання, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

У рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини.

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» ЄСПЛ констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Суду від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).

ЄСПЛ у рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 встановлено, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

З метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері житлово-комунального обслуговування, приведення існуючих норм споживання житлово-комунальних послуг до їх фактичного обсягу споживання, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг і субсидій, відповідно до статей 5 і 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Постановою Кабінету Міністрів України від 06серпня 2014 року № 409 (далі - Постанова № 409) встановлено державні соціальні стандарти у сфері житлово-комунального обслуговування, до числа яких відносяться соціальна норма житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії.

За змістом пункту 2 Постанови № 409, зараз і надалі у редакції на час нарахування плати за послуги теплопостачання, встановлено громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, соціальну норму житла для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 409 встановлені такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) у разі використання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку, -

0,0548 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

В абзаці 34 пункту 3 Постанови № 409 визначено, що залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 цього пункту, визначаються з урахуванням коригуючих коефіцієнтів згідно з додатками 1 і 2.

Коригуючий коефіцієнт для розрахунку розміру витрат теплової енергії на потреби централізованого опалення згідно додатку № 2 до Постанови № 409 по Одеській області для будинків п`ять і більше поверхів становить 0,309.

Урахувавши наведене та установивши, що відповідачем при нарахуванні за теплопостачання ураховано пільгу - 100-процентну знижку за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання, при цьому соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, визначені відповідно до положень Постанови № 409, яка є чинною (не скасована та не визнана неконституційною), а отже є обов`язковою для застосування у діяльності підприємства, яке надає комунальні послуги, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання КП «Теплопостачання міста Одеси» здійснити перерахунок за поставлене тепло до квартири АДРЕСА_2 за січень та лютий 2017 року, з урахуванням 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, без обмеження норм споживання.

Доводи касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду з огляду на те, що загальна площа належної йому квартири становить 41 кв. м, що значно менше за соціальну норму житла, на яку заявнику надається

100-процентна пільга з оплати централізованого опалення на дві особи, що становить 52,5 кв. м (21 кв. м + 21 кв. м + 10,5 кв. м) є неспроможними, оскільки площа 52,5 кв. м є максимально допустимою соціальною нормою житла, на яку розповсюджується 100-процентна пільга, передбачена пунктом 5 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», понад яку оплата здійснюється на загальних підставах. Нарахування відповідачем пільги із застосуванням середньої норми споживання для централізованого опалення (теплопостачання) з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 409, ґрунтується на правильному тлумаченні норм чинного законодавства.

Оплата за теплопостачання до квартири АДРЕСА_2 за січень та лютий 2017 року КП «Теплопостачання міста Одеси» була нарахована виходячи з її площі (41 кв. м), з урахуванням 100-процентної знижки за користування комунальними послугами, а тому твердження заявника про те, що розрахунок оплати за теплопостачання був виконаний з урахуванням усієї площі нежилих приміщень, як тих, що обігріваються, так і тих, що не обігріваються, є безпідставним.

Посилання заявника на те, що апеляційний суд необґрунтовано послався на підпункт 97 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31 березня 2015 року № 1171, яким встановлена ціна за 1 Гкал у розмірі 1 241,35 грн, оскільки така ціна встановлена для постачальника тепла міста Кременчук і не має ніякого відношення до відповідача у даній справі, тоді як ціна для КП «Теплопостачання міста Одеси» визначена в підпункті 91 пункту 1 зазначеної постанови є необгрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував зазначену постанову в редакції, яка діяла на момент нарахування відповідачем заборгованості за теплопостачання, тоді як доводи заявника обґрунтовані посиланням на зміст постанови НКРЕКП від 31 березня 2015 року № 1171 в іншій редакції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги у їх сукупності зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства, що регулюють спірні правовідносин, і не спростовують правильність висновків апеляційного суду, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак