Постанова

Іменем України

29 квітня2020 року

м. Київ

справа № 344/7647/17

провадження № 61-13176св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Філія Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» Івано-Франківського району електричних мереж,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану Малетиним Андрієм Ярославовичем , на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Василишин Л. В., Максюти І. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Філії Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» Івано-Франківського району електричних мереж (далі - Філія ПрАТ «Прикарпаттяобленерго») про зобов`язання здійснити демонтаж електротраси з фасаду будинку та приведення його до попереднього стану, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У липня 2015 року за відсутності згоди співвласників будинку АДРЕСА_2 відповідачем було прокладено силовий кабель електромережі по зовнішній стіні будинку, який проходить по стіні його квартири.

Він є особою з інвалідністю ІІ групи, у його легенях є металеві предмети, тому маючи обґрунтовані побоювання, що кабель негативно впливає на його здоров`я, 09 вересня 2015 року він звернувся до відповідача з вимогою демонтувати кабель, а стіни будинку привести до попереднього стану, на що отримав відповідь, що кабель прокладено по фасаду будинку згідно з проектом та погоджено балансоутримувачем будинку КП «Єдиний розрахунковий центр» (далі - КП «ЄРЦ»). На його запит до КП «ЄРЦ» він отримав відповідь про відсутність звернення щодо прокладання кабельної мережі по фасаду житлового будинку

АДРЕСА_2 є пам`яткою архітектури початку ХХ століття і в державному реєстрі нерухомих пам`яток України перебуває під охоронним № 219-іф (110349). Відділ з питань охорони культурної спадщини надав висновок про те, що не надавав дозволів чи згоди на прокладення силового кабелю по стіні будинку АДРЕСА_2 . Таке прокладання може здійснюватися тільки за наявності дозволу органу культурної спадщини, тому дії відповідача є неприпустимими.

На звернення до відповідача від 10 та 12 вересня 2015 року щодо надання інформації про об`єми протікання електричної енергії по кабелю з метою визначення шкідливості впливу він отримав відповідь, що це комерційна таємниця, однак у цій же відповіді є інформація про те, що електричне поле, в залежності від його рівня, може здійснювати шкідливий вплив на людину.

23 вересня 2016 року він повторно вимагав у відповідача демонтувати силовий кабель, однак йому надано відповідь, що таке прокладання кабелю здійснено згідно з проектом та погоджено з балансоутримувачем.

Зазначає, що ним вжито всіх заходів досудового врегулювання спору. Прокладення кабелю безпосередньо порушує його права та інтереси на безпечні для здоров`я і життя умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище, через неправомірні дії відповідача порушується його право користування квартирою, а також завдано моральну шкоду внаслідок постійних переживань.

Враховуючи наведене, позивач просив зобов`язати відповідача здійснити демонтаж траси ЛЕП-0,4 кВ з фасаду будинку АДРЕСА_2 , привести фасад будинку до попереднього стану, який існував до прокладення траси, а також відшкодувати за рахунок відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано філію ПАТ «Прикарпаттяобленерго» привести фасад будинку АДРЕСА_2 до попереднього стану, який існував до прокладення траси ЛЕП-0,4 кВ шляхом демонтажу траси ЛЕП-0,4 кВ з фасаду будинку. Стягнуто з філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що силовий кабель по стіні будинку АДРЕСА_2 прокладений без відповідних дозволів та технічної документації. Неправомірними діями відповідача порушено право позивача на користування своїм майном (квартирою), порушено його спокій, оскільки він став знервованим, страждає безсонням, змушений витрачати свій вільний час для вирішення даного питання, звертаючись з численними листами до різних інстанцій.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 пред`явлені вимоги до філії ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» Івано-Франківський район електричних мереж, проте остання не є юридичною особою і не має цивільної процесуальної правоздатності, а апеляційний суд не має повноважень залучати належного відповідача до участі у справі на стадії апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Малетин А. Я. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та змінити рішення суду першої інстанції в частині відповідача, змінивши процесуальне правонаступництво, яке не було здійснено апеляційним судом.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що судом першої інстанції фактично було замінено первісного відповідача Філію на ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» ще до закінчення підготовчого провадження. Всі пояснення, які містяться в матеріалах справи, були подані саме представником юридичної особи ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», довіреності на представництво інтересів відповідача видані та посвідчені також юридичною особою, а не філією. Тобто апеляційний суд безпідставно не здійснив процесуальне правонаступництво, хоча після 23 жовтня 2018 року (відомості з ЄДРПОУ про закриття відокремленого підрозділу) ОСОБА_3 в судових засіданнях представляв інтереси саме процесуального правонаступника - ПрАТ «Прикарпаттяобленерго».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2019 року представник ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з копією свідоцтва про право власності від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 на підставі розпорядження міського голови від 21 листопада 2006 року № 645-р.

Відповідно до копій листів директора філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Івано-Франківський РЕМ від 21 вересня 2015 року № 024-1680 та від 28 вересня 2016 року № 024/1740 на виконання умов стандартного приєднання № 24-158/2015 року по АДРЕСА_4 прокладено ЛЕП-0,4 кВ по фасаді будинку АДРЕСА_2 . Прокладення траси ЛЕП по фасаді будинку АДРЕСА_2 здійснено згідно з проектом та погоджено балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 - КП «ЄРЦ».

Згідно з копією листа КП «ЄРЦ» від 27 жовтня 2015 року №01-01/2009 встановлено, що у КП «ЄРЦ» відсутні дозвільні документи та звернення щодо прокладання кабельної мережі по фасаду житлового будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до висновку від 26 січня 2016 року №20/27-13, виданого відділом з питань охорони культурної спадщини Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, будинок АДРЕСА_2 є пам`яткою архітектури початку ХХ ст. і в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України перебуває під охоронним № 219-іф (110349). Всі зміни, доповнення, втручання у характер пам`ятки повинні відбуватись виключно за погодженням відповідних органів охорони культурної спадщини. Відділ не надавав дозволів чи згоди на прокладання силового кабелю по стіні пам`ятки і не розглядав технічної документації щодо таких робіт.

Спір у справі виник у зв`язку з монтажем силового кабелю електромережі філією ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський район електричних мереж» на зовнішній стіні квартири позивача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, яка повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до статті 33 ЦПК України, в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом та відкриття провадження в справі, суд за клопотання позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має право відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

За вимогами статті 51 ЦПК України, в редакції, чинній на момент розгляду справи судами, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно з частинами першою, третьою статті 95 ЦК Українифілією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

За вимогами пунктів 1.3-1.4 розділу І Положення про філію ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський район електричних мереж», затвердженого протоколом від 12 квітня 2017 року № 18, філія є структурним підрозділом засновника та немає прав юридичної особи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стан юридичної особи зареєстровано за ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», відомості про наявність статусу юридичної особи у філії ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський район електричних мереж» відсутні.

Таким чином, у розумінні статті 48 ЦПК України філія ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський район електричних мереж» не може бути відповідачем у даній справі.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Разом із тим, суд першої інстанції, розглядаючи позов та частково задовольняючи його, не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, не роз`яснив позивачу його право звернутися до суду з відповідним клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача саме головне підприємство ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», а обмежився лише тим колом учасників процесу, які були зазначені в позовній заяві, при цьому фактично розглянув спір до юридичної особи,

оскільки заперечення на позов та інші пояснення, які долучені судом до матеріалів справи, були подані саме представником ПрАТ «Прикарпаттяобленерго», а не філією.

При цьому, резолютивна частина рішення суду першої інстанції містить висновки про задоволення позову саме до філії, а не самої юридичної особи, що є порушенням норм процесуального права.

Вказані порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а апеляційний суд позбавлений можливості усувати такі порушення норм процесуального права на стадії апеляційного провадження, у зв`язку з чим судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу вимог статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку про скасування рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2019 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2019 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану Малетиним Андрієм Ярославовичем , задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 травня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська