Постанова

Іменем України

29 січня 2020 року

м. Київ

справа № 344/19847/18

провадження № 61-6732св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА»,

головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Душенко Володимир Васильович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», яка підписана представником Маркідоновим Олександром Валерійовичем, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2019 року у складі колегії суддів: Ясеновенко Л. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА») звернулось зі скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов`язання повернути виконавчий документ стягувачу.

Скарга мотивована тим, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2013 року стягнуто з ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 77 000 грн. та судовий збір в розмірі 770 грн. На підставі вказаного рішення суду 07 листопада 2013 року був виданий виконавчий лист, який стягувач пред`явив до виконання. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернівецькій області Бушкевича А. В. від 05 жовтня 2015 року вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення виконавчого листа). У січні 2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Савкою М. С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 55588781, яка ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2018 року скасована. У листопаді 2018 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Душенком В. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57720243, яка винесена державним виконавцем неправомірно, оскільки стягувач попустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» просило:

визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року за № 57720243 з виконання виконавчого листа № 344/9115/2013 про стягнення боргу з ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» на користь ОСОБА_1 ;

зобов`язати головного державного виконавця першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Душенка В. В. повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2019 року скаргу ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» задоволено частково.

Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Душенка В. В. про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року за № 57720243. Зобов`язано головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області Душенка В. В. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 344/9115/2013, виданого 07 листопада 2013 року Івано-Франківським міським судом про стягнення із ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 77 000,00 грн та судового збору у розмірі 770,00 грн. В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки постанова держаного виконавця від 26 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження скасована на підставі ухвали суду, трьохрічний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 344/9115/2013 до виконання повинен обчислюватись з моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, а саме з 05 жовтня 2015 року. Оскаржену постанову про відкриття виконавчого провадження виконавцем винесено 19 листопада 2018 року, тобто стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ні державним виконавцем, рішення якого оскаржується, ні стягувачем, не надано суду доказів поновлення строку пред`явлення виконавчого листа № 344/9115/2013 до виконання, зокрема не долучено до матеріалів справи копії відповідної ухвали суду. За наведених обставин, виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження з порушенням статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ним не було в належній мірі перевірено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При частковому задоволенні вимог скарги про зобов`язання державного виконавця повернути виконавчий лист № 344/9115/2013 стягувачу без виконання, суд вважав, що слід зобов`язати державного виконавця повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 344/9115/2013, оскільки тільки до повноважень державного виконавця входить питання відкриття виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання, суд не вправі замінювати собою державного виконавця та втручатись в коло його повноважень.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні скарги ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року за № 57720243 та зобов`язання повернути виконавчий документ стягувачу відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII ОСОБА_1. вправі був пред`явити виконавчий лист до примусового виконання протягом трьох років з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 05 жовтня 2015 року. У частині четвертій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому, зазначена норма не пов`язує переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з винесенням державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Тому суд першої інстанції зробив неправильний висновок про те, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа № 344/9115/2013 до виконання з посиланням на те, що постанова державного виконавця від 26 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження скасована на підставі ухвали суду і трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання повинен обчислюватись з моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 05 жовтня 2015 року.

Аргументи учасників справи

У березні 2019 року ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» подало касаційну скаргу, яка підписана представником Маркідоновим О. В., в якій просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому посилалось на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив висновок що скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку із пропуском строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є підставою для його переривання. Проте такий висновок помилковим, оскільки факт скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку із пропуском строку є обставиною, яка не може вважатись перериванням строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Згідно статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. На підставі ухвали від 21 червня 2018 року постанова про відкриття виконавчого провадження скасована. Відповідно виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Отже звернення 15 листопада 2018 року відбулося із пропуском трьохрічного строку.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року призначено справу до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2013 року в справі № 344/9115/13-ц стягнуто з ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 77 000 грн та судовий збір в розмірі 770 грн.

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 05 вересня 2013 року видано виконавчий лист № 344/9115/2013.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Чернівецькій області Бушкевича А. В. від 05 жовтня 2015 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення виконавчого листа) у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення. В постанові вказано, що майна ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА», на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, з рахунків боржника частково стягнуто борг в сумі 1 582,41 грн. Перераховано стягувачу 1 364,43 грн. (платіжне доручення №1212 від 30.04.2015 року). Постановою також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 05 жовтня 2016 року.

У січні 2018 року ОСОБА_1 повторно пред`явив виконавчий лист № 344/9115/2013 до виконання.

26 січня 2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Савкою М. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55588781 з виконання виконавчого листа № 344/9115/2013.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2018 року в справі № 344/3576/18 визнано неправомірними дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Савки М. С. щодо винесення 26 січня 2018 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 55588781 та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 55588781 від 26 січня 2018 року винесену державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Савкою М. С. В задоволенні інших вимог скарги відмовлено. В ухвалі Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2018 року справі № 344/3576/18 вказано, що жодних доказів поновлення ОСОБА_1 строку звернення до Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа у матеріалах справи немає.

19 вересня 2018 року на виконання ухвали Івано-Франківського міського суду від 21 червня 2018 року державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Савкою М. С. винесено постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 січня 2018 року та направлено стягувачу повідомлення від 08 жовтня 2018 року про повернення виконавчого документа без виконання.

15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 344/9115/2013, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВА» на його користь заборгованості в розмірі 76 405,57 грн.

19 листопада 2018 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області Душенком В. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57720243.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001).

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц (провадження № 61-20552св18).

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року набрав чинності 05 жовтня 2016 року. Таким чином, на момент набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 344/9115/2013 не сплинув та виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання до 05 жовтня 2018 року.

ОСОБА_1 у січні 2018 року було пред`явлено виконавчий документ до виконання шляхом подання відповідної заяви про примусове виконання рішення до Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області.

За схожих обставин у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13 (провадження № 6-698гс16) зроблено висновок, що «після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам закону не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин у справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції правомірно погодився із висновками суду першої інстанції про те, що строк пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року було перервано у зв`язку з його пред`явленням до виконання 13 травня 2015 року, новий строк пред`явлення до виконання слід відраховувати з наступного дня після його повернення стягувачу. Останній отримав відмову 29 травня 2015 року, повторно подав заяву про примусове виконання рішення суду 23 листопада 2015 року, тобто з додержанням строку, встановленого статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тлумачення частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем повідомлення від 08 жовтня 2018 року про повернення виконавчого документа без виконання). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повідомлення від 08 жовтня 2018 року про повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

За таких обставин, апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок, що у зв`язку з пред`явленням ОСОБА_1 у січні 2018 року виконавчого листа до виконання, відбулось переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та стягувачем не пропущено строк пред`явлення виконавчого листа № 344/9115/2013 до виконання, і обґрунтовано скасовано ухвалу суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права чи з порушенням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржене рішення без змін, а судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «ТВА», яка підписана представником Маркідоновим Олександром Валерійовичем, залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук