Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.09.2023 року у справі №133/133/22
Постанова КЦС ВП від 28.09.2023 року у справі №133/133/22

Постанова

Іменем України

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 133/133/22

провадження № 61-8052св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Рябчинським Олегом Юрійовичем , на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 жовтня 2022 року у складі судді Кучерук І. М., рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року у складі судді Кучерук І. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчука О.В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,

Історія справи

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності за договором дарування, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір дарування, за яким ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 1/2 частки кв. АДРЕСА_1 . Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2021 року у справі № 133/1804/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання цього договору дарування недійсним відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 133/1804/20 вказане рішення суду скасовано, договір дарування визнаний недійсним.

З метою відновлення державної реєстрації права власності на цю частку квартири 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора виконавчого комітету Козятинської міської ради із заявою, у якій просила: внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку спірної квартири та вчинити необхідні реєстраційні дії для припинення її права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна; внести запис до цього ж реєстру про відновлення права власності ОСОБА_1 на вказане майно. Постановою державного реєстратора виконавчого комітету Козятинської міської ради від 06 грудня 2021 року у задоволенні такої заяви відмовлено з тих підстав, що подані ОСОБА_1 документи для проведення державної реєстрації не відповідають вимогам статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, через те, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Позивач просила:

припинити зареєстроване право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року позов задоволено.

Припинено зареєстроване право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1663435205105.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1663435205105.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1 984,80 грн судового збору.

Короткий зміст заяв

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про перегляд рішення суду від 12 травня 2022 року за нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що постанова Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 133/1804/20, якою визнано недійсним договір дарування від 29 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , була підставою для ухвалення рішення від 12 травня 2022 року. Проте, вказана постанова суду апеляційної інстанції скасована постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року та залишено в силі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2021 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання цього договору дарування недійсним відмовлено.

ОСОБА_2 просила:

скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі;

припинити зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 ;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 ,

визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 .

До заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 додала клопотання про поновлення строку на подання заяви, яке мотивоване тим, що у зв`язку із введенням воєнного стану вона виїхала за кордон та взагалі не знала про те, що у провадженні суду перебуває ця справа, де вона є відповідачем. Судові реєстри були закриті, повісток про виклик до суду вона не отримувала. У рішенні суду вказано, що відповідач не з`явилась та не зазначено, чи була вона повідомлена належним чином про дату розгляду справи. 29 червня 2022 року на адресу відповідача надійшла копія постанови Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 133/1804/20, яка була отримана її представником. Однак, звернувшись до державного реєстратора для зняття арешту з частки спірної квартири, вона дізналася, що на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року її право на частку спірної квартири припинено та зареєстроване за ОСОБА_1 . Після цього відповідач звернулась до суду із заявою про поворот виконання рішення суду, у задоволенні якої ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2022 року відмовлено через обрання неправильного способу захисту.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 травня 2022 року, відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Суд першої інстанції вказав, що причини пропуску строку, на які посилається заявник, є поважними та підлягають поновленню, оскільки відповідач на час розгляду справи перебувала за кордоном, судові реєстри були закриті.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності набувача за договором дарування, визнаного судом недійсним, на 1/2 частку квартири і скасування державної реєстрації цього права власності та визнання права власності на 1/2 частку цієї квартири скасовано.

Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності набувача за договором дарування, визнаним судом недійсним, на 1/2 частку квартири і скасування державної реєстрації цього права власності та визнання права власності на частку цієї квартири відмовлено.

У задоволенні решти вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що скасування Верховним Судом постанови Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, яка стала підставою для ухвалення судового рішення від 12 травня 2022 року, є підставою для перегляду рішення суду від 12 травня 2022 року у зв`язку із нововиявленими обставинами відповідно до пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України, його скасування та відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви в частині припинення зареєстрованого права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку спірної квартири, скасування державної реєстрації права власності та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частку спірної квартири, оскільки ці вимоги не були предметом позову у справі, рішення якої переглядається за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

ПостановоюХмельницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Рябчинським О. Ю., залишено без задоволення, ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 жовтня 2022 року та рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для поновлення ОСОБА_2 строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, наявністю підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду від 12 травня 2022 року, його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, а також про відмову у задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_2 , оскільки суд не може виходити за межі тих вимог, які не були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги позову.

Суд апеляційної інстанції вважав безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що розгляд клопотання ОСОБА_2 про поновлення їй строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен був відбуватись у судовому засіданні з викликом сторін, оскільки частиною третьою статті 127 ЦПК України передбачений розгляд такої заяви без повідомлення учасників справи.

Доводи апеляційної скарги щодо пропущення ОСОБА_2 тридцятиденного строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки судом за клопотанням заявника, на підставі наведених ним поважних причин недодержання вказаного строку, у встановленому порядку поновлено цей строк і відкрито провадження за її заявою. Пропуск ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є нетривалим та така заява подана нею не пізніше десяти років з дня набрання судовим рішенням законної сили, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, тобто в межах строку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 424 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника Рябчинського О. Ю. , в якій просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області суду від 12 травня 2022 року, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області суду від 12 травня 2022 року залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції постановив ухвалу про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з порушенням норм процесуального права, що залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції, суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 360/4485/19 від 23 грудня 2020 року, а саме:

суди не врахували, що розгляд клопотання відповідача про поновлення їй строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен був відбуватись у судовому засіданні з викликом сторін;

суди залишили поза увагою, що відповідач не обґрунтовувала клопотання про поновлення строку такими підставами, як перебування за кордоном, закриття судових реєстрів. На думку позивача, ці підстави стосувалося причин не подачі відповідачем апеляційної скарги на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року;

вказує, що ОСОБА_2 мала об`єктивну можливість своєчасно звернутися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року, оскільки: копію постанови Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 133/1804/20, якою скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, відповідач отримала 29 червня 2022 року; 05 липня 2022 року звернулась до судів першої та апеляційної інстанцій з заявою про поворот виконання судових рішень, посилаючись на цю постанову Верховного Суду; 19 вересня 2022 року відповідач вперше звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року за нововиявленими обставинами, яка ухвалою суду від 21 вересня 2022 року за заявою представника заявника - адвоката Кучер Г. М. повернута відповідачу;

суди не врахували, що відповідач не надала доказів наявності жодної поважної причини пропуску строку, не наводить обставини, які є об`єктивно непереборними, такими, які не залежали від її волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій;

разом з тим, поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України;

оскільки оскаржена ухвала суду першої інстанції прийнята всупереч приписам ЦПК України, тому не може залишатися в силі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року.

Позиція інших учасників справи

У липні 2023 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що представник позивача неправильно трактує статтю 127 ЦПК України, відповідно до якої на його думку, розгляд клопотання про поновлення строку повинен відбуватися у судовому засіданні з викликом сторін. Зазначає, що процесуальні строки не є абсолютними і у кожному конкретному випадку підлягають поновленню за наявності на те підстав, пропуск строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі є нетривалим, заява подана не пізніше десяти років з дня набрання судовим рішенням законної сили, яким скасовано судове рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 133/133/22, витребувано справу з суду першої інстанції.

У червні 2023 року матеріали цивільної справи № 133/133/22 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 червня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 360/4485/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2021 року у справі № 133/1804/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування 1/2 частини кв. АДРЕСА_1 , скасовано заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали суду від 14 липня 2020 року у справі № 133/1804/20, а саме - арешт на кв. АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено та визнано недійсним договір дарування 1/2 частини кв. АДРЕСА_1 , посвідчений 29 листопада 2018 року приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Кондратьєвим В. Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1012.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року у справі 133/133/22 припинено зареєстроване право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 , скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1663435205105, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1663435205105.

Постановою Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 133/1804/20 скасовано постанову Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року та залишено в силі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29 липня 2021 року.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру про право власності на нерухоме майно, Державного Реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна №304102326 (дата та час її формування: 04 липня 2022 року), на нерухоме майно (реєстраційний номер 1663435205105), а саме - квартиру загальною площею 66,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , 27 червня 2022 року зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частку за ОСОБА_1 на підставі рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року у справі №133/133/22.

Позиція Верховного Суду

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно зі статтею 126, частинами першою, четвертою статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2022 року у справі № 760/3389/15-ц (провадження № 61-3592св22) зроблено висновки, що «у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності. […] Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, у цій справі йдеться про подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення».

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року); «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 2о-296/08 (провадження № 61-925св19) зазначено, що:

«З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»)).

Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

У справі, що переглядається:

суди встановили, що рішення суду першої інстанції, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява ОСОБА_2 , ухвалено 12 травня 2022 року;

ОСОБА_2 , звернувшись 04 жовтня 2022 року із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, послалась на скасування постановою Верховного Суду у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі № 133/1804/20 постанови Вінницького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 133/1804/20;

суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведених поважних причин пропуску ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також враховуючи, що пропуск ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є нетривалим та подання такої заяви не пізніше десяти років з дня набрання судовим рішенням законної сили, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, зробив правильний висновок про наявність підстав для поновлення ОСОБА_2 строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Аргументи касаційної скарги про те, що суди залишили поза увагою, що відповідач не обґрунтовувала клопотання про поновлення строку такими підставами, як перебування за кордоном, закриття судових реєстрів, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються текстом цього клопотання.

Доводи касаційної скарги про те, що суди залишили поза увагою, що розгляд клопотання відповідача про поновлення їй строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинен був відбуватись у судовому засіданні з викликом сторін, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до частини третьої статті 127 ЦПК України, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Висновки судів не суперечать висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 360/4485/19, а тому доводи касаційної скарги про неврахування судами правових висновків, викладених у вказаній постанові, є необґрунтованими.

Інші доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права під час розгляду клопотання відповідача про поновлення їй строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Рябчинським Олегом Юрійовичем , залишити без задоволення.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07 жовтня 2022 року, рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук