Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 465/205/17

провадження № 61-9536св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа - Публічне акціонерне товариство "Терра Банк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду

м. Львова від 29 жовтня 2020 року у складі судді Кузя В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі колегії суддів:

Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" (далі - ПАТ "Терра Банк"), про захист прав споживачів та стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилася в судове засідання (02 липня 2020 року

та 29 жовтня 2020 року), про причини неявки суду не повідомила та не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, тому суд першої інстанції вважав, що наявні підстави, передбачені

пунктом 3 частини 1 статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. При цьому щодо обґрунтування клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з карантинними обмеженнями в Україні, суд першої інстанції зазначив, що позивач особисто подавала це клопотання через канцелярію суду, а не засобами поштового зв'язку, а тому мала можливість прибути в судове засідання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м.

Львова від 29 жовтня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду, про дату, час та місце розгляду справи у двох останніх судових засіданнях позивач була належним чином повідомлена, і заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червня 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У серпні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року справу призначено

до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій не звернув уваги на те, що наведені процесуальні норми щодопідстав залишення позову без розгляду застосовуються при розгляді справи по суті, а у цій справі станом на час постановлення оскаржуваної ухвали в порядку, визначеному частиною другою статті 200 ЦПК України, підготовче провадження закрито не було та справа до судового розгляду по сутіне була призначена.

Зазначає, що у справі декілька раз змінювався склад суду, тому, вважає, що на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку.

Зазначає, що неявка позивача жодним чином не перешкоджала вирішенню спору, суд міг розглянути спір по суті, оскільки позивачем надано достатньо доказів на підтвердження законності та обґрунтованості позову про захист прав споживача та стягнення коштів.

Окрім цього, у судове засідання, яке було призначено на 29 жовтня

2020 року о 14:30 год, явку позивача визнано не обов'язковою.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

пунктів 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки

позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним

про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку,

якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності,

і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи

за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня

2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" судам роз'яснено, що суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву

без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201,202,205,

207 ЦПК України (2004 року), перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача

в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.

При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування

судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими

їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки,

які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду

від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18).

Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав

людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" № 11681/85).

Судом встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 квітня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом

ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Терра Банк", про стягнення вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу.

Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 травня 2017 року.

Розгляд справи судом першої інстанції неодноразово відкладався.

У судове засідання, призначене на 02 липня 2020 року, позивач не з'явилась, подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на запровадження карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а. с. 104, т. 2).

В наступне судове засідання, призначене на 29 жовтня 2020 року, позивач повторно не з'явилась, повторно подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на укладення 29 жовтня 2020 року договору про надання правничої допомоги з новим адвокатом, якому необхідно ознайомитись з матеріалами справи (а. с. 116,117, т. 2).

Отже, про судові засідання, які були призначені на 02 липня 2020 року

та 29 жовтня 2020 року, позивач повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їй судових повісток (а. с. 99,116, т. 2).

Верховний Суд наголошує на тому, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк.

Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з'явилася в судове засідання (02 липня 2020 року, 29 жовтня 2020 року), не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Доводи касаційної скарги про те, що залишаючи її позов без розгляду, суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 2 статті 257 ЦПК України).

Крім того, прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свободвизнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до частин першої

та другої статті 223 ЦПК України суд повинен був розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, є безпідставними, оскільки наслідки повторної неявки позивача передбачено частиною 5 наведеної норми та пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, заяву про розгляд справи за її відсутності ОСОБА_1 до суду не подала.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (абзац другий частина 12 статті 33 ЦПК України).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Терра Банк", про захист прав споживачів

та стягнення коштів за договором банківського вкладу, призначено до розгляду.

Посилання у касаційній скарзі на те, що у справі декілька раз змінювався склад суду і на час постановлення оскаржуваної ухвали не було закрито підготовче провадження, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки досліджених судами доказів, які суди вважали достатніми для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, а також до необхідності переоцінки цих доказів в контексті обставин, які позивач вважає такими, що виключають можливість залишення поданої нею позовної заяви без розгляду, що в силу приписів статті 400 ЦПК Українизнаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 402 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 29 жовтня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк