Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.01.2021 року у справі №341/1821/17

Постанова

Іменем України

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 341/1821/17

провадження № 61-944св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

треті особи: приватний нотаріус Галицького районного нотаріального округу Чіпко Наталія Зіновіївна, Бурштинська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2020 року у складі судді Юсип І. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Горейко М. Д.

у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: приватний нотаріус Галицького районного нотаріального округу Чіпко Наталія Зіновіївна, Бурштинська міська рада, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування їх реєстрації і свідоцтв про право власності на майновий пай,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у грудні 2017 року звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просили: визнати недійсними та скасувати реєстрацію договорів купівлі-продажу, укладених 15 листопада 2016 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та між ОСОБА_6 і ОСОБА_5, посвідчених приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Чіпко Н. З. та зареєстрованих в реєстрі за № 932,934; свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серії ІВ-ІІІ № 016976, видане ОСОБА_5 та зареєстроване 24 листопада 2016 року Бурштинською міською радою в книзі обліку майнових сертифікатів за № 193.

Зазначений позов мотивований тим, що у провадженні Галицького районного суду знаходиться цивільна справа № 341/2052/16-ц за позовом ОСОБА_5 до Насташинської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_2, про виділення в натурі частки розпайованого майна та визнання права власності, в якому позивач посилається на укладені договори купівлі-продажу майнових сертифікатів від 15 листопада 2016 року та заяву про виділення в натурі частки майнового паю від 15 жовтня 2016 року, як на підставу для звернення до суду для виділення в натурі майна, що перебуває у їх загальному користування більш ніж 10 років.

Із зазначеного позову їм стало відомо про те, що 15 листопада 2016 року ОСОБА_5 уклав договори купівлі-продажу майнових паїв з ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Однак, після встановлення факту смерті ОСОБА_9 ще у 2003 році, а саме, 19 грудня 2016 року ОСОБА_5 уклав ще один договір купівлі-продажу майнового сертифікату з ОСОБА_10.

Вважають, що зазначені договори купівлі-продажу укладені з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки із змісту заяви про виділення в натурі частки майнового паю від 15 жовтня 2016 року, яку ОСОБА_5 подав як доказ до первинної позовної заяви, вбачається, що підписи під заявою поставили особи, які на той час вже померли, зокрема це ОСОБА_11 та ОСОБА_9.

Згідно з відповіддю Бурштинської міської ради, наданою ОСОБА_2, свідоцтво про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1 вартістю 534 грн на ім'я ОСОБА_11 видано 04 липня 2006 року, а свідоцтво серії НОМЕР_2 вартістю 1 727 грн на ім'я ОСОБА_12 видано невідомо коли.

Одночасно міська рада зазначила, що згідно з договорами купівлі-продажу від 15 листопада 2016 року НВІ 466308 був погашений сертифікат ОСОБА_7 на суму 534 грн, НВІ 466311 був погашений сертифікат ОСОБА_6 на суму 1 727 грн. Також, Бурштинська міська рада проставляє відмітку про відчуження майнових паїв саме навпроти виданих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з посиланням на договори, що були укладені ОСОБА_5 15 листопада 2016 року з ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Згідно з відповіддю міської ради від 14 березня 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за видачею свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП реорганізованого в ТОВ "Україна" протягом часу до 01 лютого 2017 року не звертались.

Тобто, дані особи не оформивши належним чином своїх майнових прав на пай, оскільки свідоцтво про право власності на майновий пай не отримували, уклали фіктивні договори купівлі-продажу майнових паїв з ОСОБА_5.

Вважають, що ОСОБА_5 мав зловмисний намір укласти договори купівлі-продажу майнових сертифікатів завідомо знаючи про те, що людей немає в живих, шляхом підробки підписів покійних ОСОБА_11, ОСОБА_9, подавав від їх та від свого імені різного роду звернення, не маючи на те жодних прав.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Галицький районний суд Івано-Франківської області рішенням від 18 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 відмовив.

Суд першої інстанції рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є особами, які законно набули право на майнові паї, договори купівлі-продажу нотаріально посвідчені, істотні умови дотримані.

Позивачі не є сторонами зазначених договорів і не підтвердили жодних обставин, які б були підставою для визнання договорів купівлі-продажу недійсними, тобто будь-які права позивачів при укладанні даних договорів порушеними не були, тому договори купівлі-продажу не укладені всупереч вимог статті 234 ЦК України, оскільки згідно з нотаріально засвідченою згодою на продаж майнових паїв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дали свою згоду на укладення таких договорів.

Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 залишив без задоволення, а рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2020 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що позивачами не вказано і не доведено обставин, у який спосіб оспорювані договори безпосередньо порушують їх права чи законні інтереси, з огляду на те, що позивачі не є сторонами зазначених правочинів, на що правильно вказав суд першої інстанції. Не представлено і доказів порушення їх прав чи законних інтересів як не сторін договору, оскільки у справі відсутній будь-який доказ, який би підтверджував, що внаслідок укладення зазначених договорів порушено їх безпосереднє право як учасника колишнього КСП чи в іншій якості, та не вказано, яке саме право, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 у січні 2021 року подали касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що особи, які укладали договори купівлі-продажу не володіли правоздатністю власника майнового паю на його відчуження, проте зазначене залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Договори купівлі-продажу посвідчені приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Чіпко Н. З. та зареєстровані в реєстрі 15 листопада 2017 року під № 932,934 укладені ОСОБА_5 з фізичними особами з порушенням законодавства, оскільки фізичні особи на час укладення договорів не могли вчиняти будь-які дії спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, погоджуючи їх з іншою стороною договору, оскільки не оформили належним чином свої майнові права на майновий пай.

Також судами попередніх інстанцій не надано оцінки діям нотаріуса, не встановлено чи знав набувач, міг знати та повинен був знати, що продавець не мав права відчужувати майнові сертифікати спадкоємців не переоформивши їх належним чином на своє ім'я, та не мотивували чому не взяли до уваги судову практику з цього приводу, а саме правову позицію Верховного Суду України, висловлену у справі № 6-605цс16.

Вони є власниками майнових сертифікатів ліквідованого ТОВ "Україна", тому мають переважне право на викуп майнових паїв. Зміст оспорюваних правочинів прямо суперечить законодавству, яким встановлювались правила та процедури оформлення майнового паю в порядку спадкування.

Судом апеляційної інстанції двічі відкладалася справа у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному, однак про розгляд справи на 16 грудня 2020 року позивачів не повідомлено належним чином.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 02 лютого 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Галицького районного суду Івано-Франківської області.

Справа № 341/1821/17 надійшла до Верховного Суду 10 березня 2021 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 27 липня 2021 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з копією Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 липня 2006 року спадкоємцем майна ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її дочка ОСОБА_7.

Спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з права на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "Україна", що в місті Бурштин Галицького району, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників і визначено в розмірі 534 грн (відповідно до Свідоцтва про право власності немайновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий пай), виданого Бурштинською міською радою Галицького району 20 липня 2004 року серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_11.

Згідно з копією Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий пай) ТОВ "Україна", місто Бурштин, виданого Бурштинською міською радою Галицького району 20 липня 2004 року серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_12 - має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "Україна", відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 01 квітня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства становить 1 727
грн.

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 15 листопада 2016 року було укладено договір купівлі-продажу майнового паю колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "Україна", що знаходиться в місті Бурштин Івано-Франківської області номінальною вартістю 534 грн, право власності на продавця засвідчене Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ІІІ № 016875, виданим Бурштинською міською радою Івано-Франківської області, та Свідоцтвом про право на спадщину, виданим 04 липня 2006 року за реєстровим № 2199 державним нотаріусом Галицькою районною державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області.

Того ж дня, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу майнового паю колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "Україна", що знаходиться в місті Бурштин Івано-Франківської області, номінальною вартістю 1
727 грн. Право власності на продавця засвідчене Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ІВ-ІІІ № 016894, виданим Бурштинською міською радою Івано-Франківської області.

ОСОБА_5 на підставі укладених договорів купівлі-продажу Бурштинською міською радою 24 листопада 2016 року видано Свідоцтво серії НОМЕР_4, згідно з яким він має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ "Україна" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників. Загальна вартість майна пайового фонду становить 2 261 грн.

Згідно з копією Журналу реєстрації свідоцтв про право власності на майновий пай по Бурштинській міській раді Галицького району серед співвласників є: ОСОБА_12 на підставі Свідоцтва НОМЕР_3, розмір майнового паю 1 727 грн (продано), та ОСОБА_11 на підставі Свідоцтва НОМЕР_1, розмір майнового паю 534 грн (продано).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 128 ЦПКУкраїни суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених статті 128 ЦПКУкраїни, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених статті 128 ЦПКУкраїни, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8, 9, 10, 11, 12, 128, 129, 130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принципи змагальності та рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять його в явно гірше становище порівняно з його опонентом. До того ж, право на змагальний судовий процес, в принципі, означає надання сторонам можливості ознайомлюватися та коментувати всі надані докази або подані зауваження з метою впливу на рішення суду. Крім того, сторони повинні мати можливість подати будь-які докази, необхідні для того, аби їхні, вимоги задовольнили. До того ж, суд, який розглядає справу, повинен сам дотримуватися принципу змагальності, наприклад, якщо він розглядає справу на підставі обґрунтування або заперечення, висловленого ним за власною ініціативою (рішення ЄСПЛ від 14 січня 2021 року у справі "Гусєв проти України").

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі "Лазаренко та інші проти України" і від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України" ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25,27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Звертаючись до суду із касаційною скаргою, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_8, зокрема зазначили про те, що судом апеляційної інстанції їх не було повідомлено належним чином про розгляд справи на 16 грудня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив про те, що апелянти та інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися.

Проте у матеріалах справи відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 судової повістки на 16 грудня 2020 року, як і відсутні дані про повернення судової повістки без вручення та причини такого невручення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини 4 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року ухвалена з порушенням норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. С. Висоцька Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров О.

С. Ткачук