Постанова

Іменем України

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 727/11479/17

провадження № 61-44094 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2018 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: інспекція державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради, ОСОБА_3 , в якому просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення квартири АДРЕСА_1 у попередній стан за власний рахунок.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Власником іншої 1/3 частини вказаної квартири є ОСОБА_3

Власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 самочинно здійснив реконструкцію жилого приміщення із зміною цільового призначення та здійснює у приміщенні цієї квартири торговельну діяльність з продажу легкозаймистих товарів за відсутності пожежної сигналізації, перешкоджає заїзду та проходу, користування прибудинковою територією.

Посилаючись на порушення прав користування належним їй жилим приміщенням (квартирою АДРЕСА_2 ) позивач, з метою їх захисту просила суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення квартири АДРЕСА_1 у попередній стан за власний рахунок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 квітня 2018 року у складі судді Семенка О. В. позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні майном шляхом приведення квартири АДРЕСА_1 у попередній стан за рахунок ОСОБА_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право ОСОБА_1 на користування майном шляхом приведення квартири АДРЕСА_1 у попередній стан за рахунок ОСОБА_2 підлягає захисту на підставі положень статті 41 Конституції України, статей 319, 320, 383, 391 ЦК України, статей 4, 6, 7, 8, 152 ЖК України.

Суд першої інстанції виходив з того, що порушення права ОСОБА_1 на користування квартирою АДРЕСА_2 відбулось внаслідок самочинного здійснення ОСОБА_2 реконструкції квартири АДРЕСА_1 , використання цього майна для здійснення торговельної діяльності, продажу легкозаймистих товарів за відсутності пожежної сигналізації, порушення заїзду та проходу, користування прибудинковою територією.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

ОСОБА_2 здійснено будівельні роботи з перепланування квартири АДРЕСА_1 , зокрема демонтовано перегородку між приміщенням кімнати 2-3 площею 13,6 кв. м та приміщенням кімнати 2-4 площею 7,7 кв. м, втручань в конструктивні елементи будівлі не здійснювалось.

Технічним висновком фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 15 вересня 2017 року встановлено відповідність перепланування квартири АДРЕСА_1 державним стандартам будівельних норм та правилам щодо безпечної експлуатації.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення її права на користування квартирою АДРЕСА_2 внаслідок здійснення ОСОБА_2 будівельних робіт з перепланування квартири АДРЕСА_1 .

За змістом статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Чинним законодавством не встановлено заборони та умови використання власником житлового будинку, квартири для здійснення підприємницької діяльності, торговельної діяльності.

Обраний ОСОБА_1 спосіб захисту у вигляді приведення квартири АДРЕСА_1 у попередній стан не має наслідком припинення здійснення торговельної діяльності, порушення заїзду та проходу, користування прибудинковою територією.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту у справі постанову апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не надано належної оцінки тим обставинам, що відповідач здійснив реконструкцію квартири без відповідного дозволу, змінив цільове призначення об`єкту нерухомості з житлового на нежитловий на земельній ділянці, яка не призначена для такого виду діяльності, земельна ділянка, яка закріплена за даним об`єктом нерухомості, не належить відповідачу.

Апеляційним судом не враховано, що порушення прав позивача полягає у тому, що відповідач здійснив самовільне відкриття магазину будівельних матеріалів, що є недопустимим у житловому приміщенні, здійснює продаж легкозаймистих товарів (пиломатеріалів, лако-фарбові товари, тощо), без пожежної сигналізації.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається. Відповідач при проведенні перепланування мав отримати відповідний дозвіл у позивача, яка співвласника житлового будинку, а також від усіх власників квартир даного будинку.

Апеляційний суд не надав належної оцінки протоколам та приписам Інспекції ДАБК, зокрема в частині вимоги щодо приведення квартири відповідача у попередній стан, що відповідачем не виконано.

Оскільки усі передбачені заходи щодо реагування та вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні власністю іншими власниками квартир використано, також встановлено, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, що потягло за собою порушення прав позивача, то поданий позов підлягає задоволенню.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 , у якості матеріально-правової вимоги, визначила усунення перешкод у користуванні майном шляхом приведення кватири АДРЕСА_1 у попередній стан. Такі вимоги обґрунтовувала порушенням її прав щодо користування майном внаслідок самочинного здійснення ОСОБА_2 реконструкції квартири АДРЕСА_1 , використання ним майна для здійснення торговельної діяльності, продажу легкозаймистих товарів за відсутності пожежної сигналізації, порушення заїзду та проходу, користування прибудинковою територією.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, щовласникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Частиною першою статті 320 ЦК України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 391 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

При застосуванні положень статей 391, 396 ЦК Українипозов про усунення порушень прав, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до статті 152 ЖК УРСР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції.

До перепланування відносяться ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції жилого будинку з метою підвищення благоустрою та поліпшення умов проживання без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку або приміщенні.

У справі, яка переглядається, установлено, що відповідачем здійснено виконання робіт з перепланування квартири АДРЕСА_1 , зокрема демонтовано перегородку між приміщенням кімнати 2-3 площею 13,6 кв.м та приміщенням кімнати 2-4 площею 7,7 кв.м, втручань в конструктивні елементи будівлі не здійснювалось. Вказане перепланування квартири відповідає державним стандартам будівельних норм та правилам щодо безпечної експлуатації.

Таким чином, здійснені відповідачем у належній йому на праві власності квартирі перепланування, які не передбачали втручання у конструктивні елементи будівлі, не потребували отримання відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт.

При цьому, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 25 червня 2018 року ОСОБА_2 надано дозвіл на переведення належних йому приміщень квартири із житлових у нежилі під магазин.

Установивши наведені обставини, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту порушення її прав у зв`язку з проведенням відповідачем перепланувань, зокрема, що такі перепланування та використання квартири у підприємницькій діяльності створюють позивачу перешкоди у користуванні належним їй майном.

Апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог за тих обставин і підстав, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав та можливість їх відновлення із застосуванням способу захисту, який полягає у зобов`язанні відповідача привести приміщення належної йому квартири у попередній стан.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, а також необхідність збирання нових доказів, зокрема, у тому контексті, який, на думку позивача свідчить про обґрунтованість позовних вимог про зобов`язання відповідача привести належну йому квартиру у попередній (до перепланування) стан.

У справі, яка переглядається, апеляційним судом дано належну оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вмотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Чернівецької області від 07 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська