Історія справи

Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 212/4146/2012

провадження № 61-11309св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В.В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнесторгінвест»,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи: комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», Прокуратура міста Вінниці,

представник відповідача - ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2016 року у складі колегії суддів: Колоса С. С., Стеблюк Л. П., Якименко М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 рокуОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Вінницької області від 02 липня 2012 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнесторгінвест» (далі - ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест») до нього, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», Прокуратура міста Вінниці, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заява мотивована тим, що зазначеним рішенням частково задоволено позов ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест»: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У відкритті касаційного провадження ОСОБА_4 було відмовлено.

Однак в подальшому, в 2013 році, за результатами розгляду аналогічних спорів за позовами ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїх судових рішеннях погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовів цього товариства.

Крім того, ОСОБА_4 стверджував, що висновки суду апеляційної інстанції, викладені в рішенні, яке він просить переглянути у зв'язку з нововиявленими обставинами, суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом України 30 березня 2016 року в постанові в аналогічній справі № 6-265цс16.

На підставі викладеного ОСОБА_4 просив скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 02 липня 2012 року за результатами його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест».

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2016 року заяву ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що необхідною умовою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, є наявність скасованого судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. У матеріалах справи таке рішення відсутнє, а ОСОБА_4 у своїй заяві фактично посилається на судову практику з розгляду аналогічних справ, що не є нововиявленою обставиною.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована обставинами, аналогічними викладеним ним у заяві про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 02 липня 2012 року в зв'язку з нововиявленими обставинами.

26 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Так, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 липня 2012 року частково задоволено позов ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», Прокуратура міста Вінниці, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частиною першою статті 361 ЦПК України 2004 року передбачено, що рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року встановлено, що підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

У пункті 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» передбачено, що обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ними законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував рішення, яке переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами, скасованим або врахував його, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження певних обставин.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, повинні мати значення для іншої справи.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що судові рішення, на які посилається ОСОБА_4 , не покладено в основу судового рішення від 02 липня 2012 року, яке заявник просив переглянути. Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про які йдеться в заяві, постановлені вже після розгляду справи та ухвалення рішення, яке ОСОБА_4 просить переглянути у зв'язку з нововиявленими обставинами. Крім того, висловлені Верховним Судом України висновки у аналогічній справі також не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з урахуванням положень статті 361 ЦПК України 2004 року.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи касаційної скарги не спростовють правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для скасування цієї ухвали.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

С. П. Штелик