Постанова

Іменем України

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 199/4320/17

провадження № 61-162св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року у складі судді: Якименко Л. Г. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року у складі суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 листопада 2016 року в м. Дніпрі по вул. Каштановій відбулась дорожньо-транспортна пригода із зіткненням автомобіля «BMV X5», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Skoda Super B», державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «BMW X5», державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, були заподіяні механічні пошкодження.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року провадження по адміністративній справі №202/2056/17 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було закрито на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року провадження по адміністративній справі № 202/2057/17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, як водія автомобіля «BMV X5», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, однак покарання не призначалось через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області 12 червня 2017 року вказані постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська були залишені без змін.

Позивач вважає, що оскільки при розгляді адміністративних справ відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також при апеляційному перегляді постанов Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року, судом були неповно з'ясовані усі фактичні обставини справи та не повністю досліджені наявні в матеріалах справ докази, тому з метою встановлення винної особи та визначення розміру заподіяної автомобілю «BMV X5», державний номер НОМЕР_1 шкоди, на її замовлення було проведено авто-технічне дослідження судовим експертом Диким В.П., а також експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, складеного експертом Цаберябим В. М.

Відповідно до висновку експертного бюро дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод від 10 квітня 2017 року №06/17, складеного судовим експертом Диким В. П., визначено, що в діях водія автомобіля «Skoda Super B», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 є порушення пунктів 10.1, 12.3 вимог правил Дорожнього руху України, що має причинний зв'язок з даною дорожньо-транспортною пригодою, а в діях водія автомобіля «BMW X5», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушень пункту 10.1 Правил дорожнього руху України не має.

З метою визначення матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «BMV X5», державний номер НОМЕР_1, позивачем проведено експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля від 28 березня 2017 року №022/17 експертом Цаберябим В. М., за якого вартість відновлюваного ремонту автомобіля «BMW X5», державний номер НОМЕР_1 складає 210 124,52 грн.

Оскільки відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шкода завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винною особою, тому позивач вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню вартість відновлюваного ремонту автомобіля «BMW X5», державний номер НОМЕР_1, що становить 210 124,52 коп., а також судові витрати у вигляді вартості експертного висновку у сумі 1 500,00 грн та судовий збір у розмірі 2 116,25 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовані тим, що постановами у адміністративних справах надано правову кваліфікацію діям учасників ДТП та встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначені постанови набрали законної сили. У зв'язку із чим суди відхилили посилання позивача на висновок експертного дослідження, проведеного на її замовлення, який містить підтвердження вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року, в якій просить оскаржені рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. На обґрунтування касаційної скарги вказує, що звільнення від адміністративної відповідальності водія автомобіля «Skoda Super B», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 не тягне за собою невинуватість у спричиненні матеріального збитку автомобілю «BMW X5», державний номер НОМЕР_1. Вказувала, що суди не прийняли до уваги висновок експертного дослідження № 18/10.1.88 від 27 січня 2017 року, складеного судовим експертом Скиба Г. В., та висновок експертного автотехнічного дослідження 10 квітня 2017 року №06/17, складеного судовим експертом Диким В. П.

ОСОБА_1 звернулася 14 грудня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 199/4320/17.

У лютому 2018 року ОСОБА_2 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивовано тим, що відповідач не є винним у скоєнні ДТП 8 листопада 2016 року, що встановлено постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року у адміністративній справі №202/2056/17. Також ОСОБА_2 зазначає, що постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року у адміністративній справі № 202/2057/17 винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3

Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2018 року справу № 199/4320/17 призначено до судового розгляду.

Колегія суддів відхиляє аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Судами встановлено, що 08 листопада 2016 року в м. Дніпрі по вулиці Каштановій сталась ДТП із зіткненням автомобіля «BMW X5», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля «Skoda Super B», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2

У результаті ДТП автомобілям «BMW X5», державний номер НОМЕР_1, та «Skoda Super B», державний номер НОМЕР_2, були заподіяні механічні пошкодження, а їх власникам - матеріальні збитки.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року провадження по адміністративній справі №202/2056/17 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року провадження по адміністративній справі 202/2057/17 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, як водія автомобіля «BMV X5», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП, однак покарання не призначено через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Постановами апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2017 року вказані постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська були залишені без змін.

Згідно частини четвертої статті 62 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиціальні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову. Такі правила спрямовані на додержання процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі, не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їх повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Встановивши, що постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року провадження по адміністративній справі №202/2056/17 відносно ОСОБА_2 закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суди, з урахуванням вимог статей 58-61 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття рішень), статей 1167, 1187 ЦК України, зробили правильний висновок про відсутність підстав для стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, з відповідача.

Посилання особи, яка подала касаційну скаргу, на те, що суди не прийняли до уваги висновок експертного дослідження № 18/10.1.88 від 27 січня 2017 року, складеного судовим експертом Скиба Г. В., та висновок експертного автотехнічного дослідження 10 квітня 2017 року №06/17, складеного судовим експертом Диким В. П., суд відхиляє. Оскільки аналіз змісту оскаржених рішень свідчить, що суди дослідили зазначені докази та надали їм відповідну оцінку з урахуванням інших доказів у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Оскільки оскаржені судові рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. І. Крат