Історія справи

Постанова

Іменем України

27 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 361/5445/19

провадження № 61-207св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд», ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Ричкою Сергієм Анатолійовичем, на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2020 року у складі судді Сердинського В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Заришняк Г. М., Рубан С. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Новобуд» (далі - ТОВ «Альянс Новобуд»), ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 листопада 2014 року між ним

і ОСОБА_5 укладено шлюб. За час перебування у зареєстрованому шлюбі подружжям прийнято рішення про придбання двокімнатної квартири. Оплата ціни відбувалось за рахунок грошових коштів, що перебували у спільній власності подружжя ОСОБА_6 .

31 серпня 2018 року державним реєстратором приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Авраменко Н. А. на підставі договору купівлі-продажу право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 - дідом відповідача. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та

ТОВ «Альянс Новобуд» укладено договір про зміну сторони у зобов`язанні. Згідно пункту 5 договору ОСОБА_7 сплатив (відшкодував) ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 474 865,26 грн, що сплачені в якості ціни квартири за попереднім договором. Укладенням договору про зміну сторони

у зобов`язанні без погодження з позивачем здійснено розпорядження майном, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя. Оскільки

31 серпня 2018 року між забудовником та відповідачем відбулось укладення відповідного договору купівлі-продажу спірної квартири (основного договору), ймовірно відбулась оплата ОСОБА_3 залишку суми, що підлягала сплаті для повного розрахунку за квартиру в сумі 47 549,84 грн.

24 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір позики, розмір основного зобов`язання 1 056 946,50 грн, в забезпечення виконання умов якого в іпотеку була передана спірна квартира.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати недійсними правочини, а саме: оформлений договором про зміну сторони у зобов`язанні від 23 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд»; оформлений договором купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд»; оформлений договором іпотеки, укладений 24 жовтня 2018 р. між

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; застосувати наслідки недійсності правочину, оформленого договором купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд» шляхом визнання за ТОВ «Альянс Новобуд» права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 945110332106) та стягнути з ТОВ «Альянс Новобуд» на користь ОСОБА_3 47 549,84 грн.; встановивши, що ОСОБА_5 є покупцем за попереднім договором купівлі-продажу продажу з обсягом прав, обов`язків та обсягом виконаних зобов`язань за попереднім договором, що існували станом на 22 серпня

2018 року - до дати укладення договору про зміну сторони у зобов`язанні від 23 серпня 2018 року та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3

474 865,26 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського районного суду Київської області від 19 червня

2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили з того, що майнові права за попереднім договором купівлі-продажу від 25 липня 2016 року двокімнатної квартири АДРЕСА_1 були особистою приватною власністю

ОСОБА_5 , а тому необхідність письмової згоди другого з подружжя на розпорядження відповідним майном не потребувалось. Тому не підлягають задоволенню й інші похідні вимоги позивача.

Аргументи учасників справи

У грудні 2020року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок судів щодо придбання спірного майна за особисті кошти ОСОБА_2 є помилковим, оскільки договір дарування грошових коштів не може бути визнаний судом належним, достовірним та допустимим доказом в розумінні статей 77-79 ЦПК України.

ОСОБА_5 не довів, що квартира придбавалася за її особисті кошти, оскільки такого правочину взагалі не існує і він не укладався 02 грудня 2015 року

у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Левицького Р. В.

У травні 2020 року ОСОБА_8 подала до суду відзив, у якому просила оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, оскільки оскаржене рішення є законним, яке апеляційний суд ухвалював з урахуванням висновку Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від

07 грудня 2016 року у справі № 370/443/13ц).

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Сули встановили, що 15 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 укладено шлюб, який рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2019 року у справі № 361/4670/18 розірвано.

02 березня 2016 року ОСОБА_5 змінила ім`я з " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_10 ".

16 травня 2019 року відповідач змінила прізвище з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_11 ".

Спірна двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 71,30 кв. м.

Між ОСОБА_5 , ТОВ «Альянс Новобуд» та ОСОБА_3 укладено договір про зміну сторони у зобов`язанні від 23 серпня 2018 року, згідно з умовами якого ОСОБА_5 передано всі права та обов`язки за попереднім договором купівлі-продажу від 25 липня 2016 року на користь ОСОБА_3 .

На підставі зазначеного договору 31 серпня 2018 року ОСОБА_3 оформив право власності на квартиру за договором купівлі-продажу від 31 серпня

2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд».

24 жовтня 2018 рокуміж відповідачем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики, розмір основного зобов`язання 1 056 946,50 грн,

в забезпечення виконання умов якого, в іпотеку була передана спірна квартира.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем

і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі

у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частини другої статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта статті 202 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі

№ 756/15524/18-ц (провадження № 61-20134св21) зазначено, що «у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них».

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , в якому просив визнати недійсними: договір про зміну сторони

у зобов`язанні від 23 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд», договір купівлі-продажу квартири від 31 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Альянс Новобуд», договір іпотеки, укладений 24 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 та

ОСОБА_4

ОСОБА_4 та ТОВ «Альянс Новобуд» залучені до участі у справі як треті особи, клопотання про її залучення до участі у справі як співвідповідачів позивач не заявляв. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про недійсність договорів внаслідок неналежного складу співвідповідачів. Інші вимоги є похідними. За таких обставин суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилилися щодо мотивів такої відмови. Тому судові рішення належить змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення частково ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення змінити в мотивувальній частині,

а іншій частині - залишить без змін.

Оскільки судові рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 рокузмінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук