Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 165/711/16-ц

провадження № 61-31591св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), ЧернякЮ. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі: Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс», Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державна казначейська служба України,

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Конкурент», ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 травня 2017 року у складі судді Ференс-Піжук О. Р. та рішення Апеляційного суду Волинської області від 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Федонюк С. Ю., Стрільчука В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Нововолинський МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області), публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс» (далі - ТОВ «ТД Еліт Сервіс»), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУ ДКС України у Волинській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Конкурент» (далі - ТОВ «БФ «Конкурент»), ОСОБА_5, про стягнення безпідставно отриманих коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 04 квітня 2013 року він згідно протоколу, складеного Волинською філією ТОВ «ТД Еліт Сервіс», став переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - магазину промислових товарів та адміністративного приміщення по АДРЕСА_1. Вказані торги були проведені на підставі договору від 30 листопада 2012 року про надання послуг щодо організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного між відділом державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції у Волинській області (далі - ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області) та Волинською філією ТОВ «ТД Еліт Сервіс».

05 лютого 2013 року державним виконавцем ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області складено акт проведення прилюдних торгів щодо реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до якого його визнано переможцем цих торгів.

Він зазначав, що грошові кошти за придбане майно у розмірі 1 075 125 грн ним було сплачено повністю, у тому числі: згідно квитанції від 05 лютого 2013 року перераховано отримувачу коштів ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області - 924 607 грн 50 коп. як оплата за лот згідно протоколу від 08 лютого 2013 року, та за квитанціями від 01 лютого 2013 року № К1/1/7 та від 11 лютого 2013 року № К1/В/54 на користь ТОВ «ТД Еліт Сервіс» сплачено 53 756 грн 25 коп. та 96 761 грн 25 коп. відповідно, як гарантійний внесок та доплата винагороди згідно протоколу від 04 лютого 2013 року.

Вказував на те, що ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області з отриманих від нього 05 лютого 2013 року коштів у розмірі 924 607 грн 50 коп., 832 063 грн 71 коп. платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року перерахував ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у рахунок погашення заборгованості на виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 05 травня 2010 року у справі № 2-104/10 про стягнення солідарно з ТОВ «Будсервіс ЛТД», ТОВ «БФ «Конкурент» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 213 086 грн 70 коп. заборгованості за кредитом, 92 460 грн 75 коп. було зараховано з ТОВ «Будсервіс ЛТД», як виконавчий збір за платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року № 104, 84 грн 04 коп., як витрати на проведення виконавчих дій за платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року № 106.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року у справі № 165/810/13-ц за позовом ТОВ «Будсервіс ЛТД» визнано недійсним протокол, свідоцтво про придбання ним нерухомого майна з прилюдних торгів та скасовано державну реєстрацію його права власності на вказане майно. Зазначене рішення районного суду апеляційною та касаційною інстанціями залишено без змін.

Вважав, що грошові кошти у розмірі 832 063 грн 71 коп., отримані ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області на погашення заборгованості за кредитом підлягають стягненню з банку, оскільки він не повернув їх добровільно тоді, коли підстава, на якій кошти надійшли на рахунок стягувача, згодом відпала.

Зазначав, що визнання указаних прилюдних торгів недійсними відбулось з вини ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області та торгуючої організації - ТОВ «ТД Еліт Сервіс», якому ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області від свого імені доручило відчужити нерухоме майно боржника на прилюдних торгах. Вказана обставина встановлена рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року і не підлягає доказуванню у розгляді указаного спору. Тому саме внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області йому було завдано збитків на суму 243 062 грн 29 коп., зокрема 53 756 грн 25 коп. сплачено на рахунок торгуючої організації гарантійний внесок, 96 761 грн 25 коп. - доплата винагороди, 92 460 грн 75 коп. - виконавчий збір та 84 грн 04 коп. - витрати на проведення виконавчих дій.

Такими неправомірними діями посадових осіб ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок залишення його сім'ї без засобів до існування. Він, придбавши з торгів нерухоме майно, витратив велику суму коштів, в тому числі отриманих в борг, в кінцевому результаті, внаслідок визнання торгів, які ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області доручила провести ТОВ «ТД Еліт Сервіс», недійсними, він залишився без майна та грошей. Така ситуація негативно вплинула на його ділову репутацію, стан здоров'я та звичайний уклад життя і потребує величезних зусиль, часу та засобів до повернення належних йому коштів, тому завдану моральну шкоду він оцінив у 100 тис. грн.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його користь 832 063 грн 71 коп. безпідставно отриманих коштів, стягнути з Державного бюджету України на його користь 243 062 грн 29 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди шляхом безспірного списання коштів з єдиного рахунку ДКС України та стягнути з Державного бюджету України на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Короткий змістрішення суду першої інстанції

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 кошти, сплачені стягувачу 22 лютого 2013 року на підставі виконавчого листа № 2-104/10, виданого 05 травня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області за платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року № 104 у розмірі 832 063 грн 71 коп. Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Волинській області на користь ОСОБА_2 кошти виконавчого збору, отримані Нововолинським МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області згідно платіжного доручення від 08 лютого 2013 року № 105 у розмірі 92 460 грн 75 коп., кошти сплаченого ОСОБА_2 гарантійного внеску у розмірі 53 756 грн 25 коп. згідно квитанції від 01 лютого 2013 року № к1/1/7 та 96 761 грн 25 коп. згідно квитанції від 11 лютого 2013 року К1/В/54, та 3 тис. грн моральної шкоди, всього - 243 978 грн 25 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення міського суду мотивовано тим, що грошові кошти у розмірі 1 075 125 грн, сплачені ОСОБА_2 як переможцем прилюдних торгів, частина з яких - 832 063 грн 71 коп. були перераховані ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області відповідачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як вигодонабувачу за результатами проведення прилюдних торгів, підлягають стягненню з банку на користь позивача ОСОБА_2, оскільки внаслідок визнання вказаних прилюдних торгів недійсними, підстава на якій банк отримав грошові кошти, відпала. Стягуючи з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Волинській області на користь ОСОБА_2 майнову та моральну шкоду, суд обґрунтовував це тим, що саме з вини відповідача ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області, який передав на реалізацію арештоване у виконавчому провадженні нерухоме майно ТОВ «ТД Еліт Сервіс», яке згідно наказу ДВС України від 28 січня 2013 року втратило право здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна, було завдано шкоди позивачу, а тому повинна бути відшкодована за рахунок держави.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» відхилено. Апеляційну скаргу ДКС України, ГУ ДКС України у Волинській області задоволено частково. Апеляційну скаргу Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області задоволено. Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 травня 2017 року в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Волинській області на користь ОСОБА_2 243 978 грн 25 коп. на відшкодування майнової та моральної шкоди, та 2 460 грн судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, ГУ ДКС України у Волинській області, ДКС України про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 832 063 грн 71 коп., які були перераховані ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області відповідачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як вигодонабувачу за результатами проведення прилюдних торгів, оскільки внаслідок визнання вказаних прилюдних торгів недійсними, підстава на якій банк отримав грошові кошти, відпала, є законними та обґрунтованими. При цьому, стягуючи з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Волинській області на користь ОСОБА_2 майнову та моральну шкоду, місцевий суд не звернув уваги на те, що в такому випадку неправомірні дії зі сторони державного виконавця під час виконання рішення суду були відсутні, а тому й не було підстав для відшкодування позивачу державою за рахунок Державного бюджету України майнової шкоди у вигляді виконавчого збору, отриманого Нововолинським МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області згідно платіжного доручення від 08 лютого 2013 року № 105 у розмірі 92 460 грн 75 коп., коштів сплачених ОСОБА_2 як гарантійного внеску у розмірі 53 756 грн 25 коп. згідно квитанції від 01 лютого 2013 року № к1/1/7 та доплати винагороди за протоколом прилюдних торгів від 04 лютого 2013 року у розмірі 96 761 грн 25 коп., згідно квитанції від 11 лютого 2013 рокуК1/В/54, а також 3 тис. грн моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення з банку на користь ОСОБА_2 грошових коштів, сплачених банком як стягувачу 22 лютого 2013 року на підставі виконавчого листа № 2-104/10, виданого 05 травня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області за платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року № 104 у розмірі 832 063 грн 71 коп. та 4 430 грн сплаченого судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованим й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалось на те, що за змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Зазначало, що ОСОБА_2 як на підставу позову посилався на те, що він на прилюдних торгах придбав нерухоме майно. Рішенням суду визнано недійсними прилюдні торги, які є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі - продажу. У зв'язку з викладеними обставинами позивач вважав, що має право на повернення коштів. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України). Сторонами такого правочину є покупець - учасник прилюдних торгів, яким може бути фізична чи юридична особа, і продавець. Вирішуючи питання хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором необхідно виходити з умов договору, що укладається між ДВС та спеціалізованою організацією. У випадку якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом ДВС договору ця організація під час укладання на торгах договору виступає представником ДВС, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є ДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом ДВС договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація.

Оскільки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не був стороною такого правочину - прилюдних торгів, тому правовідносини між банком та позивачем не виникали, та відповідно, сторонами справи про застосування правових наслідків недійсності правочину мають бути саме сторони відповідного правочину, а отже, на банк не може бути покладено обов'язок повернути грошові кошти відповідно до частини першої статті 216 ЦК України.

Крім того, норма статті 1212 ЦК України необґрунтовано застосована судами попередніх інстанцій, оскільки грошові кошти у розмірі 832 063 грн 71 коп., які були перераховані ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно з платіжними дорученнями від 08 лютого 2013 року № 104 Нововолинським МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області є грошовими коштами, які отримані на виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 19 квітня 2010 року у справі № 2-104 про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто, отримані на відповідній правовій підставі. Відтак, єдиною правовою підставою отримання грошових коштів для ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є судове рішення про стягнення заборгованості.

Отже, відсутні підстави й для стягнення з банку грошових коштів відповідно до вимог статті 1212 ЦК України, як отриманих безпідставно, оскільки банк отримав спірні кошти у рахунок погашення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого листа № 2-104, виданого Нововолинським міським судом Волинської області 05 травня 2010 року, тобто набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Нововолинського міського суду Волинської області вищезазначену цивільну справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_2 до Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ «ТД Еліт Сервіс», ГУ ДКС України у Волинській області, ДКС України, треті особи: ТОВ «БФ «Конкурент», ОСОБА_5, про стягнення безпідставно отриманих коштів та відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому зазначено про те, що судові рішення попередніх інстанцій в оскаржуваній частині є законними, оскільки банк був вигодонабувачем за наслідками проведених прилюдних торгів. Норма статті 1212 ЦК України застосована обґрунтовано. Посилався на те, що рішення суду виконано банком добровільно.

У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, у якому зазначено про те, що касаційна скарга є безпідставною, а оскаржувані судові рішення ухвалені з дотримання норм чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що на виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області знаходиться декілька виконавчих проваджень про стягнення заборгованості з ТОВ «Будсервіс» ЛТД.

16 червня 2010 року заступником начальника ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області Гальчиком С. М. приєднано виконавче провадження № 19830908 з примусового виконання виконавчого листа № 2-104, виданого 05 травня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області про стягнення солідарно з ТОВ «Будсервіс ЛТД», ТОВ «БФ «Конкурент» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 213 086 грн 70 грн заборгованості за кредитом до зведеного виконавчого провадження № 22785293.

30 листопада 2012 року ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області та Волинською філією ТОВ «ТД ЕлітСервіс», яка діє від імені та в інтересах ТОВ «ТД ЕлітСервіс», укладено договір № 03-0191/12 про надання послуг щодо організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки). Предметом договору є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень від 06 січня 2012 року, з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні судових рішень. На прилюдні торги передається арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-104 від 05 травня 2010 року, виданого Нововолинським міським судом Волинської області, нерухоме майно (предмет іпотеки) - магазин промислових товарів і адміністративне приміщення, загальною площею 359,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1. Стартова початкова ціна становить 1 433 500 грн.

Згідно з пунктом 3.1 указаного договору винагорода спеціалізованої організації за цим договором, з урахуванням ПДВ, становить 14 %, без урахування ПДВ від продажної ціни нерухомого майна. Частина суми винагороди (5 % від початкової ціни продажу предмета іпотеки) вноситься покупцем майна на рахунок організатора прилюдних торгів, як гарантійний внесок та після реалізації майна залишається організатору прилюдних торгів в рахунок оплати винагороди за надані послуги. Решта винагороди сплачується переможцем прилюдних торгів на підставі протоколу, шляхом внесення на рахунок організатора прилюдних торгів різниці між сумою винагороди, яка підлягає сплаті за договором з урахуванням податку на додану вартість, і сумою гарантійного внеску, сплаченого покупцем до початку прилюдних торгів та зарахованої до часткової сплати відділом винагороди, передбаченої пунктом 3.1 цього договору.

Відповідно до протокола від 04 лютого 2013 року № 03-0191/12-1 по проведенню прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмет іпотеки), що є арештоване та належить ТОВ «Будсервіс» ЛТД (АДРЕСА_1), переможцем торгів став позивач у справі ОСОБА_2, ціна продажу - 1 075 125 грн.

Грошові кошти за придбане майно у розмірі 1 075 125 грн ОСОБА_2 були сплачені у повному розмірі, з них: 924 607 грн 50 коп. як оплата за лот згідно протоколу від 04 лютого 2013 року№ 03-0191/12-1, отримувачем яких є ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області, що підтверджується квитанцією від 05 лютого 2013 року № 190520003, та 53 756 грн 25 коп. і 96 761 грн 25 коп., відповідно як гарантійний внесок та доплата винагороди на користь ТОВ «ТД Еліт Сервіс», згідно квитанцій від 01 лютого 2013 року № К1/1/7 та від 11 лютого 2013 року № К1/В/54.

08 лютого 2013 року ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області з отриманих від позивача 05 лютого 2013 року коштів перерахував ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» у рахунок погашення заборгованості згідно рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 05 травня 2010 року у справі № 2-104/10 кошти у розмірі 832 063 грн 71 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 104 від цього числа, 92 460 грн 75 коп. зараховано, як виконавчий збір платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року № 105, 84 грн 04 коп., як витрати на проведення виконавчих дій платіжним дорученням від 08 лютого 2013 року № 106.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року, яке набрало законної сили, у справі № 165/810/13-ц за позовом ТОВ «Будсервіс» ЛТД визнано недійсним протокол від 04 лютого 2013 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмет іпотеки) - нежитлового приміщення (магазин, адміністративне приміщення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнано недійсним свідоцтво № 247 про придбання ОСОБА_2 нерухомого майна з прилюдних торгів, видане 09 лютого 2013 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу, на підставі акта проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції у Волинській області ОСОБА_8 від 05 лютого 2013 року та скасовано державну реєстрацію права власності на вищезазначене нежитлове приміщення.

Постановою Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі за позовом ТОВ «Будсервіс ЛТД» про визнання торгів недійсними залишено без змін, з врахуванням того, що прилюдні торги проведені 04 лютого 2013 року за відсутності повноважень у ТОВ «ТД Еліт Сервіс» на їх проведення.

Згідно з копією наказу ДВС України від 28 січня 2013 року № 7/2 ТОВ «ТД Еліт Сервіс» виключено з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна за порушення вимог Генерального договору № 2 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень від 06 січня 2012 року, що підтверджується листом директора Департаменту ДВС від 04 квітня 2017 року.

У листі - повідомленні за підписом начальника управління ДВС ГУЮ у Волинський області від 30 січня 2013 року зазначено, що наказом ДВС України від 28 січня 2013 року № 7/2 ТОВ «ТД ЕлітСервіс» виключено з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає частковому задоволенню.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду в частині стягнення з банку грошових коштів не відповідає.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою, третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 24 жовтня 2012 року № 6-116цс12.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (стаття 655 ЦК України).

Умови та порядок вчинення виконавчих дій визначають Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі - Інструкція), а також Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення).

Відповідно до частиною першою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно з пунктом 3.1 Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

У разі визнання прилюдних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору.

Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт.

Продавцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів може бути як спеціалізована організація, що проводила торги, так і виконавча служба, від імені якої могла виступати спеціалізована організація як організатор торгів.

Враховуючи те, що реституція, тобто повернення у стан, який існував до укладення недійсного правочину, можлива лише між його сторонами, судам необхідно встановити, хто саме є продавцем та покупцем за договором, який було укладено за результатами проведення прилюдних торгів та який у подальшому визнано недійсним.

При цьому варто враховувати, що якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з ВДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником ВДВС, то стороною такого договору є ВДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з ВДВС договору, то стороною договору на прилюдних торгах є спеціалізована організація.

30 листопада 2012 року ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області та Волинською філією ТОВ «ТД Еліт Сервіс», яка діє від імені та в інтересах ТОВ «ТД ЕлітСервіс», укладено договір № 03-0191/12 про надання послуг щодо організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки). Предметом договору є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень від 06 січня 2012 року, з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів. На прилюдні торги передається арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-104 від 05 травня 2010 року, виданого Нововолинським міським судом Волинської області, нерухоме майно (предмет іпотеки) - магазин промислових товарів і адміністративне приміщення, загальною площею 359,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Стартова початкова ціна становить 1 433 500 грн.

Із наведеного слідує, що спеціалізована організація лише надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а ВДВС Нововолинського МУЮ у Волинській області самостійно виступає від свого імені на прилюдних торгах як продавець. Крім того, саме виконавча служба отримала грошові кошти в якості оплати за магазин промислових товарів і адміністративне приміщення.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладениму постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.

Вирішуючи спір у вказаній частині, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 212-215, 316 ЦПК України 2004 року не встановив правовідносини між сторонами; не перевірив умови укладеного між ВДВС та спеціалізованою організацією договору; не врахував наявні в матеріалах справи докази на підтвердження того, що кошти після проведення прилюдних торгів за реалізоване нерухоме майно було перераховано на рахунок ВДВС, а не на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про законність та обґрунтованість рішення міського суду в частині стягнення з банку на користь ОСОБА_2 коштів, сплачених стягувачу 22 лютого 2013 року на підставі виконавчого листа № 2-104/10, виданого 05 травня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області у розмірі 832 063 грн 71 коп.

Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції в частиністягнення з ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» на користь ОСОБА_2 грошових коштів не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Волинської області від 30 серпня 2017 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 грошових коштів скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В.Синельников

С. Ф.Хопта

Ю. В.Черняк