Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №2-5450/2006
Ухвала КЦС ВП від 06.10.2019 року у справі №2-5450/2006

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 2-5450/2006

провадження № 61-7187св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_4 ),

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Житлово-будівельний кооператив «Центральний-23»,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2006 року в складі судді Левчук О. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , Житлово-будівельного кооперативу «Центральний-23» (далі - ЖБК «Центральний-23»), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила встановити факт, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її матір'ю, визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказану квартиру.

Квартира знаходиться в будинку, що належить ЖБК «Центральний-23». Її мати була членом цього ЖБК, у 1982 році повністю виплатила пайовий внесок за квартиру та відповідно набула право власності на неї.

Вона є спадкоємицею за законом першої черги. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , які є онуками ОСОБА_5 , є спадкоємцями п`ятої черги. Інших спадкоємців немає.

У встановлений законом строк вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру та документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2006 року позов задоволено.

Встановлено факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є рідною матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем обставин, на які вона посилалась у позові.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 померла.

У серпні 2019 року ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі в справі, звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , посилаючись на те, що рішенням суду першої інстанції питання про його права, свободи та (або) обов`язки не вирішувалося.

Постановою Верховного Суду від 12 березня 2020 року ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року скасовано, справу передано до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова мотивована тим, що апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , а у разі з`ясування, що судовим рішення питання про його права, свободи та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року залучено до участі в справі в якості правонаступників позивача її сина ОСОБА_2 та чоловіка ОСОБА_4 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2006 року без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим й доводи апеляційної скарги цього не спростовують, оскільки ОСОБА_4 не надав суду достатніх, належних та допустимих доказів існування обставин, на які він посилався як на підставу проти задоволення позовних вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2021 року ОСОБА_4 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2006 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року скасувати й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційну скаргу мотивував тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для справи, не врахували, що спірна квартира є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_1 , тому рішення суду про визнання права власності на цю квартиру лише за ОСОБА_1 порушує його права як співвласника.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

09 листопада 2021 року справа № 2-5450/2006 надійшла до Верховного Суду.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер.

У липні 2022 року ОСОБА_2 через представника Криворучко В. О. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.

Відзив поданий після закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження строку (до 22 листопада 2021 року).

У відзиві адвокат Криворучко В. О. просить продовжити процесуальний строк на його подання, посилаючись на те, що ухвала про відкриття касаційного провадження отримана нею лише 24 грудня 2021 року.

Зважаючи на те, що з дня отримання представником відповідача ухвали суду спливло більше шести місяців і об`єктивних причин неможливості подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, представник не навела, Верховний Суд не вбачає підстав для продовження строку на його подання та відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України залишає відзив без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року залучено до участі в справі ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_4 .

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що 05 квітня 1982 року ОСОБА_5 видано ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою ЖБК «Центральний-23» № 116 від 30 червня 1992 року ОСОБА_5 була членом ЖБК «Центральний-23» з 05 квітня 1982 року та 01 лютого 1992 року повністю виплатила пайовий внесок у сумі 8 294,84 рублів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5

ОСОБА_1 звернулась до Восьмої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про права на спадщину на вищевказану квартиру, проте їй було відмовлено, посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів на квартиру та документів, що свідчать про родинні відносини з спадкодавцем.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

14 грудня 2006 року Суворовський районний суд міста Одеси ухвалив рішення в цій справі, яким позов ОСОБА_1 задовольнив та, зокрема визнав за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_1 ), який не брав участі в справі, у серпні 2019 року звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З огляду на наведені норми закону, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі в справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку обов`язковою підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки в такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Оскаржуючи рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 грудня 2006 року в апеляційному порядку, ОСОБА_4 зазначав, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки спірна квартира є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_1 .

Постанова Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року не містить мотивів та обґрунтувань висновку про те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_4 .

При цьому Верховний Суд зазначає, що апеляційна скарга була подана ОСОБА_4 саме як особою, не залученою до участі в справі, а не як правонаступником позивача ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно правових підстав здійснювати перегляд рішення суду першої інстанції як за апеляційною скаргою учасника справи апеляційний суд не мав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції й передачі справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляддо суду апеляційної інстанції, під час якого суду належить урахувати вищевикладене й ухвалити судове рішення відповідно до вимог закону.

Щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про продовження процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу відмовити.

Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу залишити без розгляду.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов