Історія справи

Постанова

Іменем України

26 березня 2018 року

м. Київ

справа № 749/105/17

провадження №61-10101св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ЛуспеникаД. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»,

представник відповідача: СупрунВіталій Петрович, Лісіченко Олександр Вікторович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2017 року у складі судді Гальонкіної Ю. І. та постанову апеляційного суду Полтавської області

від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Карпушина Г. Л., Одринської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - ТОВ «Нова пошта») про захист прав споживачів, відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2016 року він замовив у

ТОВ «Нова Пошта» послугу з доставки вантажу з відділення у м. Чернігові до

м. Білгород-Дністровський, а саме мобільного телефону оголошеною вартістю вантажу у розмірі 11 000 грн. Після доставлення телефону до відділення ТОВ «Нова пошта» м. Білгород-Дністровський, де телефон оглянув покупець, який відмовився від його придбання, зазначений вище товар був повернутий у відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта» м. Чернігова.

07 червня 2016 року у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта» м. Чернігова під час огляду свого мобільного телефону, ним було виявлено, що він не має пошкоджень, але є заблокованим, що унеможливлює його подальше використання за призначенням. Цього ж дня він пред`явив представникам ТОВ «Нова Пошта» претензію та відмовився отримувати мобільний телефон.

20 липня 2016 року він, не дочекавшись відповіді на претензію, звернувся до перевізника повторно та подав аналогічну письмову претензію, але відповіді так і не отримав.

19 вересня 2016 року він звернувся з письмовою заявою до Головного управління Держспоживслужби в Чернігівській області, в якій просив провести перевірку правомірності дій працівників ТОВ «Нова Пошта» щодо повернення йому заблокованого телефону та зобов'язати відповідача відшкодувати вартість заблокованого мобільного телефону.

04 листопада 2016 року Головним управлінням Держспоживслужби в Чернігівській області йому надано відповідь про те, що порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів відповідачем ТОВ «Нова Пошта» не встановлено.

14 листопада 2016 року він, маючи намір забрати заблокований телефон, звернувся до відповідача на що йому повідомили, що мобільний телефон направлений на центральний склад і запропонували написати претензію.

З урахуванням уточнених вимог ОСОБА_4 просив стягнути з ТОВ «Нова пошта» 11 000 грн заподіяної шкоди у вигляді вартості відправленого вантажу, 85 грн. вартості доставки, 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої неправомірними діями відповідача, 500 грн. витрат на правову допомогу, 1 354 грн. 73 коп. та 1 114 грн. 92 коп. витрат, пов`язаних з явкою до суду, 52 грн. 40 коп. витрат на відправку поштової кореспонденції.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ «Нова пошта» про захист прав споживачів, відшкодування шкоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що мобільний телефон був відправлений у непошкодженому (не заблокованому) стані на момент відправки або прийнятті його до перевезення, а при прийнятті до перевезення працівники перевізника не уповноважені перевіряти пристрій на предмет функціонування. Також позивач не довів факту, що саме з вини працівників ТОВ «Нова Почта» було пошкоджено мобільний телефон, а йому завдано шкоди.

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а позивач своїх доводів не довів.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували наступні обставини:

суди не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів;

судом першої інстанції невірно визначено предмет позову, тому що звернення було про відшкодування збитків, заподіяних відповідачем (неповернення вантажу), а судом визначено предмет позову - відшкодування шкоди, завдану пошкодженням вантажу;

відповідач не надав жодної відповіді на письмові претензії;

суд першої та апеляційної інстанції не надали задати питання відповідачу стосовно знищеного вантажу, чим порушили норми процесуального права.

У березні 2018 року ТОВ «Нова Почта» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін. Зазначають, що позивач не зазначив жодної підстави неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, суди прийняли обґрунтоване і законне судове рішення, дослідили всі наявні у справі докази, а саме те, що відсутня вина перевізника, що підтверджується актом-приймання - передачі вантажу, згідно яким встановлено, що упаковка пошкоджень не має, мобільний телефон без пошкоджень, але заблокований, таким чином вважають, що вини перевізника немає, оскільки блокування відбулося не під час перевезення, а поза межами відповідальності перевізника.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно із частиною третьою статті 12ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до пункту 7.2.7 Публічного договору експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (сохранність) відправлення або його нестачу у випадках. Якщо відправлення передається одержувачу або відправнику у цілій/ неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення.

Згідно пункту 7.2.13 Публічного договору: експедитор не зобов'язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.

Склавши експрес-накладну та передавши вантаж, позивач погодився з умовами Публічного договору.

З урахуванням наведеного, суди, відмовляючи в задоволенні позову, належним чином дослідивши докази і вірно застосувавши норми права, правильно виходили з того, що позивач своїх вимог, неправомірність дій відповідача не довів, а відповідач довів відсутність своєї вини, оскільки цілісність упаковки доведена, фізичного руйнування чи впливу не було, а, отже, несправність телефону виникла не під час перевезеного вантажу та поза межами передбаченої цивільно-правової відповідальності перевізника.

У зв'язку з викладеним відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Доводи ОСОБА_4 про те, що суди невірно встановили предмет позову та те, що перевізником не надано доказів, що не з його вини було заблоковано мобільний телефон, спростовується матеріалами справи та доказами, які належним чином досліджено судом.

Касаційна скарга не містять доводів, які б спростували висновки суду першої та апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 19 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк