Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2018 року у справі №237/585/17

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 237/585/17

провадження № 61-25167св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Державне підприємство «Шахта ім. М. С. Сургая»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та Державного підприємство «Шахта ім. М. С. Сургая» на постанову Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Космачевської Т. В., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про зобов`язання здійснити перерахунок одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що тривалий час працював на підприємстві вугільної промисловості. Висновком медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) від 22 серпня 2013 року серія 10 ААА № 234284 йому встановлено стійку втрату працездатності 10 процентів у зв`язку з професійним захворюванням, яке отримане ним з 08 липня 2013 року.

Відповідно до Закону України № 1105-XIVвід 23 вересня 1999 року «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року) він має право на отримання одноразової страхової виплати та на щомісячні страхові виплати. У порушення вимог зазначеного закону, відповідач страхові виплати не нарахував, посилаючись на те, що у розрахунковий період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року у нього був відсутнім заробіток.

Посилаючись на те, що середній заробіток для обчислення страхових виплат визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року (далі - Порядок № 1266 від 26 вересня 2001 року) за останні 6 місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, впродовж якого особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески та, що в період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року він перебував на лікарняному, а тому у вказаний період роботодавець не сплачував за нього страхові внески, у зв`язку з чим розрахунковим періодом для обчислення йому середнього заробітку вважав період роботи у Відокремленному підрозділі «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі - ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія») з 01 травня 2012 року по 30 листопада 2012 року, а тому просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат

з 01 серпня 2013 року, з урахуванням заробітної плати за період з 01 травня 2012 року по 30 листопада 2012 року за місцем його роботи у ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», а також нарахувати та виплати одноразову страхову виплату відповідно до Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (у редакції

від 09 грудня 2012 року).

Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 01 серпня 2017 року до участі у справі як співвідповідача залучено Державне підприємство «Шахта ім. М. С. Сургая» (далі - ДП «Шахта ім. М. С. Сургая»).

01 серпня 2017 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що розрахунковим періодом для обчислення йому страхових виплат є період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року, у вказаний період він перебував на лікарняному та у щорічній відпустці за час якої сплачуються страхові внески, однак неодноразові звернення до ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.

М. С. Сургая»ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»щодо отримання довідки про середню заробітну плату із зазначенням вказаних сум, бажаного результату не принесли, а тому просив:

1) визнати неправомірними дії ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.

М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» щодо надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за період з 01 грудня 2012 року по

31 травня 2012 року із заробітною платою 0,00 грн,зобов`язати ДП «Шахта ім.

М. С. Сургая»надати до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області довідку про нараховану та сплачену ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня

2013 року у триденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили;

2) зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2013 року з урахуванням заробітної плати за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року за місцем його роботи на підприємстві ДП «Шахта ім. М. С. Сургая»відповідно до Закону

№ 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (у редакції від 09 грудня 2012 року) та Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року (у редакції від 20 березня 2013 року);

3) зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової страхової виплати відповідно до Закону

№ 1105-XIVвід 23 вересня 1999 року (у редакції від 09 грудня 2012 року).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 24 листопада

2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до Закону

№ 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (у редакції від 09 грудня 2012 року), Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року (у редакції від 20 березня 2013 року), листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15 листопада

2001 року № 20-442, правильним розрахунковим періодом для нарахування ОСОБА_1 страхових виплат (одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат) є період перед звільненням позивача, з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року. Оскільки нарахування позивачу заробітної плати за період його перебування у щорічній відпустці та у клініці професійних захворювань здійснено роботодавцем у листопаді 2012 року, тобто поза межами розрахункового періоду, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 24 листопада 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ДП «Шахта ім. М. С. Сургая» задоволено.

Визнано неправомірними дії ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М.С. Сургая»ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» щодо видачі ОСОБА_1 довідки про середнюзаробітну плату (дохід) (для розрахунку страхових виплат) від 04 вересня 2013 року № 67 за період з грудня 2012 року по травень

2013 року, із зазначенням заробітної плати 0,00 грн.

Зобов`язано ДП «Шахта ім. М. С. Сургая» видати ОСОБА_1 довідку про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку страхових виплат) за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року із зазначенням нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за час щорічної відпустки за період

з 01 березня2013 року по 19 березня 2013 року у сумі 2 820,24 грн, та за період з 05 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року у суми 1 253,44 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області про зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової страхової виплати, здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2013 року, виходячи із заробітної плати за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року, з урахуванням заробітної плати за час щорічної відпустки за період з 01 березня 2013 року по 19 березня 2013 року та за період з 05 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року, відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ДП «Шахта ім. М. С. Сургая», суд першої інстанції не врахував, що у період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року позивач фактично перебував у відпустці: з 01 березня 2013 року по 19 березня 2013 року (18 календарних днів) та з 05 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року

(8 календарних днів), а всього 26 календарних днів, у зв`язку з її продовженням відпустки після закінчення тимчасової непрацездатності (у березні 2013 року та у травні 2013 року за квітень 2013 року). Оскільки відповідно до підпункту 1.6.1 пункту 1.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, нарахування фонду оплати праці відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), зокрема, відпустки на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці), тобто оплата за час відпустки розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці, а тому роботодавець при видачі ОСОБА_1 довідки про середню заробітної плати (дохід) (для розрахунку страхових виплат) зобов`язаний був зазначити у ній нараховану ОСОБА_1 заробітну плату за час щорічної відпустки за період з 01 березня 2013 року по

19 березня 2013 року у сумі 2 820,24 грн та за період з 05 квітня 2013 року по

12 квітня 2013 року у сумі 1 253,44 грн, незважаючи на те, що оплату за час щорічної відпустки позивач фактично отримав у листопаді 2012 року, що узгоджується з довідкою форми ОК-7 (Індивідуальні відомості про застраховану особу), виданою Пенсійним фондом України 19 червня 2017 року, що містить відомості про сплату роботодавцем за працівника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у березні та квітні

2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області про зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової страхової виплати, здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2013 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вони заявлені передчасно, оскільки довідка про середню заробітну плату (дохід) за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року, з урахуванням заробітної плати за час щорічної відпустки за період з 01 березня 2013 року по 19 березня 2013 року та за період з 05 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року не була предметом розгляду Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Узагальнені доводи касаційної скарги та відзиву на неї

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області, у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Донецької області

від 14 березня 2018 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що висновок апеляційного суду про те, що нарахована ОСОБА_1 заробітна плата за дні відпустки за період з березня 2013 року по квітень 2013 року складає: березень 2013 року - 2 820,24 грн, за квітень 2013 року - 1 253,44 грн, травень 2013 року - 0,00 грн, є помилковим, оскільки нарахування фонду оплати праці здійснюється за попередній період, зокрема у зв`язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування. Якщо відпустка продовжується, а не переноситься, заново проводити розрахунок заробітної плати за час щорічної відпустки, а також сторнувати нараховану заробітну плату за час щорічної відпустки та пов`язані з цим платежі не потрібно, проводиться лише нарахування оплати за період тимчасової непрацездатності.

У травні 2018 року до Верховного Суду також надійшла касаційна скарга ДП «Шахта ім. М. С. Сургая», у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Донецькоїобластівід 14 березня 2018 року та залишити в силі рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 24 листопада

2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у березні, квітні 2013 року ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» не здійснював виплату ОСОБА_1 заробітної плати за час щорічної відпустки, що підтверджується відомостями за березень, квітень

2013 року. У розрахункових листках (табуляграмах) працівника роботодавець «лише перешифрував бухгалтерську операцію щодо утримання заробітної плати за дні відпустки у листопаді 2012 року та її нарахування у березні, квітні

2013 року з метою зазначення поважності причин відсутності позивача на роботі у зазначений період, що свідчить про те, що нарахована за розрахунковий період заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески, за період з грудня 2012 року по травень 2013 року складає 0,00 грн». Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1 не подавав заяви про перенесення відпустки на інший період, а тому відпустка йому була продовжена на час тимчасової непрацездатності у березні 2013 року (18 календарних днів) та квітні 2013 року (8 календарних днів). Крім того, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15 листопада 2001 року

№ 20-442, усі виплати за відпрацьований час ураховуються у тому місяці, у якому вони були нараховані. Аналогічну позицію викладено у відповіді Міністерства праці та соціальної політики на запит Державного підприємства «Макіїввугілля» від 25 червня 2008 року № 374/020/99-08, у якій на конкретному прикладі зазначено, що якщо нарахування заробітної плати за час відпустки за жовтень проведено у вересні місяці, який не входить у зазначеному прикладі в розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати, то нараховані виплати у цьому місяці, не включаються до розрахунку середньої заробітної плати для обчислення страхових виплат.

Відзив на касаційні скарги не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Південнодонбаська№ 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», 12 червня 2013 року звільнений з роботи у зв`язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я за пунктом 2 статті 40 КЗпП України.

Актом розслідування професійного захворювання від 08 липня 2013 року підтверджено, що позивач за час роботи у ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» отримав професійне захворювання - хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, початкові явища (І ст.), зниження слуху.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 28 лютого 2013 серії 10 ААБ

№ 416846 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 3 групу інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01 березня 2014 року.

Висновком МСЕК від 22 серпня 2013 року серія 10 ААА № 234 284, ОСОБА_1 встановлено стійку втрату працездатності 10 процентів у зв`язку зі страховим випадком - професійним захворюванням, що отримане 08 липня 2013 року.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року (у редакції

від 20 березня 2013 року), для страхового випадку потерпілого ОСОБА_1 розрахунковим періодом для обчислення страхових виплат у зв`язку з ушкодженням здоров`я є період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку страхових виплат) від 04 вересня 2013 року № 67, виданої ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», нарахована за розрахунковий період заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески за період з грудня 2012 року по травень 2013 року складає 0,00 грн, зокрема:

- у грудні 2012 року (31 календарних днів), в січні 2013 року

(31 календарний день) та в лютому 2013 року (28 календарних днів)

ОСОБА_1 не працював з поважних причин (тимчасова непрацездатність);

- у березні 2013 року кількість календарних днів (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин) складає 19 та

12 календарних днів тимчасова непрацездатність;

- у квітні 2013 року кількість календарних днів (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин) складає 19 та

11 календарних днів тимчасова непрацездатність;

- у травні 2013 року кількість календарних днів (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин) складає 22 та

9 календарних днів тимчасова непрацездатність.

У листопаді 2012 року нараховано заробітну плату за час щорічної відпустки за період з 30 грудня 2012 року по 26 січня 2013 року за 26 календарних днів у розмірі 4 073,68 грн, які були виплачені у грудні 2012 року, відповідно до платіжних доручень № 650 від 10 грудня 2012 року, у розмірі 371,00 грн та № 659 від 27 грудня 2012 року у розмірі 3 488,36 грн.

ОСОБА_1 у період щорічної відпустки перебував на лікарняному, з

04 листопада 2012 року по 28 лютого 2013 року, у зв`язку з чим після закінчення хвороби наказом ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 01 лютого 2013 року № 285-к відпустку йому було продовжено з 01 березня 2013 року по 27 березня

2013 року на 26 календарних днів.

У період, на який було продовжено відпустку ОСОБА_1 знову захворів та з 20 березня 2013 року по 04 квітня 2013 року перебував на лікарняному. Після закінчення хвороби, наказом ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім.

М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» від 31 травня

2013 року № 660-квідпустку йому було продовжено з 05 квітня 2013 року по

12 квітня 2013 року на 8 календарних днів.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фондусоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Вугледар Донецької області про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку від 18 вересня 2013 року № 0508/5959/5959/1 ОСОБА_1 з 01 серпня 2013 року взято на облік. Постановою про призначення потерпілому одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності від 18 вересня 2013 року № 0508/5959/5959/2, ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу у розмірі 0,00 грн.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фондусоціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Вугледар Донецької області про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати від 18 вересня 2013 року № 0508/5959/5959/3, ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, у розмірі 0,00 грн. з 01 серпня 2013 року по 31 серпня 2014 року.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області про зняття з обліку потерпілого

від 30 жовтня 2013 року № 0508/5959/5959/4, справу потерпілого ОСОБА_1 знято з обліку з 31 грудня 2013 року, причина зняття - передача в межах області, справу передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку від 26 грудня 2013 року

№ 0551/2590/2590/1, ОСОБА_1 взято на облік з 01 серпня 2013 року.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати від 26 грудня 2013 року № 0551/2590/2590/2, ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, у розмірі 0,00 грн з 01 січня 2014 року по 30 серпня 2014 року.

Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 13 серпня 2014 року серії 10 ААА № 125947, ОСОБА_1 з 13 серпня 2014 року до 01 вересня 2016 року встановлено втрату професійної працездатності за професійним захворюванням 25 процентів та 3 групу інвалідності за загальним захворюванням до 01 вересня 2016 року.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності від 10 вересня 2014 року № 0551/2590/2590/4, ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, у розмірі 0,00 грн з 13 серпня 2014 року по 31 серпня 2016 року.

Згідно з довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 08 вересня 2016 року серії АБ № 0046069 , ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року безстроково встановлено втрата професійної працездатності за професійним захворюванням 25 процентів та

3 групу інвалідності за загальним захворюванням (довідка МСЕК серія АВ

№ 0605258).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати від 13 вересня 2016 року № 0551/2590/2590/6, ОСОБА_1 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, у розмірі 0,00 грн з 01 вересня 2016 року безстроково.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Мар`їнському районі Донецької області про встановлення нового розміру щомісячної страхової виплати від 24 січня 2017 року № 0551/2590/2590/7 ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року встановлено новий розмір щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, у розмірі 400,00 грн безстроково.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та ДП «Шахта ім.

М. С. Сургая» підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Щодо визнання неправомірними дій роботодавця з видачі довідки про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку страхових виплат) за період з грудня 2012 року по травень 2013 року із заробітною платою 0,00 грн, та зобов`язання ДП «Шахта ім. М. С. Сургая» видати довідку про середню заробітну плату (дохід) із відображенням у ній заробітної плати за час щорічної відпустки за період з

01 березня 2013 року по 19 березня 2013 року та з 05 квітня 2013 року по

12 квітня 2013 року

Спірні правовідносини на час їх виникнення врегульовані Законом України

№ 1105-XIV від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції від 09 грудня 2012 року) та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року (у редакції від 20 березня 2013 року).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 1105-XIV від 23 вересня

1999 року, у зазначеній вище редакції, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Частиною першою статті 28 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею

21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованному чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду (частина друга статті 34 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року, у зазначеній вище редакції, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб`єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров`я у зв`язку з раніше отриманим ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Зважаючи на те, що позивач перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая»ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», правонаступником якої є ДП «Шахта ім. М. С. Сургая», та був звільнений з роботи з 12 червня 2013 року, судом апеляційної інстанції вірно визначено, що розрахунковим періодом для нарахування ОСОБА_1 страхових виплат (одноразової страхової виплати та щомісячної страхової виплати) є період, що передував звільненню позивача, а саме з 01 грудня

2012 року по 31 травня 2013 року.

Пунктом 7 Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року визначено, що середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 9 Порядку № 1266 від 26 вересня 2001 року).

Установивши, що згідно з розрахунковими листками (табуляграмами) працівника ОСОБА_1 , за період: грудень 2012 року - травень 2013 року, роботодавець у розрахунковому періоді для обчислення страхових виплат нараховував йому заробітну плату за час щорічної відпустки, з якої утримано податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що відображено також у довідці форми ОК-7 (Індивідуальні відомості про застраховану особу), виданій Пенсійним фондом України, суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що зазначені суми доходу, з якого сплачені страхові внески були неправомірно не включені до довідки про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку страхових виплат) за розрахунковий період.

Посилання ДП «Шахта ім. М. С. Сургая» на те, що позивачу було нараховано заробітну плату за дні щорічної відпустки у листопаді 2012 року, яку у подальшому було продовжено у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю

ОСОБА_1 без фактичної виплати йому у розрахунковому періоді заробітної плати за дні щорічної відпустки, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, та суперечать розрахунковим листкам ОСОБА_1 за грудень 2012 року-травень 2013 року. Сама по собі неможливість утримання ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» сум раніше виплаченої заробітної плати за час щорічної відпустки, з огляду на відсутність нарахованої позивачу основної заробітної плати у період з грудня 2012 року і по дату звільнення з посади, не свідчить про те, що

ОСОБА_1 у розрахунковий період для обчислення страхових виплат не мав заробітної плати (оподатковуваного доходу).

Необгрунтованими є і доводи касаційних скарг Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та ДП «Шахта ім.

М. С. Сургая» про те, що оскільки нарахування позивачеві заробітної плати за час щорічної відпустки було проведено у листопаді 2012 року, то зазначене відповідно роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики виключає включення зазначеного доходу для обчислення середньої заробітної плати у розрахунковий період, що розпочався у грудні 2012 року, оскільки як убачається з матеріалів справи нарахування такої заробітної плати відображено, як у розрахункових листках (табуляграмах) працівника ОСОБА_1 за період: грудень 2012 року - травень 2013 року, так і у довідці форми ОК-7 (Індивідуальні відомості про застраховану особу), виданій Пенсійним фондом України.

Зазначене узгоджується з пунктом 1.6.1. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, відповідно до якого особливістю обліку та відображення суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, є те, що вони розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання здійснити перерахунок одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити перерахунок одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат, апеляційний суд виходив з того, що такі вимоги до Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області заявлені передчасно, оскільки позивач ще не отримав довідку про середню заробітну плату (дохід) за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року, з урахуванням заробітної плати за час щорічної відпустки за період з 01 березня 2013 року по 19 березня 2013 року та за період з 05 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року, і не подавав її для здійснення перерахунку, а тому процесуальний законом не допускає захисту судом цивільних прав та інтересів на майбутнє.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання здійснити перерахунок одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат в порядку цивільного судочинства, суди не перевірили наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зазначеній частині вимог.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Преамбулою Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року, на час розгляду справи, передбачено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Одними із принципів соціального страхування, відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 3 вказаного Закону, зокрема, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Пунктами 6, 7 статті 6 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов`язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воностосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою, відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 8 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Тобто Фонд є суб`єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17 (провадження

№ 11-876апп18) та постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16 (провадження № 11-350апп18).

Таким чином вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що у спірних правовідносинах Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями, а спір має ознаки публічно-правових відносин, отже у частині позовних вимог до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області підлягає розгляду за правилами КАС України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що постанова Апеляційного суду Донецької області від 14 березня 2018 року у частині визнання неправомірними дії ВП «Шахта «Південнодонбаська № 3 ім. М. С. Сургая» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» щодо надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за період з 01 грудня 2012 року по 31 травня 2012 року без відображення заробітної плати за час щорічної відпустки за період з 01 березня 2013 року по 19 березня 2013 року та за період з 05 квітня 2013 року по 12 квітня 2013 року; є законним та обгрунтованим, доводи касаційної скарги правильність висновків суду апеляційної інстанцій у зазначеній частині не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій у частині вимог до Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області про зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової страхової виплати, здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2013 року, підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України та частини першої статті 414 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 410, 414, 415, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та Державного підприємство «Шахта ім. М. С. Сургая» задовольнити частково.

Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 24 листопада

2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 14 березня

2018 року у частині вирішених позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової страхової виплати, здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2013 року скасувати.

Провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання здійснити нарахування та виплату одноразової страхової виплати, здійснити перерахунок щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2013 року закрити.

В іншій частині постанову Апеляційного суду Донецької області від 14 березня

2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко