Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.11.2019 року у справі №361/8400/18

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 361/8400/18-ц

провадження № 61-18605св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,

Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

суб'єкти оскарження: начальник Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Київській області Штепа Сергій Олександрович, державний виконавець Марченко Яна Володимирівна,

заінтересована особа - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі судді Березовенка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги і рішень судів

У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду із скаргою на бездіяльність начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області) Штепи С. О. та державного виконавця Марченко Я. В., заінтересована особа - ОСОБА_1, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2019 року у задоволенні скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 02 вересня 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга підписана представником АТ "Райффайзен Банк Аваль" -адвокатом Дьоміною Н. Ю., проте ордера про надання правової допомоги та свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю суду не надано. Додана до апеляційної скарги копія довіреності від 23 липня 2019 року завірена представником не містить назву органу, у якому надається правова допомога, крім того, посвідчення копії довіреності самим адвокатом положеннями ЦПК та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачена.

Ухвала апеляційного суду обґрунтована тим, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога". Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У жовтні 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до Верховного Судукасаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки. Право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Частиною 4 статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Обставини встановлені судами

Із матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 02 вересня 2019 року адвокат Дьоміна Н. Ю. як представник АТ "Райффайзен Банк Аваль" подала апеляційну скаргу до якої додала копію довіреності від 03 липня 2019 року № 232/19.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки додана до апеляційної скарги копія довіреності від 23 липня 2019 року завірена представником, не містить назву органу, у якому надається правова допомога.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Щодо документів, які підтверджують повноваження адвоката як представника

Згідно з частиною 3 та 4 статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Відповідно до частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Виходячи зі змісту частин 1 , 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

З урахуванням наведено, тлумачення статті 62 ЦПК України дає підстави для висновку, що належним і достатнім підтвердженням повноважень адвоката як представника сторони можуть бути або ордер, або довіреність цієї сторони, що посвідчує такі повноваження.

Довіреність, яку видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (частини 1 , 2 , 4 статті 64 ЦПК України).

Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером ЦПК України не вимагає.

Отже, визначення апеляційним судом однією із підстав для повернення апеляційної скарги недолучення до довіреності ордеру про надання правової допомоги, є безпідставним.

Згідно з частиною 3 статті 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Щодо необхідності долучення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю

Відповідно до частин 1 , 4 статті 17 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до частин 1 , 4 статті 17 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Оскільки інформація Єдиного реєстру адвокатів України є відкритою, тому суд не позбавлений можливості перевірити чи є та чи інша особа адвокатом.

Цивільний процесуальний Кодекс України не містить вимоги про обов'язковість долучення адвокатом, який є представником сторони у справі, долучати до усіх документів, які подаються до суду як представником, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З огляду на викладене, визначення апеляційним судом однією із підстав для повернення апеляційної скарги недолучення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю також є безпідставним.

Щодо змісту довіреності

Як зазначалось вище, належним і достатнім підтвердженням повноважень адвоката як представника сторони можуть бути або ордер, або довіреність цієї сторони.

Проте, потрібно розрізняти вимоги до змісту ордера та вимоги до змісту довіреності.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Вимоги до змісту ордера визначені у пункті 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженій рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

У свою чергу відповідно до статті 246 ЦК Українидовіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї особи.

Помилковим є ототожнення вимог до змісту ордера адвоката, де дійсно повинен зазначатись відповідний орган (суд), у якому здійснюється представництво інтересів клієнта, проте у довіреності на представництво інтересів у судах є достатнім окрім зазначення повноваження представника, вказівка на представництво в усіх судових органах (судах) України без конкретизації назв судів.

Щодо повноважень адвоката на завірення копії довіреності

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.

Тобто, вказана норма резюмує наявність у адвоката повноважень на посвідчення копій документів, зокрема довіреності, виданої йому на представлення інтересів юридичної особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, Дьоміна Н. Ю. діяла як адвокат, на підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності, яка є достатньою самостійною підставою, що надає право адвокату на підписання документів від імені особи, учасника справи, у тому числі і на підписання апеляційної скарги. Згідно зі змістом довіреності представнику надано право на представництво інтересів банку в будь-яких судах будь-яких інстанцій. Відомості про набуття Дьоміною Н. Ю. права на заняття адвокатською діяльністю в Україні відображені у Єдиному реєстрі адвокатів України, доступ до якого є відкритим, тому апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, мав можливість та був зобов'язаний достовірно встановити, що особа, яка діє на підставі довіреності, є адвокатом та має повноваження на здійснення такої процесуальної дії як подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд дійшов неправильних висновків про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявнику із зазначених ним мотивів.

Суд апеляційної інстанції помилково ототожнив вимоги до змісту довіреності юридичної особи, виданої адвокату на представлення інтересів юридичної особи, з вимогами до адвокатського ордеру, у якому має бути зазначена інформація про конкретну справу та конкретний суд.

У довіреності, виданій АТ "Райффайзен Банк Аваль" на уповноваження адвоката Дьоміної Н. Ю. представляти інтереси банку, зазначена інформація про обсяг повноважень представника та суди, у яких може здійснювати повноваження представник, отже, зміст довіреності є зрозумілим, тому у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для повернення апеляційної скарги.

Верховним Судом при цьому враховано, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі "Bellet v. France" від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не може вважатись законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини 4 статті 406, частин 4 та 6 статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко