Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.05.2019 року у справі №701/455/18

Постанова

Іменем України

25 липня2019 року

м. Київ

справа №701/455/18

провадження № 61-10086св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Сердюка В. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ «Сервіс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісова Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто Просто», третя особа ТОВ «АТ «Сервіс», про захист прав споживача та визнання правочину недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у засобах масової інформації він знайшов рекламне оголошення ТОВ «Авто Просто», в якому йшлося про продаж автомобілів, після чого звернувся до відповідача з приводу придбання автомобіля марки ВАЗ LАRGYS.

16 лютого 2018 року між ним та ТОВ «Авто Просто» укладений договір № 731491, предметом якого є надання Учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об`єднання грошових коштів учасників через систему «АвтоТак». Договір укладається шляхом підписання сторонами договору та додатків №1 та № 2, які є невід`ємною частиною договору. Терміни що використовуються в договорі та системі «АвтоТак», визначаються в договорі. Предметом вказаного договору є надання особі послуг з адміністрування системи, що умовно називається «АвтоТак» та базується на створенні груп покупців (Учасників), метою яких є придбання автомобілів. Відповідно до додатку № 1 до договору метою його укладення є отримання автомобіля ВАЗ LАRGYS, вартістю 249 900,00 грн.

Згідно з додатком №1 до договору № 731491 винагорода за послуги, пов`язана з включенням договору до системи «АвтоТак» та формування групи у % + ПДВ складає 11 995,20 грн, періодичний платіж 0,8333%, щомісячна винагорода 0,415% + ПДВ, винагорода за послуги, пов`язані з передачею автомобілю учаснику 3% + ПДВ. У свою чергу зазначені платежі є виплатою за автомобіль марки ВАЗ LАRGYS.

Виконуючи умови договору, позивач, сплатив суму коштів у розмірі 11995,20 грн та 3 327,01 грн, а загалому сумі 15 322,21 грн.

Перед укладенням оскаржуваного договору позивач ознайомлювався із його змістом, але мало що зрозумів з нього. Проте, ані в самому договорі, ані в додатках до нього не вказані підприємство, з яким відповідач уклав договір на постачання автомобіля, виробник, імпортер та/або дистриб`ютор, а також інші основні характеристики автомобіля та кінцевий термін дії самого договору.

Також позивач зазначав, що договір від 16 лютого 2018 року укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, договір не відповідає його внутрішній волі на момент укладення та на даний час.

Враховуючи наведене, позивач просив визнати недійсним договір про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів від 16 лютого 2018 року № 731491, укладений між ТОВ «АвтоПросто» та ОСОБА_1 , повернути сторін у первісне становище шляхом стягнення з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 грошових коштіву сумі 15 322,21 грн, які були сплачені відповідно договору від 16 лютого 2018 року № 731491, стягнути витрати на правову допомогу.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2018 року позов задоволено частково.Визнано недійсним договір про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів від 16 лютого 2018 року №731491, укладений між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 . Стягнуто з ТОВ «Авто Просто» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 11 995,20 грн, які були сплачені відповідно договору від 16 лютого 2018 року №731491. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в спірному договорі не встановлений конкретний строк, після якого договір припиняє свою дію, а умова договору про його дію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань не є встановленим сторонами строком припинення дії договору, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України. Також в оскаржуваному договорі та додатках до нього взагалі не зазначено вартість автомобіля, тобто таке положення є несправедливим.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що доводи позивача про те, що ані в самому договорі, ані в додатках до нього не вказані підприємство, з яким відповідач уклав договір на постачання автомобіля, а також інші основні характеристики автомобіля та кінцевий термін дії самого договору, є безпідставними, оскільки предметом договору, укладеного між сторонами є не купівля-продаж автомобіля, а надання Учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «АвтоТак».

Також апеляційним судом не встановлено істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін договору від 16 лютого 2018 року, оскільки умови договору визначені з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а позивач, в свою чергу, мав можливість на власний розсуд приймати чи не приймати ці умови, виходячи із принципу свободи договору, закріпленого в статті 627 ЦК України.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що ТОВ «Авто Просто» відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 січня 2012 року № 40, зареєстровано у державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

Утравні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2019 року, в якій проситьскасувати зазначенесудове рішеннята залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судомнорм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзізаявник вказуєна те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не надано належної оцінки всім доказам та неповно з`ясовані всі обставини справи, не прийнято до уваги, що спір, який виник між сторонами пов`язаний з порушенням прав позивача.

Зокрема, суд не звернув уваги та не надав оцінки тій обставини, що судом першої інстанції з`ясовано фактичні обставини справи та, що відповідач у відносинах з позивачем привів власну господарську діяльність у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та у відповідності до Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Відповідність господарської діяльності відповідача ліцензійним умовам лише на підставі факту наявності ліцензії не відповідає вказаним нормам матеріального права. Апеляційним судом неправильно застосовані положення Закону України «Про захист прав споживачів».

У червні 2019 року ТОВ «Авто Просто» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У червні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення- без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що16 лютого 2018 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 укладенийдоговір № 731491 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля в групі, предметом якого є надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «Авто так». Договір укладено шляхом його підписання Сторонами та підписання додатку № 1, який є невід`ємною його частиною.

Цього ж дня між ТОВ «АТ Сервіс» та ОСОБА_1 підписаний договір доручення № 731491, відповідно до якого довіритель уповноважує повіреного сплатити від імені довірителя винагороду ТОВ «Авто Просто», отриману повіреним від довірителя за цим договором. Сплата винагороди ТОВ «Авто Просто`в розмірі 11 995,20 грн здійснюється повіреним за рахунок довірителя одноразово шляхом безготівкового перерахування суми коштів винагороди ТОВ «Авто Просто» на банківський рахунок ТОВ «Авто Просто», повідомлений довірителем.

Згідно з додатком №1 до договору від 16 лютого 2018 року №731491, винагорода за послуги, пов`язана з включенням договору до системи «АвтоТак» та формування групи у % + ПДВ складає 11 995,20 грн, періодичний платіж 0,8333%, щомісячна винагорода 0,415% + ПДВ, винагорода за послуги, пов`язані з передачею автомобіля учаснику 3% +ПДВ. У свою чергу вказані платежі є виплатою за автомобіль марки ВАЗ LАRGYS.

Згідно з умовами додатку № 2 до договору ОСОБА_1 , як учасника, зобов`язано протягом строку дії договору належним чином та у встановлений договором строк виконати усі зобов`язання зі сплати періодичних платежів разом із щомісячною винагородою товариства, учасник має право на сплату 50 % від розміру щомісячної винагороди у складі кожного сплаченого авансового платежу.

Виконуючи умови договору, позивач, сплатив суму коштів у розмірі 11 995,20 грн, відповідно до квитанції від 18 лютого 2018 року № 0.0.966969105.1, платіж в сумі 3 327,01 грн, згідно з квитанцією від 24 березня 2018 року № 38.

Відповідно до статті 19 Договору підписання останнього та додатків до нього є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами та їх згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї. Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто просто», уважно прочитав та зрозумів угоду та додатки до неї, що засвідчив своїм підписом.

ТОВ «Авто Просто» відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 січня 2012 року № 40 зареєстровано у Державному реєстрі фінансових установ згідно з вимогами закону та отримало ліцензію на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринку фінансових послуг.

Нормативно-правове обґрунтування

Предметом договору, укладеного сторонами, є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «АвтоТак».

Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (який є спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг) є фінансовою послугою.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів (далі - Закон) містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За змістом частини п`ятої статті 18Закону у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

Частиною шостою статті 18 Закону визначено, що у разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено у частині другій статті 18 Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

За вказаної норми умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частини третьої статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Відповідно до статті 19 спірної угоди, підписання останньої та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами та їх згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї. Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника ТОВ «Авто Просто», уважно прочитав та зрозумів угоду та додатки до неї, що засвідчив своїм підписом.Позивач погодився з умовами угоди, підписавши її та вчиняючи дії на її виконання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшовобґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного між сторонами договору про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі, оскільки ОСОБА_1 під час укладення оспореної ним угоди належним чином був ознайомлений з її умовами і погодився з ними, вважав їх справедливими, ним виконувалися умови оспорюваної угоди, вносилися відповідні платежі у відповідності до умов програми придбання товарів у групах «АвтоТак».

При цьому позивач наданим йому правом дострокового розірвання оспорюваної угоди не скористався, а посилання на те, що ані в самому договорі, ані в додатках до нього не вказані підприємство, з яким відповідач уклав договір на постачання автомобіля, а також інші основні характеристики автомобіля та кінцевий термін дії самого договору, є безпідставними. Предметом договору, укладеного між сторонами є не купівля-продаж автомобіля, а надання Учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «АвтоТак».

Апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до переоцінки доказів,що згідно з положеннямистатті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 01 лютого 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. В. Литвиненко