Історія справи

Постанова

Іменем України

25 липня 2018 року

м. Київ

справа № 686/17815/15-ц

провадження № 61-20840св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С.Ф.,

учасники справи:

позивач - управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, у складі судді Талалай О. І., від 30 березня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої пенсії.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ОСОБА_2 неправомірно отримав кошти у розмірі 99,43 грн. Переплата пенсії по втраті годувальника відповідачу виникла виключно у зв'язку із тим, що він не навчався в учбовому закладі на денній формі навчання у період з 01 серпня 2007 року по 31 серпня 2007 року, що не дає право на отримання пенсії за вказаний період.

Із урахуванням зазначеного управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому просило позов задовольнити та стягнути із відповідача на свою користь 99,43 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Стефанишина С. Л., від 21 грудня 2015 року у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому 05 січня 2016 року подало апеляційну скаргу на вказане рішення міськрайонного суду.

Ухвалою судді Апеляційного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року апеляційна скарга повернута заявнику по причині невиконання вимоги суду про оплату судового збору у наданий для усунення недоліків строк.

06 лютого 2017 року управлінням Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому вдруге подана апеляційна скарга на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишено без руху, оскільки підстави пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, на які посилався заявник, визнано судом неповажними та роз'яснено право протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали звернутися до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин його пропуску.

Вимоги вказаної ухвали апеляційного суду заявником виконано не було, доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надано.

Оскарженою ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2015 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою у порушення процесуальних строків, визначених частиною першою статті 294 ЦПК України, у редакції від 2004 року.

В квітні 2017 року управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2017 року скасувати і передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, заявник посилається на те, що при зверненні із апеляційною скаргою вперше, 05 січня 2016 року, бюджетом не було передбачено коштів на сплату судового збору. У період з 05 січня 2016 року по 30 січня 2016 року (строк встановлений ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області для усунення недоліків, сплати судового збору) кошти на рахунку управління для сплати судового збору були відсутні, а тому апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку із несплатою судового збору ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року. З 01 січня 2017 року органи Пенсійного фонду України в цілому та управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому звільненні від сплати судового збору. 02 лютого 2017 року управлінням Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому повторно подано апеляційну скаргу, однак апеляційним судом безпідставно відмовлено у відкритті касаційного провадження з підстав пропуску строку, оскільки бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року № 45, не було передбачено коштів на сплату судового збору, а тому управління було позбавлено можливості щодо сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, поданої 05 січня 2016 року, що на думку заявника є поважною причиною для поновлення процесуального строку.

08 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року справу за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої пенсії призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2015 року у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому 05 січня 2016 року подало апеляційну скаргу на вказане рішення міськрайонного суду.

Ухвалою судді Апеляційного суду Хмельницької області від 12 лютого 2016 року апеляційна скарга повернута заявнику з підстав невиконання вимоги суду про оплату судового збору у наданий для усунення недоліків строк.

06 лютого 2017 року управлінням Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому вдруге подана апеляційна скарга на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2015 року.

Із вказаною апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому повторно звернулося через рік після її повернення апеляційним судом.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

За правилами частини третьої статті 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 лютого 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишено без руху, оскільки підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, на які посилався апелянт, визнані апеляційним судом неповажними. Заявнику роз'яснено його право протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин його пропуску.

Згідно зі статтею 72 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13).

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (параграф 46 рішення).

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (параграф 47 рішення).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вищевказані норми національного процесуального законодавства та фактичні обставини справи, апеляційний суд, відмовляючи 30 березня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою на судове рішення, з моменту ухвалення якого у присутності заявника пройшло більше 13 місяців, дійшов обґрунтованого висновку про те, що управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому після залишення апеляційної скарги без руху, не навело поважних причин пропуску процесуального строку, або ж наявності обставини, які не залежали від волі заявника та перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення міськрайонного суду щодо стягнення 99,43 грн.

Оцінюючи доводи заявника про відсутність бюджетних коштів на рахунку органів Пенсійного фонду України як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги через рік після її першого повернення, апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок що вказані обставини, з урахуванням принципу рівності сторін та необхідності дотримання формальних процедур доступу до суду, які не були обтяжливими для заявника, не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта