Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.03.2020 року у справі №760/19488/19

Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 760/19488/19

провадження № 61-18977св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року у складі судді Козленко Г. О. та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» (далі - ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ») про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 в ефірі телепередачі «Епіцентр української політики» на телеканалі «NEWSONE», YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Telegram каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2», такого змісту: « NEWSONE » « Ми зараз говоримо про людину , яка вчинила умисне вбивство особливо небезпечним способом в центрі міста Одеси…» YouTube канал «ІНФОРМАЦІЯ_1 » «…осуществил умышленное убивство при отягчающих обстоятельствах одесский активист ОСОБА_1 , который ушел от ответственности исключительно благодаря Службе безопасности и главе Генеральной прокуратуры ОСОБА_3…» Telegram канал «ІНФОРМАЦІЯ_2» «…По одному из организаторов визита в Вену, одеському убийце ОСОБА_1 ». «…одеського преступника ОСОБА_1 , совершившего год назад в Одессе умышленное убивство при отягчающих обстоятельствах невиновного человека…».

Просив зобов`язати ОСОБА_2 протягом 15 календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати поширену 10 червня 2019 року на телеканалі «NEWSONE», власником якого є ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», в ефірі телепередачі «Епіцентр української політики» недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 , шляхом повідомлення в ефірі тієї ж телепередачі « Епіцентр української політики», яка виходить на тому ж телеканалі «NEWSONE»: «Мною було розголошено недостовірну інформацію та таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 в ефірі програми «Епіцентр української політики», зазначаючи, що він вчинив умисне вбивство особливо небезпечним способом в центрі міста Одеси».

Позивач просив зобов`язати ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» надати можливість ОСОБА_2 протягом 15 календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати поширену 10.06.2019 року на телеканалі «NEWSONE», власником якого є ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», в ефірі телепередачі «Епіцентр української політики» недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 , шляхом повідомлення в ефірі тієї ж телепередачі « Епіцентр української політики», яка виходить на тому ж телеканалі «NEWSONE»: «Мною було розголошено недостовірну інформацію та таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , в ефірі програми «Епіцентр української політики» зазначаючи, що він вчинив умисне вбивство особливо небезпечним способом в центрі міста Одеси».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків ОСОБА_1 - п`ять днів з дня отримання заявником копії ухвали, а саме позивачу потрібно обґрунтувати та конкретизувати вимоги щодо осіб, права та інтереси яких зачіпаються в позовній заяві, ідентифікувати їх, визначитись з належним колом осіб, тобто сторонами у справі, зазначити повне найменування (прізвище ім`я по батькові), місцезнаходження та засоби зв`язку, надати копію позову з додатками відповідно до кількості сторін у справі. У разі збільшення кількості позовних вимог сплатити судовий збір пропорційно позовним вимогам.

17 липня 2019 року до Солом`янського районного суду м. Києва позивачем була направлена заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем недоліки поданої позовної заяви належним чином в повному обсязі відповідно до ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2019 року не усунуто, то на підставі статті 185 ЦПК Українипозовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не усунув недоліки ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2019 року, а саме, подана позивачем до суду першої інстанції квитанція по оплаті судового збору не є належним доказом сплати судового збору, не усунуто інші суттєві недоліки позовної заяви, що є підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про визнання неподаною та повернення позовної заяви порушив норми процесуального права в частині визначення наявності у позивача обов`язку додати до позовної заяви інформацію про власника веб-сайтів, де була поширена інформація, та доменних імен з підтвердженням інформації від адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права в частині тлумачення вимог пункту 3.7 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та вимог статті 175 ЦПК України.

Також судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, встановлені частиною четвертої статті 177, частинами першої-третьої статті 185 ЦПК України стосовно порядку сплати позивачем судового збору, підтвердження факту сплати та підстав залишення позовної заяви без руху.

Подання позивачем доказів можливо було здійснити на наступних стадіях процесу, а не визнавати позовну заяву неподаною.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

08 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що дані про власників веб-сайтів та доменних імен повинні бути підтверджені інформацією від адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, що кореспондується з постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».

При цьому позивач не надав даних про власників веб-сайтів та доменних імен, або доказів звернення до відповідної установи щодо отримання необхідної інформації. Також, як альтернативою, не скористався своїм правом передбаченим статтею 116 ЦПК України та не надав суду інформації від центрального органу виконавчої влади в галузі зв`язку про врегулювання відносин, пов`язаних з провадженням діяльності з адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, який здійснює свою діяльність у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України.

17 липня 2019 року на адресу Солом'янського районного суду м. Києва позивачем була направлена заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року встановлено, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконані не в повному обсязі.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , Солом`янський районний суд м. Києва 26 липня 2019 року виходив із того, що позивач не зазначив, кому належать Інтернет-ресурси «Епіцентр української політики» на телеканалі «NEWSONE», YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Telegram каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» (домен, сайт, електронна сторінка тощо), та не визначено їхнього статусу у справі, з урахування вимоги щодо поширення оспорюваної інформації.

Позивачем не зазначено, хто є власниками двох зазначених веб-сайтів, доменних імен та, як наслідок, необґрунтовано позов у частині способу спростування спірної інформації в порядку захисту честі гідності та ділової репутації на зазначених каналах, оскільки, розгляд даної справи може вплинути на права та обов`язки власників веб-сайтів та доменних імен, а тому зазначення вказаної юридичної чи фізичної особи як сторони у справі є необхідним та відповідно належить до обов'язків позивача в обґрунтування поданого позову. Дані про власників веб-сайтів та доменних імен повинні бути підтверджені інформацією від адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Апеляційний суд, погоджуючись з наявністю підстав для повернення позову, також зазначив про відсутність належних доказів сплати судового збору за подачу позову у цій справі у порядку передбаченому Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21 січня 2004 року № 22.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просив визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_2 в ефірі телепередачі «Епіцентр української політики» на телеканалі «NEWSONE», YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Telegram каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2», однак останнім не зазначено, кому саме належать вказані Інтернет ресурси (домен, сайт, електронна сторінка тощо) та не визначено їх статус в справі, з урахування вимоги щодо поширення оспорюваної інформації.

Зі змісту позову не вбачається викладу даних обставин, як і посилання на відповідні докази в обґрунтування цього.

Тобто, позивачем не зазначено, хто є власниками двох зазначених веб-сайтів, доменних імен та як наслідок необґрунтовано позов в частині способу спростування спірної інформації в порядку захисту честі гідності та ділової репутації стосовно YouTube каналу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та Telegram каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Доводи касаційної скарги про те, що зазначені докази він може подати на наступних стадіях процесу, пославшись на пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», є безпідставними так як, по-перше, зазначене стосується подання доказів, а неоформлення позовної заяви відповідно до вимог процесуального закону, а по-друге, після прийняття зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, з 15 грудня 2017 року діє нова редакція ЦПК України, яка по іншому визначає процедуру доказування і строки подання доказів.

Щодо неналежного оформлення квитанції про сплату судового збору, то Верховний Суд погоджується з доводами апеляційного суду в цій частині, вони узгоджуються з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір», пунктами 3.1, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 21 січня 2004 року № 22, додатком 2, 8 до інструкції.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 910/4557/18, від 21 лютого 2019 року у справі № 910/8880/18.

Таким чином, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 на підставі статті 185 ЦПК України, районний суд дійшов правильного висновку про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Доводи касаційної скарги про те, що YouTube канал «ІНФОРМАЦІЯ_1 » не є окремим веб-сайтом, а є сторінкою в соціальній мережі YouTube, тому адміністратором системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегменту мережі Інтернет не може бути надана інформація про власника YouTube каналу, він не обліковує таку інформацію є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач позбавлений права на доступ до правосуддя є необґрунтованими, оскаржувані судові рішення відповідають прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенню у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року в якому зазначено про необхідність дотримання правил судової процедури, а доступ до суду не є абсолютним. При цьому, легітимна мета обмеження дотримання права позивача не порушена, так як повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк