Історія справи

Постанова КЦС ВП від 24.01.2024 року у справі №754/12683/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 754/12683/21

провадження № 61-5289св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: комунальне підприємство «Васильківтепломережа», Васильківська міська рада, Васильківський міський голова Баласинович Наталія Олександрівна, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду

м. Києва в складі судді Бабко В. В. від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П. від 26 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Васильківтепломережа» (далі - КП «Васильківтепломережа»), Васильківської міської ради, Васильківський міський голова Баласинович Н. О., ОСОБА_2 про усунення порушення трудових прав, передбачених трудовим контрактом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 січня 2017 року між позивачем та Васильківським міським головою Сабадашовим В. І. було укладено строковий трудовий договір на виконання повноважень ОСОБА_1 директора КП «Васильківтепломережа». 14 травня 2021 року всупереч частині третій статті 64 ГК України, діючому на той час Статуту КП «Васильківтепломережа» та умовам контракту Васильківською міською радою прийнято рішення від 14 травня 2021 року № 38-05-VIII про введення до штатного розпису КП «Васильківтепломережа» посади генерального директора. 08 червня 2021 року між Васильківським міським головою Баласинович Н. О. та ОСОБА_2 укладено контракт як з генеральним директором КП «Васильківтепломережа». При цьому повноваження, права та обов`язки генерального директора КП «Васильківтепломережа» не відрізняються від прав, обов`язків та повноважень директора

КП «Васильківтепломережа» ОСОБА_1.

21 липня 2021 року Васильківським міським головою Баласинович Н. О. було прийнято розпорядження «Про проведення службового розслідування» без зазначення причин, як того вимагає діюче законодавство. 26 липня 2021 року було видано наказ про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою від 26 липня 2021 року. 30 липня 2021 року генеральним директором КП «Васильківтепломережа» було видано наказ № 199 від 30 липня 2021 року про зміни в структурі підприємства, скорочення чисельності та штату, та позивачу було видано повідомлення від 02 серпня 2021 року про скорочення чисельності штату КП «Васильківтепломережа».

08 липня 2021 року Васильківською міською радою прийнято рішення від 08 липня 2021 року, яким затверджено нову редакцію Статуту КП «Васильківтепломережа», де замість директора підприємством керує генеральний директор. При цьому, повноваження як генерального директора в новій редакції статуту так і повноваження директора в новій редакції статуту зовсім не змінилися взагалі, що вказує на відсутність іншої причини для укладення контракту з генеральним директором КП «Васильківтепломережа», окрім, як для того, щоб в незаконний спосіб змінити керівника підприємства.

20 серпня 2021 року розпорядженням № 194 Васильківського міського голови було внесено зміни щодо строку проведення службового розслідування - до 22 вересня 2021 року.

Згідно акту службового розслідування від 27 вересня 2021 року визначено за результатами службового розслідування рекомендовано Васильківському міському голові прийняти відповідне рішення щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього контрактом, відповідно до підпункту в) розділу 8 контракту від 12 січня 2017 року.

21 жовтня 2021 року розпорядженням № 338-к Васильківського міського голови визначено достроково розірвати з позивачем трудовий контракт.

21 жовтня 2021 року наказом № 49-к КП «Васильківтепломережа» звільнено позивача з 21 жовтня 2021 року із займаної посади директора КП «Васильківтепломережа» відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України - за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього контрактом, відповідно до підпункту в) пункту 8.2 розділу 8 контракту.

Позивач вважає, що його звільнено з порушенням трудового законодавства, він не допускав невиконання трудових обов`язків, покладених на нього контрактом.

Позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- скасувати рішення п`ятої чергової сесії Васильківської міської ради восьмого скликання від 15 травня 2021 року «Про введення до штатного розпису КП «Васильківтепломережа» посади генерального директора»;

- скасувати розпорядження Васильківського міського голови № 237-к від 08 червня 2021 року «Про призначення про укладення контракту з генеральним директором КП «Васильківтепломережа»;

- розірвати контракт від 08 червня 2021 року, укладений Васильківським міським головою з генеральним директором

КП «Васильківтепломережа» Васильківської міської ради;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Васильківського міського голови від 21 липня 2021 року № 167 «Про проведення службового розслідування»;

- скасувати наказ генерального директора

КП «Васильківтепломережа» «Про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою № 187 від 26 липня 2021 року»;

- скасувати наказ КП «Васильківтепломережа» № 199 «Про зміну в структурі підприємства» від 30 липня 2021 року;

- скасувати рішення восьмої позачергової сесії восьмого скликання Васильківської міської ради «Про пропозицію Васильківської міської ради щодо розірвання контракту з директором

КП «Васильківтепломережа» ОСОБА_1 від 08 жовтня 2021 року;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Васильківського міського голови № 338-к від 21 жовтня 2021 року «Про дострокове розірвання контракту з директором КП «Васильківтепломережа» Васильківської міської ради ОСОБА_1 »;

- визнати незаконним та скасувати наказ № 49-к від 21 жовтня

2021 року КП «Васильківтепломережа»;

- стягнути з КП «Васильківтепломережа» середню заробітну плату час вимушеного прогулу в розмірі 213 843,00 грн;

- стягнути з КП «Васильківтепломережа» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 717 000,03 грн.

- стягнути з КП «Васильківтепломережа» додаткову заробітну плату у вигляді неправомірно не виплаченої премії на користь ОСОБА_1 , а саме за червень 2021 року в сумі 5 290,50 грн, за липень 2021 року в сумі 13 441,45 грн, за вересень 2021 року в сумі 5 040,54 грн, в загальному розмірі 23 772,49 грн;

- стягнути з КП «Васильківтепломережа» додаткову заробітну плату у вигляді неправомірно невиплаченої премії на користь ОСОБА_1 , а саме за жовтень 2021 року в сумі 12 013,30 грн;

- стягнути з Васильківської міської ради на користь позивача моральну шкоду в сумі 50 000,00 грн;

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року

в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що процедуру звільнення позивача з роботи на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України роботодавцем було дотримано. Судом установлено, що з ОСОБА_1 проведений повний розрахунок при звільненні.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 206/2351/16-ц, від 19 грудня 2018 року справі № 700/63/18, від 03 квітня 2019 року справа № 520/3689/16-ц, від 30 березня 2023 року справа № 690/190/21, від 07 лютого 2018 року справа № 591/3681/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У червні 2023 року КП «Васильківтепломережа» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якій просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що звільнення позивача відбулося з дотриманням процедури розірвання контракту з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з дотриманням усіх гарантій трудових прав працівника.

У червні 2023 року Васильківська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що роботодавець в межах своєї компетенції прийняв рішення про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

У липні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кулигін А. Є. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що введення посади генерального директора, яку очолив ОСОБА_2 ніяким чином не зменшило обсяг повноважень ОСОБА_1 . ОСОБА_1 не надано доказів, що ОСОБА_2 в період їхньої одночасної праці на КП «Васильківтепломережа» обмежував його у виконанні його повноважень директора, чи змушував виконувати якусь роботу, яка не відповідає його посаді.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 754/12683/21 з Деснянського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12 січня 2017 року між ОСОБА_1 та Васильківським міським головою Сабадашом В. І. було укладено строковий трудовий контракт на виконання повноважень ОСОБА_1 директора КП «Васильківтепломережа» на термін з 12 січня 2017 року до 11 січня 2022 року.

Згідно з пунктом 2.2 трудового договору директор зобов`язаний:

- здійснювати оперативне управління підприємством, організовувати виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдання підприємства, передбачених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом;

- забезпечувати складання в установленому порядку річного фінансового плану підприємства згідно з типовою формою, затвердженою наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 березня 2015 року № 205, та подавати його на затвердження виконавчому комітету Васильківської міської ради не пізніше 31 грудня поточного року;

- забезпечувати виконання підприємством зобов`язань перед бюджетом, Пенсійним та іншими державними фондами щодо своєчасності і повноти сплати податків, зборів та обов`язкових платежів;

- не допускати заборгованості по заробітній платі працівників;

- забезпечити виконання заходів по нормуванню праці;

- забезпечити виконання показників ефективності використання комунального майна і прибутку;

- виконувати рішення Васильківської міської ради та її виконавчого комітету;

- розробляти та подавати на затвердження до виконавчого комітету Васильківської міської ради перспективні та поточні плани діяльності підприємства;

- організовувати виконання планів, договірних та інших зобов`язань, що взято підприємством;

- налагоджувати юридичне, економічне, бухгалтерське та інформаційне забезпечення діяльності підприємства;

- забезпечувати підприємство кваліфікаційними кадрами;

- організовувати провадження нових прогресивних форм і методів господарювання, створення організаційних і економічних умов для високопродуктивної праці на підприємстві;

- створювати для працівників нормальні, безпечні і сприятливі умови для роботи на підприємстві.

Підпунктом 6 пункту 3.1 трудового контракту директор має право укладати договори на придбання не обігових матеріалів і нематеріальних активів, у випадках, передбачених Статутом - з обов`язковим погодженням з розпорядником майна.

Відповідно до підпункту «в» пункту 8.1 трудового контракту цей контракт припиняється з ініціативи розпорядника майна до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених пунктом 8. 2 цього контракту.

За змістом підпункту «в» пункту 8.2 трудового контракту директор може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи розпорядника майна, якому такі повноваження надала Васильківська міська рада, до закінчення строку його дії у разі систематичного невиконання директором обов`язків, покладених на нього цим контрактом.

14 травня 2021 року Васильківською міською радою Київської області п`ятої сесії восьмого скликання було прийняте рішення про введення до штатного розпису КП «Васильківтепломережа» посади генерального директора.

08 червня 2021 року між ОСОБА_2 та Васильківським міським головою Баласинович Н. О. було укладено строковий трудовий контракт на виконання повноважень ОСОБА_2 генерального директора КП «Васильківтепломережа».

21 липня 2021 року розпорядженням Васильківського міського голови визначено провести службове розслідування відносно директора КП «Васильківтепломережа» ОСОБА_1 щодо можливого неналежного виконання ним службових обов`язків, перевищення повноважень керівника комунального підприємства при укладенні та виконанні КП «Васильківтепломережа» з питань господарської діяльності підприємства за період з 12 липня 2017 по 07 червня 2021 року, що як наслідок, може призвести до матеріальної шкоди Васильківській міській територіальній громаді.

23 липня 2021 року ОСОБА_1 був ознайомлений з розпорядженням Васильківського міського голови про проведення службового розслідування, що підтверджується розпискою ОСОБА_1

26 липня 2021 року генеральним директором КП «Васильківтепломережа» було видано наказ № 187 про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою на час проведення службового розслідування без збереження заробітної плати, починаючи з 23 липня 2021 року.

30 липня 2021 року генеральним директором КП «Васильківтепломережа» з метою оптимізації організаційної структури та штатної чисельності працівників підприємства та враховуючи прийняття статуту в новій редакції було видано наказ № 199 «Про зміни в структурі підприємства, скорочення чисельності та штату», відповідно до якого було затверджено нову структуру комунального підприємства та штатний розпис працівників.

За статутом КП «Васильківтепломережа» підприємство самостійно розробляє штатний розпис та утворює фонд заробітної плати у відповідності до вимог чинного законодавства України.

20 серпня 2021 року розпорядженням № 194 Васильківського міського голови було внесено зміни щодо строку проведення службового розслідування - до 22 вересня 2021 року.

Згідно акту службового розслідування від 27 вересня 2021 року визначено за результатами службового розслідування рекомендовано Васильківському міському голові прийняти відповідне рішення щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього контрактом, відповідно до підпункту в) розділу 8 контракту від 12 січня 2017 року. Причиною такої рекомендації є: неефективне витрачання обігових коштів на поставках паливно-мастильних матеріалів; незатвердження на підприємстві інвестиційних програм та неподання інвестиційних програм на погодження до розпорядника майна, що є порушенням абзацу першого пункту 2.2. контракту з директором КП «Васильківтепломережа»; непогодження договорів з розпорядником майна, що є порушенням підпункту 6 пункту 3.1 контракту; наявність матеріалів та не введених в експлуатацію основних засобів, які не використовуються у виробничій діяльності підприємства, що призвело до відволікання та неефективного використання обігових коштів на суму близько 5 млн грн; укладання значної кількості договорів та у подальшому підписання відповідних актів виконаних робіт, за відповідними договорами, із завищеними вартостями виконаних робіт; недоцільне утримання та експлуатація застарілої техніки призвело до вилучення обігових коштів підприємства та здійснення додаткових неефективних витрат коштів підприємства на суму 1 144 306 грн; прийняття неефективних управлінських рішень щодо залучення адвоката для надання правничої допомоги за період 2020-2021 роки, що призвело до вилучення обігових коштів підприємства та здійснення додаткових неефективних витрат коштів на суму 657 073 грн; прийняття необгрунтованих управлінських рішень щодо ведення до штатного розпису підприємства посади заступника директора, що призвело до проведення неефективних витрат на суму 1 972 304 грн (розділ 7 акту).

08 жовтня 2021 року рішенням Васильківської міської ради Київської області восьмої позачергової сесії восьмого скликання про пропозицію Васильківської міської ради щодо розірвання контракту з директором КП «Васильківтепломережа» ОСОБА_1 від 12 січня 2017 року та додаткову угоду № 1 від 15 жовтня 2020 року до контракту з директором КП «Васильківтепломережа» Васильківської міської ради, достроково до закінчення строку дії.

21 жовтня 2021 року розпорядженням № 338-к Васильківського міського голови про дострокове розірвання контракту з директором КП «Васильківтепломережа» Васильківської міської ради Бріком В. І. визначено розірвати вказаний контракт.

21 жовтня 2021 року наказом № 49-к КП «Васильківтепломережа» звільнено ОСОБА_1 з 21 жовтня 2021 року із займаної посади директора КП «Васильківтепломережа» відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України - за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього контрактом, відповідно до підпункту в) пункту 8.2 розділу 8 контракту.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП).

Згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, що передбачені контрактом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19 (провадження № 14-163цс20) зроблено висновок, що трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року у справі 757/62834/19-ц (провадження № 61-10812св20) зазначено, що, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. [...] Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Згідно з підпунктом в) пункту 8.2 розділу 8 контракту цей контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади до закінчення строку дії контракту (пункт 8 статті 36 КЗпП України) у разі систематичного невиконання директором обов`язків, покладених на нього цим Контрактом.

Отже, укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами, в тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму рішенні від 09 липня 1998 року у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в Кодексі законів про працю та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися не вигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

Отже, у цій справі, за результатами проведення службової перевірки було встановлено факт неналежності виконання трудових обов`язків, які були регламентовані укладеним позивачем контрактом, у зв`язку із чим роботодавець прийняв рішення про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 та звільнив його з роботи за умовами, передбаченими контрактом, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про дотримання норм трудового законодавства України при звільненні ОСОБА_1 із займаної посади за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 522/10590/2017, від 10 квітня 2019 року у справі № 522/10592/17, від 03 травня 2022 року у справі № 487/2348/20.

Стосовно вимог позивача про призначення перевірки його діяльності та відсторонення ОСОБА_1 від посади, слід зазначити таке.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Порядком № 950 визначено право керівника органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування приймати рішення щодо проведення службового розслідування та проведення службового розслідування з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді.

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо скасування наказу генерального директора КП «Васильківтепломережа» про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень за посадою № 187 від 26 липня 2021 року, оскільки вказаний наказ регулює процедурні питання внутрішнього трудового розпорядку по підприємству.

ОСОБА_1 також вказує на неправомірність скорочення штату на підприємстві.

Так, відповідно до пункту 3 статті 62 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

За таких умов прийняття рішення про зміну статуту підприємства, введення нової керівної посади, призначення працівника на таку посаду в межах компетенції є виключним правом останнього і не може вважатися порушенням прав позивача, що і було встановлено судами попередніх інстанцій. З огляду на вищезазначене, судами попередніх інстанцій було правомірно відмовлено у задоволенні в тій частині вимог, що стосується оскарження зазначених дій роботодавця.

Щодо вимог про стягнення премії, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, то суди дійшли правильного висновку про їх відмову, оскільки вони є похідними від вимог про визнання незаконним звільнення та поновлення позивача на роботі.

Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, які викладені у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.

Посилання у касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 206/2351/16-ц, від 19 грудня 2018 року справі № 700/63/18, від 03 квітня 2019 року справа № 520/3689/16-ц, від 30 березня 2023 року справа № 690/190/21, від 07 лютого 2018 року справа № 591/3681/16-ц є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович