Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 522/22505/20

провадження № 61-103св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року в складі судді Петрюченко М. І.та постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк»), у якому просив визнати правовідносини між ним та ПАТ «МТБ Банк» за кредитним договором та додатковою угодою № 4 від 04 червня 2008 року до договору про обслуговування міжнародної платіжної картки № 1184 від 21 січня 2003 року припиненими з 03 квітня 2018 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 23 січня 2003 року між ним та АКБ «Морський Транспортний Банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк», укладений договір обслуговування міжнародної платіжної картки № 1184. До цього договору неодноразово укладалися додаткові угоди. Зокрема, 04 червня 2008 року укладено додаткову угоду № 4, за умовами якої банк видав йому платіжну картку та надав санкціонований овердрафт у рамках відкритого кредитного ліміту в розмірі 8 000,00 доларів США.

Під час користування платіжною карткою грошових коштів в іноземній валюті він не отримував, а отримував лише їхні гривневі еквіваленти.

У зв`язку з порушенням ним кредитних зобов`язань, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2012 року з нього на користь банку стягнуто заборгованість за додатковою угодою № 4 від 04 червня 2008 року в розмірі 73 111,74 грн.

03 квітня 2018 року він повністю виконав свої зобов`язання перед ПАТ «МТБ Банк», про що свідчить відповідна квитанція про сплату грошових коштів на суму 73 111,74 грн.

Таким чином зобов`язання за додатковою угодою є припиненими у зв`язку із їх виконанням. Проте відповідач цю обставину не визнає та має намір повторно стягнути з нього заборгованість за додатковою угодою, що стало підставою для звернення до суду.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Іллічівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, позов задоволено.

Визнано правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ «МТБ Банк» за кредитним договором та додатковою угодою № 4 від 04 червня 2008 року до договору про обслуговування міжнародної платіжної картки № 1184 від 21 січня 2003 року припиненими з 03 квітня 2018 року.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позову.

Заборгованість позивача за додатковою угодою № 4 від 04 червня 2008 року була визначена рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2012 року та становила 73 111,74 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14 лютого 2012 року складало 9 153,04 долари США. Рішення суду виконане позивачем у повному обсязі шляхом перерахування 03 квітня 2018 року на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 73 111,74 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2022 року ПАТ «МТБ Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якійпросить скасувати рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц та від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Не врахували, що між сторонами виникло грошове зобов`язання в іноземній валюті - доларах США. У резолютивній частині рішення Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2012 року сума заборгованості, що підлягає стягненню з позивача, визначена з грошовим еквівалентом у доларах США. Відповідно сплата позивачем грошових коштів у розмірі 73 111,74 грн не свідчить про належне виконання зобов`язань.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

27 лютого 2023 року справа № 522/22505/20 надійшла до Верховного Суду.

12 червня 2023 року позивач через представника ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення. Відзив надісланий з незначним пропуском установленого судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження строку. Зважаючи на положення частини другої статті 127 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

21 січня 2003 року між АКБ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк», та ОСОБА_1 укладений договір на обслуговування міжнародної платіжної картки № 1184.

04 червня 2008 року сторони уклали додаткову угоду № 4 до цього договору, за умовами якої банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді санкціонованого овердрафту у рамках відкритого кредитного ліміту в розмірі 8 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Позивач допустив неналежне виконання умов цього договору.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2012 року в справі № 2-4353/11 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк», правонаступником якого є відповідач, стягнуто, зокрема, заборгованість за додатковою угодою від 04 червня 2008 року № 4 до договору на обслуговування міжнародної платіжної картки від 21 січня 2003 року № 1184 у розмірі 73 111,74 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ (7,9877 грн за 1 долар США) станом на 14 лютого 2012 року становить 9 153,04 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 49 932,95 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 6 251,23 доларів США; заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 23 178,79 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 2 901,81 доларів США.

03 квітня 2018 року ОСОБА_1 сплатив на рахунок ПАТ «МТБ Банк» 73 111,74 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626 628 ЦК України).

За змістом статті 599 ЦК України підставою для припинення зобов`язання є його виконання, проведене належним чином.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

При цьому, з огляду на положення частини першої статті 1054 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України, належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором кредитним договором.

У постанові від 11 вересня 2024 року в справі № 500/5194/16, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.

За умовами додаткової угоди № 4 від 04 червня 2008 року позивач отримав кредит в іноземній валюті - доларах США.

Питання наявності та розміру заборгованості за цією додатковою угодою було предметом судового розгляду.

Так, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 02 липня 2012 року, що набрало законної сили, встановлено наявність у позивача заборгованості за додатковою угодою № 4 від 04 червня 2008 року, розмір якої станом на 14 лютого 2012 року складає 73 111,74 грн, що в еквіваленті по курсу НБУ (7,9877 грн за 1 долар США) на цю дату складає 9 153,04 доларів США.

Тобто, у рішенні суду визначений грошовий еквівалент суми боргу в іноземній валюті - доларах США.

Отже, належним виконанням позивачем своїх зобов`язань за додатковою угодою № 4 від 04 червня 2008 року має бути сплата ним на виконання рішення суду грошових коштів у гривнях у сумі, яка на день здійсненням ним платежу, відповідає за офіційним курсом долара США 9 153,04 доларам США.

Доказів сплати позивачем такої суми боргу матеріали справи не містять.

Тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про припинення кредитних зобов`язань немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки в справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд скасовує рішення суду першої інстанцій та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 29 квітня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов