Ухвала

28 березня 2018 року

м. Київ

справа № 761/12665/14-ц

провадження № 61-4970св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_1,

боржник - приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України",

представник боржника - ОСОБА_2,

заінтересована особа - державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Салеомон Артем Андрійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Піхур О. В. від 20 жовтня 2016 року та постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М. від 10 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві (далі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) Салеомона А. А., у якій просив постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 30 серпня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 47915448 визнати протиправною та скасувати; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Салеомона А. А. щодо вчинення виконавчих дій на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі № 761/12665/14-ц.

ОСОБА_1 посилався на те, що за вказаним судовим рішенням на його користь з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" (далі - ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ") стягнуто 308 доларів США, проте на його валютний рахунок як стягувача надійшли кошти на часткове погашення заборгованості у розмірі лише 173,46 доларів США. Оскільки судове рішення в повному обсязі не виконано державний виконавець незаконно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року

у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що оскільки боржник ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" сплатив стягувачу стягнуту рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі № 761/12665/14-ц суму доларів США в еквіваленті до гривні, що станом на день ухвалення рішення складало 4 746 грн 28 коп., то державний виконавець правомірно закрив виконавче провадження у зв'язку із виконанням вказаного рішення в повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення 30 серпня 2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження правомірні, а скарга не підлягає задоволенню, оскільки, кошти в розмірі 4 746 грн 28 коп. на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року боржником сплачені в повному обсязі.

У касаційній скарзі, поданій 29 січня 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та прийняти нову постанову про задоволення його скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що правовідносини сторін у цивільній справі № 761/12665/14-ц є валютними в розумінні частини 2 статті 192, частини 3 статті 533 ЦК України, оскільки всі розрахунки між сторонами здійснювалися виключно в іноземній валюті (доларах США), а відтак правові підстави для конвертування зобов'язань з іноземної валюти у національну валюту України (гривню) відсутні. Враховуючи, що в резолютивній частині рішення суду зазначено суму стягнення в іноземній валюті (доларах США) з одночасним зазначенням гривневого еквіваленту на час ухвалення рішення, то стягненню в порядку примусового виконання державним виконавцем підлягають кошти саме в іноземній валюті (доларах США), а не їх гривневий еквівалент на час ухвалення рішення. Тому рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі № 761/12665/14-ц виконано частково, оскільки на рахунок стягувача було перераховано лише 173,46 доларів США, тоді як розмір стягнутої рішенням суду шкоди становить 308 доларів США. Таким чином, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 47915448 з порушенням норм Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - ~law11~).

Також заявник посилався на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17, від 12 липня

2017 року у справі № 6-708цс17, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-1680цс15.

26 лютого 2018 року представник ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін. Зазначає, що оскільки судовими рішеннями на користь ОСОБА_1 присуджено до виплати суму коштів, яка має бути перерахована на території України, то сплата її була здійснена саме у гривні на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, що відповідає роз'ясненням Міністерства юстиції України від 03 липня 2015 року № 6878-0-30-15/20. Матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" має виконати свої зобов'язання перед заявником саме в іноземній валюті (доларах США).

19 березня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду пояснення до касаційної скарги, у яких зазначає, що наведені представником боржника доводи у відзиві на касаційну скаргу є безпідставними, оскільки листом Міністерства юстиції України від 03 липня 2015 року № 6878-0-30-15/20, на який посилається представник боржника, підтверджується позиція саме заявника про те, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягненню під час примусового виконання підлягає саме іноземна валюта, визначена цим рішенням. Положення пункту 28.6.1 Правил авіаперевезення та норми Варшавської Конвенції не містять приписів щодо обов'язкової конвертації в гривню чи в іншу валюту сум, належних до сплати на користь авіапасажира в порядку відшкодування.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

07 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла вказана справа.

Відповідно до частини 5 статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів дійшла висновку, що наведені в касаційній скарзі доводи, дають підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Судом установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі № 761/12665/14-ц, що набрало законної сили 26 березня 2015 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" про відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" на користь ОСОБА_1 308 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 17 листопада 2014 року складає 4 746 грн 28 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.

08 червня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі № 761/12665/14-ц, який пред'явлено до виконання та 19 червня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Салеомоном А. А. відкрито виконавче провадження № 47915448.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 09 серпня 2015 року на адресу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві надійшла заява від боржника щодо повної сплати заборгованості згідно платіжного доручення від 01 липня 2015 року № 4037 у сумі 4 746 грн 28 коп.

Не погоджуючись із указаною сумою, стягувачем було повернуто перераховані йому кошти у зв'язку із тим, що згідно з рішенням суду належна до сплати на користь заявника в порядку відшкодування шкода повинна сплачуватись у розмірі 308
доларів США. 31 серпня 2015 року на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві боржником було перераховано 4 746 грн 28 коп. 18 січня 2016 року державним виконавцем було підготовлено розпорядження щодо конвертування 4 746
грн 28 коп., які знаходяться на депозитному рахунку відділу, в іноземну валюту (долари США) за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно меморіального ордеру від 16 лютого 2016 року № 129355070 стягувачу було перераховано 173,46 доларів США.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2016 року у справі № 761/37761/15-ц, залишеною в цій частині без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року, було визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Салеомана А.

А. у виконавчому провадженні № 47915448 щодо невинесення постанови про закінчення указаного виконавчого провадження, оскільки боржником ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" стягувачу були сплачені кошти у визначеному в судовому рішенні розмірі 4 746 грн 28 коп. (а. с. 128-130).

Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Салеомона А.

А. від 30 серпня 2016 року закінчено виконавче провадження № 47915448 на підставі ~law12~.

Пунктом 9 статті 129-1 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень.

Положеннями ~law13~ передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених ~law14~, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ~law15~ та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до ~law16~ підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ~law17~ виданий судом виконавчий лист є документом, на підставі якого державна виконавча служба здійснює примусове виконання.

~law18~ визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і ~law19~.

У постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зроблено правовий висновок про те, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених ~law20~ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин). При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс Національного банку України, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора). У справі, яка переглядалася Верховним Судом України, встановлено, що під час виконавчого провадження виконання зобов'язання за судовим рішенням у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют Національного банку України зумовило невиконання судового рішення в повному обсязі, тому суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі ~law21~ є неправомірною та підлягає скасуванню, а виконавче провадження - поновленню.

У постанові Верховного Суду України від 12 липня 2017 року у справі № 6-708цс17, на яку також посилається заявник у касаційній скарзі, зроблено правовий висновок про те, що висновки судів про правомірність дій державного виконавця про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі ~law22~ є передчасним, оскільки виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа про стягнення з боржника на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 29 801 доларів США 9 центів, що на час ухвалення рішення суду згідно з курсом Національного банку України складало 431 241 грн 44 коп., та судові витрати в сумі 3 654 грн. На виконання вказаного судового рішення боржником було сплачено 438 144 грн 60 коп. Вважаючи, що висновки судів про правомірність дій державного виконавця є передчасними, Верховний Суд України зазначив, що суд не встановив, який доларовий еквівалент становить стягнута з боржника сума в гривні та в якій частині вона покриває загальну заборгованість перед банком стягнуту за рішенням суду.

Разом з цим, не відступаючи від зазначеного вище правового висновку, викладеного у постанові від 12 липня 2017 року у справі № 6-708цс17, Верховний Суд України за подібних правовідносин у постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17, залишаючи в силі ухвалу суду першої інстанції, якою визнано правомірною постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, висловив інший правовий висновок, суть якого полягає в тому, що сплата боржником у виконавчому провадженні визначених у виконавчому листі гривневого еквівалента іноземної валюти на день ухвалення судового рішення (зокрема, стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 27 705,67
доларів США, що еквівалентно 219 834 грн 67 коп) в аспекті положень ~law23~ є фактичним виконанням судового рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом та підставою закінчення виконавчого провадження з огляду на те, щозаконодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду.

Проте в постановах від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-708цс17 Верховний Суд України зробив висновок, що при виконанні рішення суду державний виконавець повинен звертати увагу на офіційний валютний курс Національного банку України до національної валюти України (гривні) при вирішенні питання про закриття виконавчого провадження, а в постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17 зазначив, що державний виконавець при виконанні рішення суду таких повноважень не має, оскільки не вправі змінювати суму заборгованості, розраховану і чітко визначену в рішенні суду.

Аналіз висновку щодо застосування положень ~law24~ при вирішенні питання щодо виконання судового рішення про стягнення суми, визначеної у рішенні суду, в іноземній валюті із зазначенням гривневого еквіваленту за офіційним курсом Національного банку України на час вирішення спору, який викладено у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17, дозволяє стверджувати, що він є протилежним висновку щодо застосування ~law25~ за аналогічних правовідносин, викладеному у постановах Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-1063цс17 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-708цс17.

Очевидно, що різна судова практика при вирішенні питання щодо виконання державним виконавцем судового рішення про стягнення суми, визначеної у рішенні суду в іноземній валюті, із зазначенням гривневого еквіваленту за офіційним курсом НБУ на час вирішення спору, не може забезпечити формування єдиної правозастосовної практики щодо виконання судових рішень та свідчить про виключну правову проблему в державі, коли правова позиція найвищого суду в державі в системі судоустрою, при однакових фактичних і правових обставинах, за подібних правовідносин, різна.

Колегія суддів вважає, що є підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17), оскільки порушується принцип виконання рішення у повному обсязі, закріплений ~law26~.

Крім того, відповідно до підпункту 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

На підставі викладеного Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, щовказана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 761/12665/14-ц за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Салеомона Артема Андрійовича, заінтересована особа - приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України", за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва у складі судді Піхур О. В. від 20 жовтня 2016 року та постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепа О. В., Іванченко М.

М. від 10 січня 2018 року.

Судді: М. Є. Червинська

Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В. М. Коротун

В. П. Курило