Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 28.01.2021 року у справі №520/14951/19

ПостановаІменем України10 червня 2021 рокум. Київсправа № 520/14951/19провадження № 61-841св21Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,учасники справи:позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Комлевої О. С. від 14 грудня 2020 року,ВСТАНОВИВ:1. Описова частинаКороткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів, у якому з урахуванням уточнень просили виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з житлової кімнати 3-3 площею 15,4 кв. м. (літ. "А") будинку АДРЕСА_1.Свої вимоги позивачі мотивували тим, що в спільній частковій власності їм належить будинок АДРЕСА_1. В частині будинку, що належить їм, проживає сім'я ОСОБА_3 4-х чоловік, які займають приміщення 3-3 житлова кімната площею 15,4 кв. м. літ. "А ", 3-1 кухня 9,9 кв. м., 3-2 житлову кімнату 9,1 кв. м. (літ. "А"-1), 3-4 веранду 6,6 кв. м. (літ. "а-4"). Відповідачі порушують право власності позивачів, здійснюють дії щодо пошкодження їх майна.Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з житлової кімнати 3-3 площею 15,4 кв. м. (літ. "А") у будинку АДРЕСА_1.Задовольняючи позовні вимоги та виселяючи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з будинку АДРЕСА_1 з житлової кімнати 3-3 площею 15,4 кв. м. (літ. А), місцевий суд виходив з вимог часини третьої статті
116 ЖК України посилаючись на те, що у відповідачів відсутні правові підстави для проживання у цій житловій кімнаті.
При цьому зазначив, що суд не вирішує питання про їх виселення з цього домоволодіння, оскільки предметом спору є одна належна позивачам житлова кімната, яку безпідставно займають відповідачі.Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанціїПостановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в позові.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки відповідачі тривалий час та постійно проживають у житловій кімнаті 3-3 площею 15,4 кв. м. (літ. "А") будинку АДРЕСА_1, а тому незалежно від того, що їх виселення стосується не всього будинку, а лише спірної кімнати, є достатньою підставою для того, щоб вважати спірну квартиру житлом відповідачів в розумінні статті 8 Конвенції.Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скаргиУ січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року в справі № 569/14297/16-ц (пункт
1 частини
2 статті
389 ЦПК України).Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргуУ березні 2021 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявники просять закрити касаційне провадження. Зазначає, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанціїЗгідно зі статтею
388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 520/14951/19 з Київського районного суду м. Одеси.Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 була власником усього домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності № 344 від 14 лютого 2002 року.03 квітня 2002 року ОСОБА_1 подарувала 3/4 частини зазначеного домоволодіння своєму сину ОСОБА_205 квітня 2006 року апеляційним судом Одеської області визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину вищевказаного домоволодіння в порядку спадкування.Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2014 рок позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування на приміщення, які складаються з: 3-1 - кухня 9,9 кв. м., 3-2 - жтлова кімната 9,1 кв. м. ("а-1 "), 3-4 - веранда 6,6 кв. м. ("а-4") у розмірі 1/6 частини, що складає 4,27 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.З виписки домової книги про склад сім'ї № 1253, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її малолітня донька ОСОБА_6 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1.
Установлено, що між сторонами склався порядок користування спірними приміщеннями та відповідачі постійно, тривалий час проживають в житловій кімнаті 3-3 житловою площею 15,4 кв. м. літ. А будинку АДРЕСА_1.Спір виник з приводу користування відповідачами житловою кімнатою 3-3 площею 15,4 кв. м. в будинку за адресою: АДРЕСА_1, оскільки на думку позивачів відповідачі безпідставно нею користуються.2. Мотивувальна частинаПозиція Верховного Суду08 лютого 2020 року набрав чинності
Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною
3 статті
3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.Згідно з положеннями частини
2 статті
389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини
2 статті
389 ЦПК України.Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваЗгідно з частиною
3 статті
3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин
1 і
2 статті
400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.Вбачається та встановлено судами, що сторони по справі є співвласниками спірного житлового будинку.Згідно зі статтею
356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.За змістом статті
391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Установлено судом, що сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, частки в якому між співвласниками в натурі не виділено, у зв'язку з чим апеляційний суд правильно вважав, що право на користування окремим приміщенням не може бути визнано порушеним.Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові, що зазначена заявником у касаційній скарзі.Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиЧастиною
3 статті
401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.Керуючись статтями
400,
401,
416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.Постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.Судді: М. Є. ЧервинськаС. Ю. БурлаковВ. М. Коротун