Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.12.2020 року у справі №181/785/19

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 181/785/19

провадження № 61-17783св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - орган опіки та піклування Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Пономаренком Андрієм Володимировичем, та ОСОБА_1 на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року в складі судді Юр'єва О. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Лаченкової О.

В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив:

- усунути перешкоди з боку відповідача у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши спосіб його особистих побачень з останньою без присутності матері та третіх осіб в місці його проживання, місці проживання бабусі та дідуся по лінії батька, дитячі майданчики, парки, сквери, цирк, театри, бібліотеки, виставки, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, зоопарки, санаторії, освітні заклади, музеї, заклади харчування, кінотеатри, стадіони, інші заклади по всій території України, які будуть відвідуватись батьком з дитиною спільно з метою забезпечення її фізичного, духовного та морального розвитку та підготовки до самостійного життя у вихідні дні з 09:00 год. суботи та по 21:00 год. неділі двічі на місяць за домовленістю з матір'ю дитини;

- у робочі дні (з понеділка по п'ятницю) час спілкування не менше шести годин на добу, а під час шкільного навчання - не менше трьох годин на добу, без урахування часу на проїзд до місця проживання батька;

- під час канікул не менше половини днів, відведених для канікул за домовленістю з матір'ю;

- визначити право безперервного побачення та спілкування з дочкою, шляхом систематичних зустрічей в місцях, помешканнях та закладах громадського дозвілля та відпочинку дітей, дошкільних та шкільних навчальних закладах з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, місця проживання бабусі та дідуся по лінії батька;

- кожного року, який закінчується парним числом ОСОБА_1 матиме право проводити свята Новий Рік (з 12:00 год. 31 грудня до 20:00 год. 01 січня), Різдво Христове (з 09:00 год. 06 січня до 21.00 год. 07 січня), Великдень та Трійця (з 09:00 год. по 21:00 год. ) спільно з дочкою за місцем проживання та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей та/або на природі;

- кожного року, який закінчується непарним числом ОСОБА_1 матиме право проводити спільне святкування дня народження дитини (ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09:00 год. до 21:00 год. ) спільно з дочкою за місцем свого проживання та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей та/або на природі;

- отримувати негайно інформацію в телефонному режимі та письмово від ОСОБА_2 про погіршення стану здоров'я дочки, зміну її місця проживання та перебування у навчальному (дошкільному навчальному) закладі.

Позов мотивований тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, у період якого у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з відповідачем.

Оскільки відповідач чинила перешкоди у вільному спілкуванні з дочкою висновком органу опіки та піклування йому надано дозвіл безперешкодно спілкуватися з малолітньою ОСОБА_3 за сприятливих погодних умов, стану здоров'я дитини та перебування ним у тверезому стані один раз на тиждень у вихідний день з 09:00 год. по 18:00 год. за домовленістю з матір'ю дитини.

Вподальшому відповідач продовжувала чинити йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дочки, домовитися про зустріч з дитиною виявилось неможливим, а роз'яснювальна робота служби у справах дітей стосовно неналежного виконання рішення органу опіки та піклування ОСОБА_2 проігнорована.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування, а також те, що він має постійне місце роботи, вчасно сплачує аліменти, матеріально-побутові умови в задовільному стані, користується повагою серед односельчан, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року позов задоволено частково. Усунено ОСОБА_1 перешкоди з боку ОСОБА_2 у спілкуванні та участі у вихованні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом:

- встановлення періодичних побачень без присутності матері дитини та третіх осіб в місці його проживання по АДРЕСА_1 один раз на тиждень у вихідний день - суботу або неділю, за взаємною домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2 (щодо визначення дня для спілкування - суботи або неділі кожного тижня) та бажанням самої дитини - ОСОБА_3, а також перебуванням її у здоровому стані, з 10.00 год. до 16.00 год. того ж дня, з можливістю відпочинку на дитячих майданчиках, відвідування парків, скверів, цирку, театрів, бібліотек, виставок, дитячих дошкільних закладів, закладів охорони здоров'я, зоопарків, освітніх закладів, музеїв, закладів харчування, кінотеатрів та інших закладів, які будуть відвідуватись батьком з дитиною спільно, за умови перебування ОСОБА_1 у тверезому стані та дотримання ОСОБА_1 режиму дня та харчування дитини, з обов'язковим її поверненням до місця проживання матері - ОСОБА_2, надавши право батькам дитини за взаємною згодою змінювати порядок та час спілкування з дитиною за їх взаємною згодою;

- отримання інформації у денний час доби в телефонному режимі від матері дитини - ОСОБА_2 про погіршення стану здоров'я доньки, зміну її місця проживання. У іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що взаємовідносини між сторонами є складними, однак відсутні будь-які факти, які б свідчили про негативний вплив позивача на розвиток дитини, її фізичний та психологічний стан.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував, що позивач є дієздатною особою та не може представляти шкоду своїй дитині, а тому вважав, що визначений судом спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дочкою відповідатиме якнайкращому забезпеченню її прав та інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині встановлення більш тривалих зустрічей у робочі дні, на свята та інших вимог позивача, місцевий суд встановив, що заявлені позовні вимоги в цій частині не відповідають інтересам дитини з огляду на її вік, необхідність стабільної соціальної та психологічної атмосфері навколо дитини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову зазначивши, що суд з'ясував усі обставини справи та надав належну оцінку доказам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пономаренко А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач в порушення вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надав докази на підтвердження вчинення відповідачем перешкод у спілкуванні та вихованні спільної дочки.

Висновок органу опіки та піклування від 22 лютого 2019 року № 53-162/0/312-19, яким визначено порядок побачення та спілкування батька з дитиною, має лише рекомендаційний характер. Відповідач не створювала позивачу перешкоду у спілкуванні з дитиною, оскільки така поведінка мотивована тим, що ОСОБА_1 має психічні розлади та зловживає спиртними напоями, а тому лише після усунення вказаних обставин можливо ставити питання про участь батька у спілкуванні з дочкою.

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що визначений судом спосіб участі у вихованні дитини значно обмежує права позивача як батька, оскільки висновком органу опіки та піклування від 22 лютого 2019 року № 53-162/0/312-19 встановлено більш тривалий час для зустрічей з дитиною, а ніж встановлено судом. Ухвалюючи рішення про встановлення періодичних побачень за місцем його проживання суд обмежив його права, передбачені Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Визначений судом час (з 10:00 год. до 16:00 год) для відпочину з дочкою на дитячих майданчиках, відвідування парків, скверів, цирку, театрів, бібліотек, виставок, дитячих дошкільних закладів, закладів охорони здоров'я тощо не може бути ефективно реалізований, оскільки час, який потрібен на дорогу до вказаних місць відпочину від с. Миронове до м. Дніпро займає більше трьох годин.

Відзиви на касаційні скарги до суду касаційної інстанції не подані

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Пономаренком А. В., та ОСОБА_1, витребувано справу № 181/785/19 з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 червня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини шляхом визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційних скарг, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.

ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_5 та батьком ОСОБА_6.

Листом сільського голови Зорянської сільської ради від 19 червня 2019 року № 285 підтверджується, що ОСОБА_2 проживає разом з дочкою ОСОБА_3 у своїх батьків, для дитини створені всі належні умови для проживання, відпочинку та сну. На момент відвідування дитина була хвора за діагнозом лікаря "Ларингіт".

Заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2018 року до досягнення донькою повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Із заробітної плати ОСОБА_1 утримуються та перераховуються аліменти за постановою серії ВП від 22 травня 2019 року, виконавчий лист № 181/521/18, виданий 13 червня 2018 року.

Висновком органу опіки та піклування Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 лютого 2019 року № 53-162/0/312-19 ОСОБА_1 надано дозвіл безперешкодно спілкуватися з малолітньою ОСОБА_3 за умови перебування у тверезому стані один раз на тиждень у вихідний день, за домовленістю з матір'ю дитини з 09:00 год. по 18:00 год. за сприятливих погодних умов та стану здоров'я дитини.

Письмовим повідомленням Зорянської сільської ради від 28 березня 2019 року № 138 підтверджується неодноразове звернення до сільської ради ОСОБА_1 з приводу систематичної відмови ОСОБА_2 у зустрічах з дитиною та нехтуванням висновку про дозвіл на побачення.

Згідно письмового повідомлення органу опіки та піклування Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23 березня 2019 року № 60-256/0/312-19 ОСОБА_1 роз'яснено про рекомендаційний характер висновку органу опіки та піклування, який не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків батьків. Вказано, що правові наслідки настають в процесі розгляді справи у суді після оцінки всіх доказів, у тому числі й висновку органу опіки та піклування про встановлення годин для зустрічей.

Згідно довідки КНП "Центр первинної допомоги медико-санітарної допомоги" Межівської селищної ради Слов'янська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини від 08 квітня 2019 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться під наглядом сімейного лікаря Слов'янської АЗПСМ. На "Д" обліку не перебуває, дитина знаходилась на лікування в Слов'янській АЗПСМ амбулаторно з 27 грудня 2018 року по 10 січня 2019 року з діагнозом гострий бронхіт, з 05 по 19 березня 2019 року з діагнозом - гострий фарегніт, афтозний стоматит.

Висновком заступника начальника сектору превенції Межівського ВП Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області підтверджується проведення з ОСОБА_1 профілактичної бесіди щодо недопущення громадського порядку та вчинення сварок з родиною ОСОБА_7 та колишньою дружиною ОСОБА_2.

Згідно висновків сектору превенції Межівського ВП Синельниківського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області встановлено неодноразові звернення ОСОБА_2 з приводу її переслідування колишнім чоловіком ОСОБА_1, який приїздить до дитини в неадекватному стані, висловлює погрози з нецензурною лайкою, принижує її, вчинює сварки з батьками ОСОБА_2.22 червня 2019 року ОСОБА_1 винесений терміновий заборонний припис.

Довідками КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" ДОР від 08 липня 2019 року № 2569 та від 27 вересня 2019 року № 3691 підтверджується, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 20 по 26 січня 2018 року, з 01 по 22 лютого 2018 року та з 23 травня по 05 червня 2018 року з діагнозом: пасихічні і поведінкові розлади, внаслідок вживання алкоголю.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26 січня 2018 року в справі № 206/364/18 відмовлено в задоволенні заяви КЗ "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" ДОР про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу для надання психіатричної допомоги.

Згідно з довідками лікарів психіатра та нарколога КЗ "Тернівська центральна міська лікарня" ДОР від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 на диспансерному обліку не перебуває.

Згідно з довідкою КЗ "Центральна лікарня" Межівської селищної ради ОСОБА_1 на обліку в лікаря психіатра не перебуває.

Згідно висновку психолога арт-терапевта щодо психологічного стану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, після проведеного 20 травня, 06 червня та 23 червня 2019 року дослідження виявлено, що показники психічного розвитку розвинені на високому рівні, дитина розвинена відповідно віку. Нервово-психічне напруження має високий рівень. Присутні ознаки негативного психічного стану. Є ознаки порушення комунікації в сім'ї, по відношенню до батька у дівчинки змішані емоції, до матері - позитивні.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання

і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини

є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно з частинами 2 , 8 , 9 , 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статей 11, 15 Закону України "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

На необхідності дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини неодноразово наголошувалось в практиці Європейського суду з прав людини, яка застосовується судами України на підставі частини 4 статті 10 ЦПК України та положень Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року (Рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі "Neulinger and Shuruk v. Switzerland", п. 135; Рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року "M.S. v. Ukraine", п. 77). Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Mamchur
v. Ukraine", п. 100).

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини

не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право

на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо

від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право

на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Згідно з частинами 4 , 5 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок), у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов'язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_2 чинила йому перешкоди у вільному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, що стало підставою для звернення до органу опіки та піклування Межівської районного державної адміністрації Дніпропетровської області із заявою про встановлення графіку побачень та годин для зустрічей батька з дочкою.

Орган опіки та піклування Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, розглядаючи вищевказану заяву ОСОБА_1, висновком від 22 лютого 2019 року № 53-162/0/312-19 надав позивачу дозвіл безперешкодно спілкуватися з малолітньою ОСОБА_3 за умови перебування у тверезому стані один раз на тиждень у вихідний день, за домовленістю з матір'ю дитини з 09:00 год. по 18:00 год. за сприятливих погодних умов та стану здоров'я дитини.

Оскільки відповідач не виконувала вищевказаний висновок та продовжувала чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив визначити спосіб участі у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_3, асаме:

- усунути перешкоди з боку відповідача у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши спосіб його особистих побачень з останньою без присутності матері та третіх осіб в місці його проживання, місці проживання бабусі та дідуся по лінії батька, дитячі майданчики, парки, сквери, цирк, театри, бібліотеки, виставки, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, зоопарки, санаторії, освітні заклади, музеї, заклади харчування, кінотеатри, стадіони, інші заклади по всій території України, які будуть відвідуватись батьком з дитиною спільно з метою забезпечення її фізичного, духовного та морального розвитку та підготовки до самостійного життя у вихідні дні з 09:00 год. суботи та по 21:00 год. неділі двічі на місяць за домовленістю з матір'ю дитини;

- у робочі дні (з понеділка по п'ятницю) час спілкування не менше шести годин на добу, а під час шкільного навчання - не менше трьох годин на добу, без урахування часу на проїзд до місця проживання батька;

- під час канікул не менше половини днів, відведених для канікул за домовленістю з матір'ю;

- визначити право безперервного побачення та спілкування з дочкою, шляхом систематичних зустрічей в місцях, помешканнях та закладах громадського дозвілля та відпочинку дітей, дошкільних та шкільних навчальних закладах з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, місця проживання бабусі та дідуся по лінії батька;

- кожного року, який закінчується парним числом ОСОБА_1 матиме право проводити свята Новий Рік (з 12:00 год. 31 грудня до 20:00 год. 01 січня), Різдво Христове (з 09:00 год. 06 січня до 21.00 год. 07 січня), Великдень та Трійця (з 09:00 год. по 21:00 год. ) спільно з дочкою за місцем проживання та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей та/або на природі;

- кожного року, який закінчується непарним числом ОСОБА_1 матиме право проводити спільне святкування дня народження дитини (ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09:00 год. до 21:00 год. ) спільно з дочкою за місцем свого проживання та/або у закладах, приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей та/або на природі;

- отримувати негайно інформацію в телефонному режимі та письмово від ОСОБА_2 про погіршення стану здоров'я дочки, зміну її місця проживання та перебування у навчальному (дошкільному навчальному) закладі.

Встановлено, що звертаючись до суду з позовом про визначення способу участі у спілкуванні та вихованні дочки, ОСОБА_1 просить визначити таку участь не лише шляхом зустрічей, а й можливості спільного відпочинку, проведення канікул, свят, відвідування закладів, тощо, що не було предметом розгляду органу опіки та піклування.

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи (пункт 73 Порядку).

Позов ОСОБА_1 містить значно більші вимоги щодо способів участі у вихованні дитини, ніж ті, що були предметом розгляду відповідно до висновку Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 22 лютого 2019 року № 53-162/0/312-19, оскільки орган опіки та піклування розглянув лише заяву ОСОБА_1 про участь у вихованні дочки шляхом щотижневих зустрічей з нею.

Таким чином, суд обмежився висновком, який стосується лише вимог щодо спілкування з дитиною у вихідний день. Інші способи участі у вихованні, на яких наголошував позивач, органом опіки та піклування не обговорювались і доцільність їх застосування не перевірялась.

При цьому, в суді першої інстанції представник органу опіки та піклування Межівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області не висловив свою думку щодо позовних вимог ОСОБА_1, при вирішенні спору представник органу покладався на розсуд суду, посилаючись на те, що висновок приймався колегіально більше року тому.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій при визначенні способу участі у спілкуванні та вихованні дитини обмежились висновком органу опіки та піклування, який зроблений без врахування усіх заявлених позовних вимог ОСОБА_1, який в цій категорії справ є обов'язковим.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 285/3071/18 (провадження № 61-12460св19), від 23 грудня 2020 року в справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19) та від 31 березня 2021 року в справі № 201/13423/19 (провадження № 61-504св21).

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з'ясувати дійсні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Пономаренком Андрієм Володимировичем, та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко