Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.08.2018 року у справі №686/19036/17

Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 686/19036/17

провадження № 61-41449св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_13 - на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року у складі судді Мороз В. О. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 25 червня 2018 року у складі суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Янчук Т. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив звільнити його від сплати аліментів на навчання на користь ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 вересня 1997 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладений шлюб, від якого народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.10 січня 2007 року шлюб між ними розірвано, 08 травня 2008 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_8, від якого у них народилась дочка - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначав, що ОСОБА_3 досягнув повноліття та є курсантом Національної академії внутрішніх справ України. Рішенням суду від 12 квітня 2016 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_7 у розмірі 450 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також на користь і на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 450 грн щомісячно, починаючи з 10 листопада 2015 року до закінчення навчання, але не більше 23 років. 19 серпня 2016 року судом видано виконавчі листи, на підставі яких відкрито виконавчі провадження.

Разом з тим, після сплати аліментів та заборгованості зі сплати аліментів, витрат на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_10 та оплати коштів за комунальні послуги, у нього не залишається коштів на власне утримання, тобто його матеріальний та сімейний стан змінився. При цьому його повнолітній син ОСОБА_3 продовжує навчатись у Національній академії внутрішніх справ України, і на даний час потреба у матеріальній допомозі для нього відпала, оскільки він перебуває на повному державному забезпеченні, а він не має змоги таку допомогу надавати. У зв'язку із вищевикладеним, просив звільнити його від сплати аліментів на навчання сина ОСОБА_3

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року позов задоволено. Звільнено від сплати аліментів на навчання ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 перебуває на державному забезпеченні, а саме: забезпечується продовольчим, речовим, медичним та грошовим забезпеченням, а також безкоштовним проживанням в гуртожитку казарменого типу.

Відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів того, що він несе додаткові витрати на навчання, зокрема, він посилається на те, що несе додаткові витрати на проживання на орендованій квартирі, однак, як вбачається із довідки, виданої Національною академією внутрішніх справ, курсант забезпечується безкоштовним проживанням в гуртожитку казарменого типу. Інших доказів витрат до суду не надано. При цьому, судом враховується, що після вступу до Національної академії внутрішніх справ має державне забезпечення, а відповідач не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, тому відсутні підстави, передбачені статтею 199 СК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 25 червня 2018 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 не має матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, оскільки офіційно не працевлаштований та офіційних доходів не отримує, про що свідчать копії заяви та копії трудової книжки серія НОМЕР_1. Твердження апелянта про те, що позивачем не доведено, що з часу набрання законної сили рішення суду від 17 січня 2018 року у справі №686/24212/17 у позивача змінилися обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до частини 6 статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просив звільнити його від сплати аліментів на користь сина ОСОБА_3, що стягнуті рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року та, в подальшому, підстави позову не змінював.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи касаційної скарги ОСОБА_12

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_13, просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом розгляду у суді першої інстанції були вимоги про звільнення від сплати аліментів за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 686/21439/15-ц. Разом з тим, на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень у цій справі набрало законної сили рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 січня 2018 року у справі № 686/24212/17, згідно якого розмір аліментів, що стягувалися із ОСОБА_3 на його навчання, було збільшено до 900 грн. Однак при формулюванні резолютивної частини рішення судом першої інстанції не уточнено, що позивач звільняється від сплати аліментів, призначених рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року.

(2) Позиція ОСОБА_1

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що судами з? ясовано, що ОСОБА_3 не потребує додаткової матеріальної допомоги, оскільки перебуває на державному утриманні, а він не може надавати йому такої допомоги. Касаційна скарга не містить переконливих аргументів та доводів на скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Суди установили, що позивач та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 23 грудня 2004 року розірвано. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

15 травня 2008 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 У шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка

ОСОБА_10. ОСОБА_3 зарахований курсантом 1-го курсу Національної академії внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням, ступеня вищої освіти бакалавра. Термін навчання з 17 серпня 2015 року по 30 червня 2019 року.

Відповідно до довідки від 18 вересня 2017 року № 46/4142 у період навчання курсанти вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, зокрема Національної академії внутрішніх справ, забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету проживанням, харчуванням, речовим майном та грошовим забезпеченням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2016 року із позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_7 у розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також на користь і на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 450 грн щомісячно, починаючи з 10 листопада 2015 року і до закінчення навчання, але не більше 23 років.

19 серпня 2016 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області видано виконавчі листи, на підставі яких відкрито виконавчі провадження. Відповідно до постанови державного виконавця від 15 липня 2016 року та від 22 вересня 2016 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року збільшено розмір стягуваних із позивача ОСОБА_1 аліментів на навчання на користь і на утримання ОСОБА_3 до 900 грн щомісячно з дня набрання рішенням законної сили і до закінчення навчання, але не більше 23 років.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частиною 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Вирішуючи спір, суди виходили із того, що ОСОБА_3 не потребує додаткової матеріальної допомоги на навчання, оскільки перебуває на державному утриманні, а позивач не має можливості надавати йому таку матеріальну допомогу.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 посилається на неоднозначність оскаржуваних судових рішень у справі, з огляду на те, що предметом розгляду у суді першої інстанції були вимоги про звільнення позивача від сплати аліментів за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року у справі № 686/21439/15-ц, однак при формулюванні резолютивної частини рішення судом першої інстанції не уточнено, що позивач звільняється від сплати аліментів, призначених саме цим рішенням суду без урахування заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року.

Визначений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до статтею 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених статтею 13 ЦПК України випадках.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені статтею 367 ЦПК України, за змістом якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи те, що позивач просив звільнити його від сплати аліментів на користь сина ОСОБА_3, призначених рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року, та не змінював підстави позову, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що суд першої інстанції розглянув справу у межах заявлених позовних вимог та звільнив ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь сина ОСОБА_3 за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року.

Зміна обставин, що впливають на розмір аліментів, визначений заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року, не є предметом розгляду у цій справі, а тому відсутні підстави скасування оскаржуваних судових рішень у зв'язку з відсутністю у резолютивній частині рішення суду першої інстанції уточнення, що позивач звільняється від сплати аліментів за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року без урахування заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2018 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів, а тому касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_13 - залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 25 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик