Постанова

Іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

справа №638/17145/17

провадження №61-17764св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2019 року у складі судді Шишкіна О. В.,та постанову Харківського апеляційного суду

від 27 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Маміної О. В., Хорошевського О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідач- Харківська міська рада,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Харківської міської ради з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3,1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та постійно проживав у квартирі АДРЕСА_1.

2. Позовна заява мотивована тим, що 24 липня 2017 року від сторонніх осіб їй стало відомо про смерть її рідного дядька ОСОБА_3. Зі слів цих осіб муміфіковане тіло її дядька знайшли у січні 2017 року у належній йому квартирі АДРЕСА_1.

3. Вказана квартира була опечатана, та зі слів сусідів їй стало відомо, що ця квартира вже належить іншій особі, у зв'язку з чим вона звернулась до поліції, проте жодної відповіді не отримала.

4. З метою підтвердження обставин смерті дядька позивач зверталась до комунального підприємства "Ритуал", яке підтвердило, що до них дійсно надійшло муміфіковане тіло ОСОБА_3, однак без будь-яких документів, які б посвідчували його особу, а також повідомило, що письмове підтвердження факту смерті особи може бути видано лише родичу цієї померлої особи, за наявності відповідних документів, які підтверджують родинний зв'язок.

5. Вказувала, що вона є єдиним спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_3, який був рідним братом її батька, однак документів, що підтверджують її родинний зв'язок з дядьком, не збереглось.

6. Крім того, у неї не було свідоцтва про смерть дядька, тому вона була позбавлена можливості подати відповідну заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

7. З метою отримання доказів родинного зв'язку з ОСОБА_3 позивач зверталась до Державного архіву Харківської області та за правовою допомогою до адвоката.

Також з метою встановлення підстав переоформлення права власності на належну ОСОБА_3 квартиру здійснено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого належна ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 31 грудня 2016 року. З приводу зазначених обставин щодо відчуження квартири вже після смерті ОСОБА_3 триває досудове розслідування у кримінальному провадженні від 21 січня

2017 року, у якому вона подала заяву про залучення її як потерпілої.

8. Після отримання необхідних документів позивач зверталась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй відмовлено через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

9. Зазначала, що з моменту, як вона дізналась про смерть дядька, саме

з 24 липня 2017 року, нею були вжиті всі можливі заходи щодо прийняття спадщини, однак існування таких непереборних, істотних і незалежних від неї обставин як відсутність інформації про смерть дядька, нездійснення правоохоронними органами дій щодо встановлення родинних зв'язків померлого і повідомлення про його смерть, відсутність документів, що підтверджували б факт родинного зв'язку з дядьком, необхідних для отримання свідоцтва про його смерть, необхідність направлення запитів до різних установ та отримання на них відповідей, що потребувало значного проміжку часу, стало причиною пропуску встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.

10. Посилаючись на наведені обставини, позивач просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

11. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня

2019 рокупозов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, з дня набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті

ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

12. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач є спадкоємицею після смерті дядька та пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини після його смерті з поважних причин.

13. Місцевий суд указав, що після смерті ОСОБА_3 позивач є спадкоємцем за законом, інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались, позивач вчасно не звернулась до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, у зв'язку із вжиттям всіх заходів щодо прийняття спадщини, а територіальна громада не зверталася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, а тому пропущений строк для прийняття спадщини позивачем суд визнає поважним.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

14. Постановою Харківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня

2019 року залишено без змін.

15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року, Харківська міська рада просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору не враховано висновки щодо застосування норм права подібних правовідносин, викладених у постановах Верховного Суду від 18 січня

2018 року у справі № 198/476/16 (провадження № 61-1750св18);

від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15 (провадження № 61-23947св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), а саме, що підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця.

18. Беручи до уваги посилання позивача на те, що їй не було відомо про смерть спадкодавця, суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц про те, що одна ця обставина не має характеру об'єктивної та не є підставою для задоволення позовних вимог.

19. Суди не врахували, що позивачем ОСОБА_1 не наведено жодних поважних причини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини.

20. Аргументом касаційної скарги також указано те, що Харківська міська рада не згодна з рішенням суду щодо стягнення з Харківської міської ради судового збору на користь позивача, оскільки міська рада не порушувала права ОСОБА_1, не чинила перешкод останній для подання нею заяви до нотаріальної контори, збирання доказів, отримання відповідної інформації та за таких підстав не повинна сплачувати судовий збір щодо прийняття останньою спадщини після смерті ОСОБА_3.

Подання позову до суду є виключно правом особи у зв'язку із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Доводи учасників справи на аргументи касаційних скарг

21. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

23. Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017220060000116 від 21 січня 2017 року за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України встановлено, що муміфікований труп ОСОБА_3 виявлений 21 січня 2017 року лежачим на дивані у квартирі

АДРЕСА_1.25. Згідно висновку судово-медичного експерта від 30 січня 2017 року смерть громадянина ОСОБА_3 настала від одного до кількох років до проведення експертизи трупа. При дослідженні трупу судово-медичними експертами Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи встановити причину смерті громадянина ОСОБА_3 неможливо.

26. Зазначені обставини встановлені ухвалою Червонозаводського районного суду м.

Харкова від 03 лютого 2017 року у справі № 646/801/17 про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка з 31 грудня 2016 року належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

27. Батьками померлого ОСОБА_3 та батька позивача - ОСОБА_5 були ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тобто вони були рідними братами, що підтверджується архівними довідками від 07 вересня 2017 року та копіями актових записів про народження.

28. ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5, померлого

ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто племінницею ОСОБА_3.

29. Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н. В. від 17 жовтня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру, належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, оскільки вона у встановлений законом строк спадщину не прийняла: постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала та не подала заяву про прийняття спадщини.

30. Право власності на квартиру

АДРЕСА_1 31 грудня 2016 року зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31 грудня 2016 року № 675, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовою Л. Ю., що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

31. Власник квартири ОСОБА_4 до участі в справі не притягувалась, позивачем в якості відповідача або третьої особи не зазначалась.

32. Згідно листа комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради від 13 червня 2018 року

з наявних архівних матеріалів реєстрація права власності на вказану квартиру станом на 31 грудня 2012 року не проводилась.

33. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2017 року у справі № 646/801/17 на вказану квартиру накладено арешт.

34. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220060000116 від 21 січня 2017 року триває.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

35. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

36. Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

38. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

39. Предметом спору у справі, яка переглядається, є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з необізнаністю про смерть спадкодавця.

40. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

41. Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

42. Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

43. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

44. Правила частини 3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

45. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові

від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

46. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

47. Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

48. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

49. При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

50. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

51. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові

від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16, Верховний Суд у постановах від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16 (провадження № 61-1750св18);

від 12 лютого 2018 року у справі № 712/656/15 (провадження № 61-23947св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).

52. Рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

53. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

54. Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 1 статті 81 ЦПК України.

55. Судові рішення мотивовані тим, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки вона у зв'язку з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для неї не могла вчасно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

56. Апеляційний суд також указав, що пропуск строку на прийняття спадщини є незначним, оскільки труп ОСОБА_3 виявлено у січні 2017 року, а ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса у жовтні 2017 року.

57. Проте суди попередніх інстанцій залишили поза увагою наступне.

58. Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

59. Відповідно до частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини 2 статті 1220 ЦК України).

60. Порядок проведення державної реєстрації смерті врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня

2000 року № 52/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України

18 жовтня 2000 року за № 719/4940, зі змінами та доповненнями.

61. Положеннями частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено, що повноваження щодо державної реєстрації смерті в Україні покладено на відділи державної реєстрації актів цивільного стану та виконавчі комітети сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

62. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану здійснюють державну реєстрацію смерті шляхом складання актових записів цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

63. Відомості, зазначені в актових записах про смерть, складених виконавчими органами сільських, селищних та міських (крім міст обласного значення) рад на паперових носіях та в електронному вигляді, вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом трьох робочих днів з дня надходження актового запису до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, що визначено частиною 2 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

64. Частиною 1 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначені підстави для державної реєстрації смерті - це документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

65. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

66. Вирішуючи по суті спори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, обов'язковому встановленню підлягають факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини.

67. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини перевіряється шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану.

68. У справі, яка переглядається, відсутні відомості про державну реєстрацію смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

69. Матеріали справи також не містять, виданого в установленому законом порядку, свідоцтва про смерть 21 січня 2017 року ОСОБА_3, або доказів про наявність актового запису про смерть останнього.

70. Інформація з кримінального провадження та з висновку судово-медичного експерта не є належними доказами реєстрації факту смерті особи.

71. Наведене вище вказує на неповне встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, а саме не з? ясовано час відкриття спадщини.

72. Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

73. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

74. Верховний Суд зробив висновок, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам статті 263, частині 4 статті 411 ЦПК України, не можуть вважатись законними і обґрунтованими та підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

75. Оскільки судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня

2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 жовтня

2020 року скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук