Історія справи

Постанова КЦС ВП від 23.01.2018 року у справі №752/4417/16
Постанова ККС ВП від 25.01.2018 року у справі №752/4417/16

Постанова

Іменем України

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 638/9910/13-ц

провадження № 61-1635 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю.В.,

учасники справи:

заявник - державний виконавець відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Верес Василь Володимирович,

заінтересована особа - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року у складі судді Чередніченко Н. П., та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року у складі суддів: Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О., Шкоріної О. І., ,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2016 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Верес В. В. (далі - державний виконавець ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві) звернувся до суду із поданням посилаючись на те, що на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року про визнання мирової угоди районним судом 18 червня 2010 року видано виконавчий лист № 2-2910/2010 про стягнення з Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома») на користь ОСОБА_5 заробітної плати у розмірі 16 770 грн 10 коп., а 6 грудня 2012 року ухвалою цього ж суду звернуто стягнення на майно указаної асоціації на зазначену суму заборгованості. При цьому суд зазначив, що ці кошти мали бути отримані Асоціацією від Державного агентства України з питань управління державними корпоративними правами та майном. 12 вересня 2014 року внесено запис про державну реєстрацію припинення Державного агентства України з питань управління державними корпоративними правами та майном. Відповідно до указу Президента України від 19 липня 2013 року Міністерство промислової політики є правонаступником зазначеного Державного агентства. При цьому 23 березня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 94, якою реорганізував Міністерство промислової політики України шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Ураховуючи викладене, державний виконавець просив суд про заміну сторони виконавчого провадження з Державного агентства України з питань управління державними корпоративними правами та майном на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року у задоволенні подання відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не є правонаступником боржника.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Асоціація «Прома» не входить до переліку підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а тому погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні подання.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та постановити нову ухвалу про задоволення подання, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою суду від 6 грудня 2012 року боржником у виконавчому провадження визнано Державне агентство України з питань управління державними корпоративними правами та майном, правонаступником якого в свою чергу є Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, на що суди уваги не звернули.

У лютому 2017 року від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшли заперечення, в яких зазначено, що Міністерство не є правонаступником Асоціації «Прома» та вона не входить до переліку підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління міністерства, а тому його не може бути залучено стороною виконавчого провадження. Крім того,за змістом статті 378 ЦПК України суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником у разі вибуття однієї із сторін, однак Асоціація «Прома» не перебуває в процесі реорганізації або ліквідації, що виключає можливість застосування вказаної статті.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

28 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом установлено, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року про визнання мирової угоди районним судом 18 червня 2010 року видано виконавчий лист № 2-2910/2010 про стягнення з Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома») на користь ОСОБА_5 заробітної плати у розмірі 16 770 грн 10 коп.

06 грудня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва постановив ухвалу про звернення стягнення на належні Українській асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома») грошові кошти, не отримані останньою від Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном за договором від 13 жовтня 2009 року № 44059/2 про створення і передачу науково-технічної продукції, в межах суми у розмірі 16 770 грн 10 коп., заборгованої Асоціацією заробітної плати ОСОБА_5

12 березня 2014 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном. Відповідно до Указу Президента України від 19 липня 2013 року Міністерство промислової політики України є правонаступником Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

23 березня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 94, якою реорганізував Міністерство промислової політики України шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У поданні до суду державний виконавець зазначив, що у процесі виконання ухвали про затвердження мирової угоди було встановлено припинення первісного боржника, а його права та обов'язки перейшли до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, тому вважає за необхідне замінити боржника у виконавчому провадженні Українську асоціацію продовольчого машинобудування.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язково тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах

Положеннями частини першої статті 442 ЦПК України передбачено у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні положення були передбачені частиною першої статті 378 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши, що Державне агентство України з питань управління державними корпоративними правами та майном не було стороною виконавчого провадження, а Міністерства економічного розвитку і торгівлі України не є правонаступником Української асоціації продовольчого машинобудування (Асоціація «Прома»), дійшли обґрунтованого про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця.

Доводи касаційної скарги про те, що ухвалою суду від 6 грудня 2012 року боржником у виконавчому провадження визнано Державне агентство України з питань управління державними корпоративними правами та майном безпідставні, оскільки за змістом положень ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» внаслідок стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, не відбувається заміни боржника у зобов'язанні та сторони виконавчого провадження. Вчинення державним виконавцем цих дій є одним із способів забезпечення реального виконання рішення між тими самими сторонами.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк