Постанова

Іменем України

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 641/6086/16-ц

провадження № 61-8272св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Харківська місцева прокуратура № 5, Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської місцевої прокуратури № 5 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року у складі судді Курганникової О. А. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської місцевої прокуратури № 5, Головного управління державного казначейства України в Харківській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та пред'явленням обвинувачення у злочинах, передбачених частиною 2 статті 175, частиною 2 статті 364, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, перебуванням під підпискою про невиїзд з м.

Харкова протягом п'яти років і десяти місяців були повністю паралізовані всі можливі життєві зв'язки, утруднені спілкування і стосунки з оточуючими людьми, він не мав можливості нормально працювати, не зміг реалізувати своє конституційне право бути обраним.

Зазначав, що у зв'язку з перебуванням під слідством і судом його стан здоров'я став близьким до критичного.

Вважав, що незаконними діями прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, правонаступником якої є Харківська місцева прокуратура № 5, йому було завдано моральну шкоду, розмір якої оцінював у 4 777 151 грн.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати Харківську місцеву прокуратуру № 5 оприлюднити в засобах масової інформації вибачення за притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне утримання під підпискою про невиїзд протягом п'яти років і десяти місяців та стягнути за рахунок Державного бюджету України на свою користь завдану моральну шкоду у розмірі 4 777 151 грн.

09 лютого 2017 року він подав до суду заяву про залишення без розгляду позовної вимоги щодо зобов'язання Харківської місцевої прокуратури № 5 оприлюднити в засобах масової інформації вибачення за притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне утримання під підпискою про невиїзд протягом п'яти років і десяти місяців.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання Харківської місцевої прокуратури № 5 оприлюднити в засобах масової інформації вибачення за притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконне утримання під підпискою про невиїзд протягом п'яти років і десяти місяцівзалишено без розгляду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2017 року замінено первісного відповідача Головне управління державного казначейства України в Харківській області на належного - Державну казначейську службу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що прокуратура своїми діями спричинила негативний вплив на морально-фізичний стан позивача, що призвело до його морально-психологічних страждань.

З урахуванням конкретних обставин справи, виходячи із принципу розумності і виваженості, районний суд визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у 10 000 грн.

Суд першої інстанції вказав, що у даному випадку підлягають застосуванню положення статей 1173, 1174 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Державної казначейської служби України та Харківської місцевої прокуратури № 5 залишено без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що районний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи й ухвалив законне, справедливе та обґрунтоване судове рішення.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції апеляційний суд вважав доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди у зв'язку із тим, що кримінальне провадження, порушене щодо ОСОБА_1, протягом тривалого часу перебувало у провадженні прокуратури, неодноразово поверталося судом для організації додаткового розслідування, у тому числі, з підстав необґрунтованості пред'явленого обвинувачення.

Апеляційний суд відхилив доводи відповідачів Державної казначейської служби України та Харківської місцевої прокуратури № 5 про недоведеність позивачем вимог щодо розміру спричинених моральних збитків, оскільки визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди у повній мірі відповідає засадам розумності, поміркованості та справедливості, враховує характер вимушених змін позивача у життєвих і виробничих стосунках, які він зазнав у зв'язку із тривалим кримінальним провадженням та необхідністю відновлення попереднього стану.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, Харківська місцева прокуратура № 5, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку обставинам справи та поданим сторонами доказам.

Вважає, що судами невірно визначено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, не зазначено мотивів, з яких виходив суд, ухвалюючи рішення, оскільки відсутні посилання на належні докази, які б підтверджували факт заподіяння ОСОБА_1 моральних страждань або втрат немайнового характеру.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Харківської місцевої прокуратури № 5 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

У частинах 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 1176 ЦК України визначено, що шкода завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 , частиною 2 статті Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частин 2 , 3 статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Аналіз вищевказаної норми закону свідчить про те, що межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 судам роз'яснено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

У пунктах 5.4,6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов'язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.

У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що кримінальне провадження, порушене щодо ОСОБА_1 протягом тривалого часу перебувало у провадженні прокуратури та неодноразово поверталося судом для організації додаткового розслідування, у тому числі, з підстав необґрунтованості пред'явленого обвинувачення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, повно й всебічно встановивши обставини справи, оцінивши всі надані докази та доводи сторін, за своїм внутрішнім переконанням визначив розмір відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Доводи касаційної скарги про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у визначеному судом першої інстанції розмірі є безпідставними, оскільки незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, як визначено частиною 2 статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", завдана шкода відшкодовується державою у повному обсязі, а суму відшкодування у розмірі 10 000 грн суди попередніх інстанцій правильно визнали достатньою та справедливою.

Зважаючи на те, що законодавством не встановлено чіткого розміру відшкодування моральної шкоди у цій категорії справ, а зазначено тільки мінімальний розмір, з якого необхідно виходити при її визначенні, то вимоги касаційної скарги Харківської місцевої прокуратури № 5 зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Інші наведені у касаційній скарзі відповідача доводи є аналогічними із доводами його апеляційної скарги та були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської місцевої прокуратури № 5 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк