Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.06.2018 року у справі №385/939/17

Постанова

Іменем України

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа №385/939/17

провадження №61-27195св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-ритм",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року у складі судді Сліпенко Р. Ю. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року у складі колегії суддів Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Черненка В. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ритм" (далі - ТОВ "Агро-ритм"), в якому просила:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-ритм" щодо оренди земельної ділянки площею 1,7001 га, що знаходиться на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, зареєстрованого реєстраційною службою Гайворонського районного управління юстиції Кіровоградської області на підставі рішення від 19 червня 2014 року;

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-ритм" щодо оренди земельної ділянки площею 3,09 га, що знаходиться на території Жакчицької сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, зареєстрованого реєстраційною службою Гайворонського районного управління юстиції Кіровоградської області на підставі рішення від 25 грудня 2014 року.

Позов мотивовано тим, що з часу використання ТОВ "Агро-ритм" вищезазначених земельних ділянок, орендар систематично не сплачує орендну плату орендодавцю, чим порушує істотні умови договорів та позбавляє позивача отримувати прибуток від земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Відповідач жодного разу і ніяким чином не повідомляв орендаря про можливість отримати орендну плату. Оскільки, з часу укладення договору оренди, відповідач орендну плату не сплачував, чим порушив право позивача, у останньої виникло право на звернення до суду з позовом про розірвання договорів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Кіровоградської області від 21 березня 2018 року, у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що доводи позивача про неотримання нею орендної плати спростовуються оригіналами видаткових касових ордерів, що містяться в матеріалах справи та її особистими поясненнями. Судами не встановлено факту систематичної несплати відповідачем орендної плати, а отже правові підстави, з якими позивач пов'язує розірвання договорів оренди земельних ділянок, відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи даний спір суди взяли до уваги лише той доказ, що відповідач надав авансові кошти позивачу в рахунок оплати договорів оренди, разом з тим, видатковий касовий ордер, наданий відповідачем, не є належним доказом у цій справі. Касові ордери не є доказом належної сплати орендної плати, оскільки договором не передбачено авансовий платіж. Крім того, авансовий платіж вчинено за чотири місяці до підписання договору, а тому не може стосуватися договірних відносин, які виникли 25 грудня 2014 року, а також не вбачається, за які періоди вказаний авансовий платіж сплачено.

Суди не звернули увагу на те, що в видатковому ордері вказано, що орендна плата за пай, а не вказано за договори оренди від 25 грудня 2014 року, оскільки з 2011 року до 25 грудня 2014 року між сторонами також були укладені договори оренди землі по цим же земельним ділянкам, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Порядок проведення оплати оренди землі авансом у договорах не обумовлено, разом з тим матеріали справи не містять доказів отримання позивачем орендної плати у спірних розрахункових періодах, повідомлення ТОВ "Агро-ритм" про нарахування сум оренди. Доводи відповідача про те, що позивач ухилялася від отримання орендної плати не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до вимог договорів оренди, орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Дій, спрямованих на виконання цього обов'язку у період з 2014 року по 2017 рік, відповідач не вчинив, що є підставою для розірвання договорів.

Згідно умов договорів, строк внесення орендної плати визначено не конкретною датою, а на протязі усього поточного року, то відповідачем не надано доказів тому, що позивач повідомлявся про нарахування орендної плати та запрошувався для її отримання.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ТОВ "Агро-ритм", заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставами для захисту прав орендодавця на підставі вищевказаних норм, є саме систематичність (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, виписаний орендарем та підписаний орендодавцем; видаткова накладна, підписана сторонами; довідка, видана податковою інспекцією, про наявність сплати коштів із земельного податку та оренди землі.

Судами попередніх інстанції з поданих сторонами доказів встановлено, що отримання позивачем в рахунок орендної плати за період 2014-2015 року, в якості аванса, у розмірі 10 000 грн, підтверджуються видатковими касовими ордерами від 05 вересня 2014 року, а отримання орендної плати за період 2015 року, в якості аванса, у розмірі 5000 грн - видатковим касовим ордером від 12 січня 2016 року. Вказані ордери підписані особисто ОСОБА_1 і отримання цих коштів остання не заперечувала, а також підтвердила отримання нею благодійної допомоги від відповідача у розмірі 38 000 грн.

Доводи касаційної скарги позивача щодо неотримання нею орендної плати спростовуються оригіналами видаткових касових ордерів, наявних в матеріалах справи та її особистими поясненнями, наданими під час розгляду справи.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що виплата орендної плати за 2017 рік позивачу, станом на момент її звернення до суду (у липні 2017 року) не була виплачена, оскільки календарний рік не закінчився і термін її виплати орендарем не порушено.

Встановивши, що відповідач не допускав систематичної несплати орендної плати, а її сплата підтверджується видатковими касовими ордерами, підписаними орендодавцем, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 32 Закону України "Про оренду землі" і статті 141 ЗК України та обґрунтовано вказали на відсутність правових підстав для розірвання договорів оренди.

Позивач не довів порушення його прав щодо невиплати орендної плати, систематичності такої невиплати, а також факту порушення орендарем умов укладеного між сторонами договору щодо оплати за користування земельними ділянками, у зв'язку з чим, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Доводи касаційної скарги, що відповідачем не виконувались умови договору оренди землі щодо своєчасного і повного внесення орендної плати є безпідставними та спростовуються матеріалами справи і встановленими судами обставинами.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 21 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська