Постанова

Іменем України

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 140/2178/15-ц

провадження № 61-9869св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

представник заявника - ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Вінницький обласний військовий комісаріат,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року у складі колегії суддів: Марчук В. С., Матківського М. В., Сопруна В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Заява мотивована тим, що з травня 2010 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 у житловому будинку по АДРЕСА_1, який належить їй на праві власності.

20 травня 2013 року ОСОБА_3 був зареєстрований за вказаною адресою. П'ять років вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. 24 серпня 2015 року ОСОБА_3, приймаючи участь в антитерористичній операції на сході України, загинув у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Вказувала, що для учасників антитерористичній операції ічленів їх сімей передбачені пільги, але враховуючи те, що вона проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, то як член сім'ї не може оформити будь-яких пільг.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю, без реєстрації шлюбу з 01 травня 2010 року по 24 серпня 2015 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року у складі судді Слободяник Т. В. заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 01 травня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Немирів Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції мотивована тим, що на підставі належних і допустимих доказів було встановлено, що з 01 травня 2010 року по 24 серпня 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, мали взаємні права і обов'язки, у цей період в іншому зареєстрованому шлюбі не перебували, тому є підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання сторін у цей період однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату задоволено частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишено без розгляду.

Роз'яснено ОСОБА_1, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, звертаючись до суду з цією заявою, ОСОБА_1 вказувала на те, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 їй необхідно для отримання пільг, передбачених для учасників антитерористичній операції та членів їх сімей. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) чоловіка - ОСОБА_3, що свідчить про те, що між заявником та військовим комісаріатом виник спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, що відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 910/12807/16, від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов'язки Вінницького обласного військового комісаріату, тому останній обґрунтовано не залучався судом до участі у справі. При цьому Вінницький обласний військовий комісаріат не є уповноваженим державним органом щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі смерті, каліцтва або інвалідності військовослужбовця. Вказане свідчить, що суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату, оскільки суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов'язки останнього.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2020 року Вінницький обласний військовий комісаріат подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, ОСОБА_1 вказувала на те, що з травня 2010 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3

24 серпня 2015 року ОСОБА_3, приймаючи участь в антитерористичній операції на сході України, загинув у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

ОСОБА_1 вказувала, що для учасників антитерористичної операції та членів їх сімей передбачені пільги, але враховуючи те, що вона проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, то як член сім'ї, не може оформити будь-яких пільг.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у випадках, зазначених у Статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом установлено, що у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Немирівського районного військового комісаріату із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) чоловіка - ОСОБА_3.

Частиною 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

У пункті 4.6 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, передбачено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

У цьому ж пункті визначено, що обласні військові комісаріати для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) подають у Департамент фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям особи, зазначеної в пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Вказане спростовує доводи касаційної скарги, що Вінницький обласний військовий комісаріат не є уповноваженим державним органом щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв до розгляду апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату.

При цьому судом установлено, що Вінницький обласний військовий комісаріат, як спеціально уповноважений суб'єкт, який готує висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, заперечує проти права ОСОБА_1 на отримання цієї допомоги, що свідчить про наявність між сторонами спору про право.

Згідно з частиною 1 статті 234 ЦПК України 2004 року окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 234 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 256 ЦПК України 2004 року суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 4 статті 256 ЦПК України 2004 року визначено, що суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Аналогічні положення містить й стаття 294 ЦПК України.

З урахуванням вказаного, встановивши, що між заявником та військовим комісаріатом виник спір про право на отримання одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Твердження заявника про безпідставне поновлення Вінницькому обласному військовому комісаріату строку на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року є безпідставним, оскільки судом установлено, що про порушення своїх прав останній дізнався після того, як 17 березня 2020 року на адресу Вінницького обласного військового комісаріату від Немирівського районного військового комісаріату надійшли документи ОСОБА_1 для прийняття рішення щодо направлення їх на комісію Міністерства оборони України для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3. До вказаних документів було додано копію рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року у справі № 140/2178/15-ц.

Із апеляційною скаргою на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28 вересня 2015 року Вінницький обласний військовий комісаріат звернувся 31 березня 2020 року, що свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян