Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.01.2019 року у справі №642/4154/17

Постанова

Іменем України

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 642/4154/17-ц

провадження № 61-2424св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року у складі судді Сащенко І. С.,

учасники справи:

заявник - Харківська міська рада,

заінтересовані особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_1,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

У серпні 2017 року Харківська міська рада звернулася до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Дочка спадкодавця - ОСОБА_1 - спадщину не прийняла, у зв'язку з чим Харківська міська рада просила задовольнити заяву.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2017 року заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що у померлої ОСОБА_3 є дочка - ОСОБА_4. Суд, враховуючи наявність спадкоємця після смерті померлої ОСОБА_3 та у зв'язку з цим спору про право, дійшов висновку про залишення заяви без розгляду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 є дієздатною та знаходиться на лікуванні в Обласній психіатричній лікарні № 3. Про судову справу не знала, проте при укладенні договору про надання правової допомоги повідомила, що бажає проживати не в лікарні і не в квартирі по АДРЕСА_2, а в будинку-інтернаті для психічно хворих; жодних претензій чи запитів стосовно квартири АДРЕСА_2 не має.

Зважаючи на викладене, вважає, що спір про право відсутній, а ухвала суду першої інстанції є передчасною. Беручи до уваги те, що апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також те, що ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 та входить до кола спадкоємців, підстави вважати, що оскаржуваною ухвалою були порушені її права, відсутні, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - проситьскасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є дієздатною та знаходиться на лікуванні в Обласній психіатричній лікарні № 3. Про судову справу не знала, проте при укладенні договору про надання правової допомоги повідомила, що бажає проживати не в лікарні і не в квартирі по АДРЕСА_2, а в будинку-інтернаті для психічно хворих; жодних претензій чи запитів стосовно квартири АДРЕСА_2 не має.

Апеляційний суд не дослідив, чи отримала ОСОБА_1 оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та чи розуміла вона в момент її отримання наслідки постановлення такої ухвали. У справі відсутній спір про право, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано із Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п'яти суддів.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Оскаржуваною ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2017 року заяву Харківської міської ради про визнання відумерлою спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено без розгляду. ОСОБА_1 була залучена до участі у справі у якості заінтересованої особи, оскільки вона є дочкою померлої.

Із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 через представника звернулася 08 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України" від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, пункт 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності.

Встановивши, що апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку щодо пропуску заявником строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції без поважних причин.

Разом з тим, до виключних випадків, визначених частиною 2 статті 358 ЦПК України, за яких суд апеляційної інстанції вирішує питання про поновлення пропущеного річного строку на апеляційне оскарження, належить: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

За змістом статті 74 ЦПК України 2004 року судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених статті 74 ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

При зверненні до суду заявник вказав місце проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_3, за цією адресою суд здійснював її повідомлення про час та місце розгляду справи та повістки повернулися за закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, у подальшому Харківська міська рада повідомила суд про перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в Харківській обласній психіатричній лікарні № 3 по вул. Академіка Павлова, 46 у м. Харкові.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції за цією адресою чи надсилання копії постановленої судом ухвали за місцем стаціонарного лікування ОСОБА_1.

Факт неодержання ОСОБА_1 поштової кореспонденції у зв'язку з порушенням судом першої інстанції вимог процесуального закону про належне повідомлення про час і місце проведення судового засідання належить до виключних випадків, визначених частиною 2 статті 358 ЦПК України, а тому відмова апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження через пропуск річного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, винесеного за результатами розгляду справи без участі ОСОБА_1, є порушенням процесуального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, оскаржувану ухвалу апеляційного суду слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

За нового розгляду справи апеляційний суд має врахувати вимоги частини 2 статті 23 Закону України "Про психіатричну допомогу", за змістом якої органи опіки та піклування повинні вживати заходів для охорони майнових інтересів особи, яка перебуває в закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, та залучити відповідний орган опіки та піклування до участі у справі для захисту інтересів ОСОБА_1.

Керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик