Історія справи

Постанова

Іменем України

21 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 458/619/17

провадження № 61-44176ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Сімоненко В. М. (суддя-доповідач) та Штелик С. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2018 року у складі судді Приколоти Т. І.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Турківського районного суду м. Львова від 25 липня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про встановлення батьківства ОСОБА_3, щодо її дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та включення відомостей про батька дитини в актовий запис про народження.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі 01 березня 2018 року ОСОБА_3 подав до Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначене вище судове рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ухвала суду першої інстанції, якою відкрито провадження у цій справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме з порушенням правил територіальної підсудності цивільних справ, а відтак підлягає скасуванню.

Проте, апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Турківського районного суду м. Львова від 25 липня 2017 року була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження. Крім того в порушення вимог підпункту дев'ять пункту один частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» скаржнику необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для надання до апеляційного суду заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих доводів поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також для оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2018 року у зв'язку з неусуненням недоліків зазначених в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Турківського районного суду м. Львова від 25 липня 2017 року відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на це судове рішення, яка мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 458/619/17 із Турківського районного суду Львівської області.

Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_3 до Верховного Суду не надходили.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Турківського районного суду м. Львова від 25 липня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про встановлення батьківства ОСОБА_3, щодо її доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та включення відомостей про батька дитини в актовий запис про народження.

01 березня 2018 року ОСОБА_3 з пропуском строку на апеляційне оскарження подав до Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 354 та пункту три частини чотири статті 356 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків його апеляційної скарги.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив з положень Закону України «Про судовий збір», щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду та положень статті 354 ЦПК України, щодо пропуску строку на оскарження ухвали суду та запропонував скаржнику у зазначений строк сплатити судовий збір та подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

13 серпня 2018 року ухвалою Апеляційного суду Львівської області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Турківського районного суду м. Львова від 25 липня 2017 року відмовлено у зв'язку з ненаданням заяви про поновлення строку на оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Турківського районного суду м. Львова від 25 липня 2017 року, суд апеляційної інстанції виход з того, що ОСОБА_3 було пропущено строк на оскарження цієї ухвали та не порушено питання, щодо поновлення такого строку.

Проте з ухвалою апеляційного суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Аналізуючи матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень. Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

За змістом пункту один статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Положення статті 357 ЦПК України щодо повернення апеляційної скарги застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Судом апеляційної інстанції установлено, що ОСОБА_3 копію ухвали Апеляційного суду Львівської області від 27 березня 2017 року не отримував, оскільки згідно із довідкою публічного акціонерного товариства «Укрпошта» кореспонденція, яка направлялась двічі на його адресу, була повернута до суду, а тому посилання апеляційного суду про те, що він не виконав вимоги ухвали, є передчасними у зв'язку з необізнаністю ОСОБА_3 про їх зміст.

Апеляційний суд на наведене вище уваги не звернув та передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3

Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин один та три статті чотири Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться усі судові рішення по справі № 458/619/17, у тому числі ухвала апеляційного суду від 27 березня 2018 року.

Вказане свідчить, що заявник має можливість слідкувати за ходом розгляду його судової справи, дізнаватись про ухвалені у справі судові рішення та виконувати процесуальні обов'язки пов'язані зі справою. Само по собі не отримання ухвали суду у подальшому без достатніх доказів поважності такого не отримання, може бути підставою відмови у захисті права.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик