Постанова КЦС ВП від 21.05.2025 року у справі №362/624/23

Друк

Пошук

106

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.05.2025 року у справі №362/624/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року

м. Київ

справа № 362/624/23

провадження № 61-9316св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк»;

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович;

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» - адвоката Гуйван Тетяни Петрівни на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2023 року у складі судді Кравченко Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст скарги

У лютому 2023 року акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» (далі - АТ «Укрексімбанк») звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І. П. (далі - приватний виконавець Голяченко І. П.), заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 .

Скарга АТ «Укрексімбанк» мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Голяченка І. П. перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 362/5726/13-ц, виданого 19 жовтня 2016 року Васильківським міськрайонним судом Київської області, яким в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 27108С30 від 30 квітня 2008 року в сумі 11 977 152,16 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 6 737 649 грн, процентів за користування кредитом - 3 290 602,35 грн, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 345 156,96 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 603 743,85 грн, та за кредитним договором № 27108С31 від 30 квітня 2008 року в сумі 11 315 951,36 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 6 365 000 грн, процентів за користування кредитом - 3 107 790,70 грн, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 272 881,04 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 570 279,62 грн, звернуто стягнення на майно що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 27108Z40 від 13 травня 2008 року, а саме:

- земельну ділянку площею 0,1472 га, кадастровий номер 3221487001:01:007:0055, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- житловий будинок загальною площею 282,3 кв. м, , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,3415 га, кадастровий номер 3221487001:01:007:0107, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 15 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26841107, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0107;

- земельну ділянку площею 0,3415 га, кадастровий номер 3221487001:01:007:0108, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку площею 0,3415 га, кадастровий номер 3221487001:01:007:0109, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку площею 0,9991 га, кадастровий номер 3221487001:01:007:0137, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною суб`єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

19 січня 2022 року приватний виконавець Голяченко І. П. провів опис майна боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 та встановив, що:

- на земельній ділянці площею 0,3415 га з кадастровим номером 3221487001:01:007:0108 за адресою: АДРЕСА_4 , знаходиться двоповерховий житловий будинок загальною площею 385,3 кв. м та господарські будівлі, що належать на праві власності ОСОБА_1 ;

- на земельній ділянці площею 0,3415 га з кадастровим номером 3221487001:01:007:0109 за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться двоповерховий житловий будинок загальною площею 312,8 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1

13 грудня 2022 року банк звернувся до приватного виконавця з клопотанням про звернення стягнення на вказані об`єкти нерухомого майна, однак 24 січня 2023 року отримав від приватного виконавця листа про відсутність підстав звернути стягнення на зазначене стягувачем майно боржника в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, оскільки виконавчим документом чітко визначено перелік майна боржника, на яке необхідно звернути стягнення в примусовому порядку.

Стягувач зазначив, що в силу приписів статті 5 Закону України «Про іпотеку» об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487001:01:007:0108 та 3221487001:01:007:0109, вважаються предметом іпотеки, тобто у цьому випадку визнання такого майна предметом іпотеки судом не вимагається, таке майно є заставним майном в силу прямої вказівки закону.

Враховуючи викладене, АТ «Укрексімбанк» просило зобов`язати приватного виконавця Голяченка І. П. вчинити передбачені законом виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 щодо арешту, опису та примусової реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме: двоповерхового житлового будинку (житлового будинку «А» з господарськими та побутовими надвірними будівлями та спорудами: сарай «Б», навіс «В», альтанка «Г», господарський блок «Д») загальною площею 385,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0108, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 червня 2014 року, індексний номер: 23522939; житлового будинку (житлового будинку «А», мансарди «над А») загальною площею 312,8 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0109, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15 липня 2014 року, індексний номер: 24267726.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, у задоволенні скарги АТ «Укрексімбанк» відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимоги стягувача не ґрунтуються на нормах Закону України «Про виконавче провадження» та положеннях статті 451 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Закону України «Про іпотеку», не відповідають правовим позиціям Верховного Суду, оскільки рішенням суду встановлено перелік майна, що визнано іпотечним та спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що в даному випадку здійснюється примусове виконання судового рішення, яким вже визначено обсяг іпотечного майна та порядок його реалізації, а стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язує державного/приватного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом. Отже, є недопустимим довільне тлумачення та розширення об`єктів нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги стягувача, зазначених у виконавчому листі № 362/5726/13-ц, виданому 19 жовтня 2016 року Васильківським міськрайонним судом Київської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 червня 2024 року представник АТ «Укрексімбанк»- адвокат Гуйван Т. П. подала до Верховного Суду через підсистему Електронний Суд касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року і ухвалити нове судове рішення, яким скаргу АТ «Укрексімбанк» на бездіяльність приватного виконавцязадовольнити.

Касаційна скарга подана на підставі абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.

26 липня 2024 року справа № 362/624/23 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника АТ «Укрексімбанк» - адвоката Гуйван Т. П. мотивована тим, що наведені в оскаржуваних судових рішеннях висновки не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать умовам іпотечного договору № 27108Z40 від 13 травня 2008 року, якими сторони погодили, що предмет іпотеки передається іпотекодавцем в іпотеку разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існують на час укладення цього договору та можуть виникнути в майбутньому.

В постанові Верховного Суду від 02 квітня 2018 року у справі № 17/116/2011 зазначено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких він безпідставно ухиляється.

Аналізуючи норми чинного законодавства щодо іпотеки, АТ «Укрексімбанк» має всі права щодо реалізації житлових будинків, що розташовані на земельних ділянках, які були передані в іпотеку банку. Тому відмова приватного виконавця, щодо реалізації житлових будинків є неправомірною та такою що суперечить чинному законодавству.

Суди не врахували, що Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», який набрав чинності 04 листопада 2018 року, статтю 5 Закону України «Про іпотеку» після частини четвертої доповнено новою частиною такого змісту: «У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору».

Крім того, Верховний Суд неодноразово робив правові висновки про те, що якщо реконструкція будівлі відбулася після передання цієї будівлі в іпотеку, то всі новоутворені площі цієї будівлі відповідно до Закону України «Про іпотеку» входять до предмета іпотеки.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У липні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дударенко А. М. подала до Верховного Суду через підсистему Електронний Суд відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи, тому підстави для їх скасування відсутні.

Фактичні обставини справи

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі № 362/5726/13-ц позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 27108С30 від 30 квітня 2008 року в сумі 11 977 152,16 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 6 737 649 грн, процентів за користування кредитом - 3 290 602,35 грн, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 345 156,96 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 603 743,85 грн, та за кредитним договором № 27108С31 від 30 квітня 2008 року в сумі 11 315 951,36 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 6 365 000 грн, процентів за користування кредитом - 3 107 790,70 грн, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 1 272 881,04 грн, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 570 279,62 грн, звернуто стягнення на майно що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 27108Z40 від 13 травня 2008 року, а саме:

- житловий будинок загальною площею 282,3 кв. м, , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

За змістом вказаного рішення суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на об`єкти незавершеного будівництва готовністю 69 %, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також - на об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 69 %, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0109, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки зазначені житлові будинки введено в експлуатацію, на них отримані свідоцтва про право власності, що підтверджується також доданими до матеріалів справи копіями свідоцтв про право власності, тобто предмет іпотеки змінений, у зв`язку з чим не можливо звернути стягнення на предмети іпотеки, яких не існує (не існує об`єктів незавершеного будівництва).

19 жовтня 2016 року на виконання рішення у справі № 362/5726/13-ц Васильківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист.

За заявою АТ «Укрексімбанк» 09 грудня 2021 року приватним виконавцем Голяченком І. П. відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 362/5726/13-ц.

19 січня 2022 року приватним виконавцем проведено опис майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

Під час опису майна боржника, на яке звернуто стягнення, встановлено, що:

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 27 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника АТ «Укрексімбанк» - адвоката Гуйван Т. П. не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частинами першою, другою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною сьомою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час ухвалення рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі № 362/5726/13-ц, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час ухвалення рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі № 362/5726/13-ц, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі № 362/5726/13-ц визначено перелік іпотечного майна та спосіб його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах, однак цим судовим рішенням було відмовлено у задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на об`єкт незавершеного будівництва готовністю 69 %, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також - на об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 69 %, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221487001:01:007:0109, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки зазначені житлові будинки введено в експлуатацію, на них отримані свідоцтва про право власності, у зв`язку з чим не можливо звернути стягнення на предмети іпотеки, яких не існує.

Враховуючи викладене та з огляду на положення вищенаведеної статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги стягувача на бездіяльність приватного виконавця Голяченко І. П., оскільки в даному випадку відсутні підстави для звернення стягнення на майно, яке не зазначено у виконавчому листі № 362/5726/13-ц, виданому 19 жовтня 2016 року Васильківським міськрайонним судом Київської області.

Розглядаючи спір, який виник між учасниками, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78 81 89 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що умовам іпотечного договору № 27108Z40 від 13 травня 2008 року сторони погодили, що предмет іпотеки передається іпотекодавцем в іпотеку разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існують на час укладення цього договору та можуть виникнути в майбутньому, тому АТ «Укрексімбанк» має всі права щодо реалізації житлових будинків, що розташовані на земельних ділянках, які були передані в іпотеку банку, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують тих обставин, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі № 362/5726/13-ц не вирішувалося питання щодо звернення стягнення на спірні два житлових будинки та стосовно них не видавалися виконавчі листи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» - адвоката Гуйван Тетяни Петрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2023 рокута постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович

Популярні новини