Постанова

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 234/16417/13-ц

провадження № 61-28526св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

третя особа - державний нотаріус першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварова Галина Іванівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року у складі судді Лутай А. М. та ухвалу апеляційного суду Донецької області

від 07 червня 2017 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Тимченко О. О.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - державний нотаріус першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварова Г. І., про переведення прав та обов'язків покупця.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4, є власником 1/2 частки у праві спільної часткової власності будинку АДРЕСА_1 та власником 1/2 частки у праві спільної часткової власності земельної ділянки. Власником іншої частки був

ОСОБА_8, якому належала 1/2 частка у праві спільної часткової власності вказаного будинку і 1/2 частка у праві спільної часткової власності земельної ділянки.

05 грудня 2013 року ОСОБА_4 стало відомо, що 14 листопада 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки в праві спільної часткової власності будинку і 1/2 частки в праві спільної часткової власності земельної ділянки, за яким належна

ОСОБА_8 частка у спільній частковій власності була оплатно відчужена сторонній відносно до співвласників особі - ОСОБА_5

ОСОБА_8 на порушення свого обов'язку, передбаченого статтею 362 ЦК України, не повідомив ОСОБА_4, як співвласника, про намір продати свою частку сторонній особі, не довівши до його відома ціну й інші умови такого продажу. Вказані дії ОСОБА_8 грубо порушують права позивача, що виникають з права спільної часткової власності на будинок і земельну ділянку, зокрема, право привілеєвої купівлі частки, що продається.

ОСОБА_4 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки спірного будинковолодіння, укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_5 та перевести на нього, ОСОБА_4, права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/2 частки будинку і 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. На підтвердження його бажання і реальних можливостей для переводу прав і обов'язків покупця ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду була переведена грошова сума у розмірі 48 800,00 грн, за яку ОСОБА_8 продав свою частку.

20 квітня 2015 року ОСОБА_4 уточнив свої позовні вимоги та просив позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу від 14 листопада 2013 року 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки недійсним, залишити без розгляду. Перевести на нього права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 1/2 частки будинку і 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, укладеним 14 листопада 2013 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_5 Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 шляхом перерахування вартості 1/2 частки будинку і 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у сумі

48 800,00 грн, що зберігаються на депозитному рахунку Краматорського міського суду Донецької області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06 березня

2015 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача залучено державного нотаріуса Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уварову Г. І.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27 квітня

2015 року первісного відповідача ОСОБА_8, у зв'язку з його смертю

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, замінено його правонаступником ОСОБА_6

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 19 травня

2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 в частині про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 листопада 2013 року 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки по вулиці Правди, 76 у місті Краматорську Донецької області залишено без розгляду за заявою позивача.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня

2016 року позовні вимоги задоволено.

Переведено на ОСОБА_4 права та обов'язки покупця 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю

48 800,00 грн, за договором купівлі-продажу від 14 листопада 2013 року, укладеним між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, посвідченим державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори

Уваровою Г. І., зареєстрований в реєстрі за № 1-4043.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 сплачену ним за договором купівлі-продажу від 14 листопада 2013 року вартість 1/2 частки житлового будинку та 1/2 частки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, у сумі 48 800,00 грн, шляхом їх перерахування з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Донецькій області, внесених ОСОБА_4 згідно квитанції від 17 грудня 2013 року № 11.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 488,00 грн.

Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав передбачених статтею 362 ЦК України для переведення прав та обов'язків покупця на позивача.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Донецької області від 14 червня

2017 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня

2016 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

30 червня 2017 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не враховано всі фактичні обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права. Судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не доведено та не обґрунтовано їх в рішеннях, не надано належну оцінку всім доказам.

Доводи інших учасників справи:

18 вересня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року поновлено ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Малиновського районного суду міста Одеси.

Зупинено виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Донецької області

від 07 червня 2017 рокудо розгляду касаційної скарги.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:

ОСОБА_4 на праві власності належить 1/2 частка житлового будинку, зі службовими та дворовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частка земельної ділянки на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 за цією ж адресою.

ОСОБА_8 на праві власності належала 1/2 частка житлового будинку та будівельних споруд, розташованого в АДРЕСА_1, та 1/2 частка земельної ділянки на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку за цією ж адресою.

Відповідно до державного акта співвласниками земельної ділянки є

ОСОБА_4 та ОСОБА_8

Таким чином, спірний будинок є спільною частковою власністю сторін.

Державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г. І. 07 жовтня 2013 року видано свідоцтво про те, що нею посвідчено заяву представника ОСОБА_8 за дорученням ОСОБА_6, про направлення поштою з повідомленням на адресу співвласника жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1 -

ОСОБА_4 заяви щодо продажу ОСОБА_8, належної йому 1/2 частки жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1, за 40 000,00 грн.

Згідно поштової кореспонденції поштове відправлення на адресу

ОСОБА_4 було повернуто із відміткою «За закінченням терміну зберігання». Доказів того, що ОСОБА_4 іншим способом був повідомлений про намір ОСОБА_8 продати належну йому частину будівлі та земельної ділянки не надано. Наявність відомостей про те, що учасник спільної часткової власності відмовився одержати надіслану на його адресу заяву продавця про його намір продати свою частку також відсутня.

14 листопада 2013 року ОСОБА_8 продав ОСОБА_5 1/2 частку жилого будинку та земельної ділянки, розташованих в місті Краматорську по вулиці Правди, 76. Вартість договору склала 48 800,00 грн. Договір купівлі-продажу посвідчено державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г. І.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27 квітня

2015 року до участі в справі залучено замість ОСОБА_8 його дружину ОСОБА_6

Норми права, які регулюють спірні правовідносини:

За правилами статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра Юстиції України від 22 лютого 2012 року

№ 296/5, передбачено порядок реалізації переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, зокрема: у разі якщо один з учасників спільної часткової власності продає належну йому частку в спільній власності іншій особі, нотаріус повинен упевнитись у тому, що продавець у письмовій формі повідомив усіх інших учасників спільної часткової власності (як фізичних, так і юридичних осіб) про свій намір продати свою частку іншій особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких продається ця частка.

Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні є або свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця, або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов продажу цієї частки). Справжність підпису на заяві має бути засвідчена нотаріально.

Договір купівлі-продажу частки спільного майна іншій особі може бути посвідчений нотаріусом за наявності відомостей про те, що учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адресу заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв'язку.

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що у встановленому законом порядку ОСОБА_4 не було повідомлено про намір продажу частки, належної ОСОБА_8, про що свідчить повернення поштової кореспонденції, відправленої на адресу ОСОБА_4, із відміткою «За закінченням терміну зберігання». Будь-яких інших доказів його належного повідомлення не надано. Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про переведення прав та обов'язків покупця на ОСОБА_4, оскільки не дотримання правил чинного законодавства ОСОБА_8 про повідомлення ОСОБА_4 щодо продажу належної йому частки у спільній частковій власності є порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності останнього, встановленого статтею 362 ЦК України.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Крім того, наведеним у касаційній скарзі аргументам, судом апеляційної інстанції надана належна правова оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року зупинено виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року до розгляду касаційної скарги.

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_5 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховних Суд поновлює виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 року.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня

2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 07 червня

2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 28 грудня 2016 року та ухвали апеляційного суду Донецької області

від 07 червня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська