Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2018 року у справі №664/162/17

Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 664/162/17-ц

провадження № 61-42095св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнський пісок",

відповідачі: Олешківська районна державна адміністрація Херсонської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

треті особи: Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області, Херсонська обласна державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнський пісок" (далі - ТОВ "Південноукраїнський пісок") звернулось до суду з позовом до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

Позов ТОВ "Південноукраїнський пісок" мотивовано тим, що 12 квітня

2007 року Міністерство охорони навколишнього природного середовища України видало йому спеціальний дозвіл № 4250 на користування надрами, на підставі якого 27 травня 2008 року міжвідомчою комісією був складений акт про передачу йому Подокалинівського родовища будівельних пісків (ділянка Північна) в межах координат, виділених зазначеним спеціальним дозволом.

Вказувало що у процесі підготовки документів для отримання гірничого відводу, відповідно до вимог статті 17 Кодексу України про надра позивач дізнався про те, що майже вся земельна ділянка, вказана в спеціальному дозволі, знаходиться у власності фізичних осіб.

У травні 2015 року, на свій запит, товариство отримало копію розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Цюрупинської РДА) від 30 грудня 2009 року № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства". Згідно з цим розпорядженням відповідачам надано у власність земельні ділянки: сільськогосподарські землі (піски) із земель запасу в адміністративних межах Подо-Калинівської сільської ради загальною площею 32,0 га, для ведення особистого селянського господарства, та видані державні акти на землю, чим були створені перепони для отримання гірничого відводу.

Вказувало, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Цюрупинської РДА від 30 грудня 2009 року № 880,

а 23 грудня 2016 року рішенням № 337 Херсонська обласна рада надала товариству гірничий відвід для видобування корисних копалин місцевого значення (піску), про що складений відповідний акт від 23 грудня 2016 року № 21.

Уточнивши позовні вимоги, ТОВ "Південноукраїнський пісок" просило суд:

визнати недійсним з моменту прийняття розпорядження голови Цюрупинської РДА від 30 грудня 2009 року № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства";

визнати недійсними:

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502252, виданий ОСОБА_1, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0081;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502406, виданий ОСОБА_2, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0083;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502407, виданий ОСОБА_17, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0084;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502408, виданий ОСОБА_16, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0085;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502410, виданий ОСОБА_4, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0087;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502409, виданий ОСОБА_5, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0086;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502253, виданий ОСОБА_6, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0082;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502417, виданий ОСОБА_7, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0094;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502415, виданий ОСОБА_8, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0092;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502418, виданий ОСОБА_9, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0095;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502423, виданий ОСОБА_10, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0096;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502416, виданий ОСОБА_11, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0093;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502412, виданий ОСОБА_12, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0089;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502411, виданий ОСОБА_13, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0088;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502413, виданий ОСОБА_14, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0090;

державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502414, виданий ОСОБА_15, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0091.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 16 січня 2018 року, ухваленим у складі судді Бойка В. П., у задоволенні позову

ТОВ "Південноукраїнський пісок" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою позову є посилання позивача на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, якою визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Цюрупинської РДА, однак ця постанова не набрала законної сили. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, які б указували на недійсність оскаржуваного розпорядження.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Південноукраїнський пісок" задоволено. Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 16 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове.

Позовну заяву ТОВ "Південноукраїнський пісок" до Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки задоволено.

Визнано недійсним розпорядження голови Цюрупинської РДА від 30 грудня 2009 року (у тексті постанови - від 18 лютого 2016 року) № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства".

Визнано недійсними: державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства,

від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502252, виданий ОСОБА_1, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер undefined; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502406, виданий ОСОБА_2, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0083; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502407, виданий ОСОБА_17, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер undefined; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502408, виданий ОСОБА_16, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0085; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства,

від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502410, виданий ОСОБА_4, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0087; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502409, виданий ОСОБА_5, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0086; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502253, виданий ОСОБА_6, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0082; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502417, виданий

ОСОБА_7, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0094; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства,

від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502415, виданий ОСОБА_8, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0092; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502418, виданий ОСОБА_9, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0095; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502423, виданий ОСОБА_10, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0096; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502416, виданий ОСОБА_11, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0093; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502412, виданий

ОСОБА_12, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0089; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства,

від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502411, виданий ОСОБА_13, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0088; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502413, виданий ОСОБА_14, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0090; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, від 12 січня 2010 року, серія ЯК № 502414, виданий ОСОБА_15, яка розташована за межами Подо-Калинівської сільської ради Цюрупинського району в Херсонській області, кадастровий номер 6525082500:04:002:0091.

Стягнуто з Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ТОВ "Південноукраїнський пісок" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 198,9 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що земельні ділянки, які були передані у власність громадян спірним розпорядженням, на момент його прийняття,

30 грудня 2009 року, фактично були передані позивачу для промислового освоєння, не відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення і не були вільними у розумінні частини 5 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що земельна ділянка з цільовим призначенням: використання для видобування корисних копалин (піску), виділена громадянам, як земля сільськогосподарського призначення, без зміни цільового призначення, у порядку, передбаченому земельним законодавством України, що суперечить нормам статей 19, 20 ЗК України.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів у межах строків позовної давності, визначених статтями 257, 260, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки про порушення свого права оспорюваним розпорядженням дізнався у травні 2015 року при ознайомленні з копією розпорядження голови Цюрупинської РДА від 30 грудня 2009 року № 880.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року, рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області

від 16 січня 2018 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, оскільки не встановив усіх фактичних обставин справи. Так, суд дійшов висновку про те, що спірні земельні ділянки, на які позивачу надано дозвіл на проведення геологічного вивчення надр, не відносились до категорії земель сільськогосподарського призначення, тоді як позивачем не надано доказів того, що ця земельна ділянка внесена до Державного кадастру родовищ.

Вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, якими встановлено, що земельна ділянка, яка передавалася позивачу, повністю накладається на земельні ділянки, які були передані у власність громадян.

Посилаючись на положення ЗК України, заявник вказує, що позовні вимоги товариства про припинення права власності на земельну ділянку (і така підстава припинення, як скасування рішення та державних актів) суперечить нормам ЗК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на ту обставину, що оскаржуване розпорядження голови РДА є також предметом розгляду у суді за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказує, що ним вчинено необхідні дії для правомірного набуття у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства,

а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що спірне розпорядження прийнято внаслідок його протиправних дій. Визнання недійсним та скасування державних актів призведе до позбавлення його права власності, що є порушенням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та недотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту прав окремої особи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року ТОВ "Південноукраїнський пісок" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що прийнята без порушень норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права.

У вересні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, в яких просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята без порушень норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

14 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Журавель В. І. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Цюрупинського районного суду Херсонської області, зупинено виконання постанови Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Сердюку В. В. (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Грушицькому А. І.

У вересні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що розпорядженням голови Цюрупинської РДА від 16 травня 2002 року № 270 "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження розташування об'єкту" ТОВ "Південноукраїнський пісок" надано дозвіл на проведення геологічного вивчення надр на площі 50 га та збір матеріалів погодження розміщення кар'єра з видобутку піску із земель державної власності, що знаходяться за межами с. Подо-Калинівка Цюрупинського району.

12 квітня 2007 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ "Південноукраїнський пісок" видано спеціальний дозвіл № 4250 з терміном дії 20 років на користування надрами (видобування піску) у Подокалинівському родовищі, ділянка Північна.

27 травня 2008 року міжвідомчою комісією складений акт № 2 "Про передачу Подокалинівського родовища піску (ділянка північна) Цюрупинського району Херсонської області", відповідно до якого ТОВ "Південноукраїнський пісок" передане Подокалинівське родовище будівельних пісків у промислове освоєння.

Розпорядженням голови Цюрупинської РДА від 30 грудня 2009 року № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" шістнадцятьом громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, надано у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки (піски) із земель запасу в адміністративних межах Подо-Калинівської сільської ради загальною площею 32,0 га (по 2,0 га кожному).

На підставі розпорядження голови Цюрупинської РДА від 30 грудня

2009 року № 880 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 12 січня 2010 року видані відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до відомостей Кадастру родовищ та проявів корисних копалин України родовище Подокалинівське (ділянка Північна) 0,25 км на північний захід від с.

Подо-Калинівка призначене для видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ).

З плану розташування зазначеної земельної ділянки встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах координат Подокалинівського родовища (ділянки Північної).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 821/1708/15 за адміністративним позовом

ТОВ "Південноукраїнський пісок" до Цюрупинської РДА про визнання протиправним та скасування розпорядження, позов

ТОВ "Південноукраїнський пісок" задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Цюрупинської РДА від 30 грудня

2009 року за № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та без порушень норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За вимогами статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України (далі -

ЗК України), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема на землі сільськогосподарського призначення та на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частиною 1 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Згідно зі статтею 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Згідно зі статтею 40 Кодексу України про надра, розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин (стаття 42 Кодексу України про надра).

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених частини 1 статті 17 ЗК України.

Частиною 5 статті 116 ЗК України передбачено, що надання

у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або

у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Частиною 5 статті 116 ЗК України.

Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, закріплене

у статті 149 ЗК України.

Згідно із частинами першою - третьою цієї статті земельні ділянки, надані

у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 149 ЗК України.

Суд апеляційної інстанції, на підставі зібраних письмових доказів, зокрема,

з витягу з Державного кадастру родовищ та проявів корисних копалин України, Плану розташування земельної ділянки, що знаходиться в родовищі Подокалинівське (ділянка Північна) 0,25 км на північний захід від с. Подо-Калинівка, встановив, що родовище Подокалинівське (ділянка Північна) 0,25 км на північний захід від с.

Подо-Калинівка призначене для видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ) та дійшов обґрунтованого висновку про незаконність оскаржуваного розпорядження Цюрупинської РДА від 30 грудня 2009 року № 880, яким відповідачам передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із державних земель родовища Подокалинівське (ділянка Північна).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд на підставі установлених обставин справи, а також вказаних вище норм матеріального права та статей 19, 84 ЗК України, статей 40 42 Кодексу України про надра, дійшов обґрунтованого висновку, що спірна земельна ділянка станом на момент відведення у користування позивачу, відносилася до земель державної власності та перебувала на державному балансі запасів корисних копалин, відповідно до положень Кодексу України про надра, а Цюрупинська РДА оскаржуваним розпорядженням передала

у власність спірну земельну ділянку, яка не була вільною у розумінні частини 5 статті 116 ЗК України, з порушенням вимог статей 19,20

ЗК України, тобто без зміни цільового призначення, у порядку, визначеному
ЗК України.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що оскаржуваним рішенням порушуються права на мирне володіння майном заявника, колегія суддів зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року

у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18) зазначено, що

у спорах щодо земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина 3 статті 13, частина 7 статті 41, частина 1 статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини 1 статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

Конституція України (статті 13,14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки та її місцезнаходження, проявивши розумну обачність, могли знати про те, що спірна ділянка має ознаки земель, занесених до Кадастру родовищ та проявів корисних копалин України, а тому вибула з володіння держави з порушенням вимог закону.

Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям земель, призначених для видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ),

з державної власності, становлять "суспільний ", "публічний" інтерес,

а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем обрано спосіб захисту, не передбачений ЗК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки, що узгоджується з приписами статей 15, 16 ЦК України, статті 152 ЗК України.

Доводи заявника про те, що спір щодо скасування оскаржуваного розпорядження розглядається за правилами адміністративного судочинства і на час ухвалення апеляційним судом постанови розпорядження Цюрупинської РДА було скасовано, не заслуговують на увагу, оскільки, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 821/1708/15-а ( № К/9901/44923/18) постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасовано.

Провадження у справі за позовом ТОВ "Південноукраїнський пісок" до Цюрупинської РДА про визнання протиправним та скасування розпорядження закрито. Роз'яснено, що спір може бути розглянуто, зокрема, за правилами цивільного судочинства ( № ЄРДР: 821/1708/15).

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне

й обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що в тексті постанови суду апеляційної інстанції від 03 липня 2018 року дата оскаржуваного розпорядження голови Цюрупинської РДА № 880 "Про надання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" вказана 18 лютого

2016 року замість правильної - 30 грудня 2009 року, що може бути підставою для застосування положення статті 269 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального

і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Згідно з частиною 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції

у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 14 серпня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про залишення його без змін, тому виконання постанови Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416.436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 03 липня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Апеляційного суду Херсонської області

від 03 липня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк