Постанова

Іменем України

18 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 753/23587/16-ц

провадження № 61-9137св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Енергобанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року у складі судді Прокопчук Н.

О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відкрито провадження в указаній справі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору протягом п'яти днів та надання обґрунтованої заяви та відповідних доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відмовлено.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що у строк, установлений судом, вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року в частині надання заяви та відповідних доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження представником відповідача не виконано. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у строки, встановлені судом, на адресу суду також не надходило.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року та направити справу для подальшого розгляду до апеляційного суду, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неможливість відкриття апеляційного провадження у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 уже подавав апеляційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 січня 2017 року, у відкритті апеляційного провадження за якою йому було відмовлено іншою ухвалою Апеляційного суду міста Києва.

Відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд фактично позбавив ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя. Таким чином апеляційний суд обмежив відповідача у праві на справедливий судовий розгляд, яке гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, та витребувано матеріали цивільної справи із Дарницького районного суду м. Києва.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у жовтні 2017 року, ПАТ "Енергобанк" заперечувало проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, та вважало їх такими, що не спростовують висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для відкриття апеляційного провадження у справі.

Позиція Верховного Суду

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена судом з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Фактичні обставини, встановлені судами

У грудні 2016 року ПАТ "Енергобанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відкрито провадження в указаній справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_1 03 лютого 2017 року, 16 лютого 2017 року та 21 березня 2017 року звернувся до суду з апеляційними скаргами, які за своїм змістом є аналогічними.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплати судового збору протягом п'яти днів та надання обґрунтованої заяви та відповідних доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відмовлено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з абзацами першим та другим частини 3 статті 297 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 297 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року було надіслано судом на адресу відповідача, вказану в апеляційній скарзі його представником.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав 22 березня 2017 року.

23 березня 2017 року ОСОБА_2 направив до Апеляційного суду м. Києва оригінал квитанції про сплату судового збору.

Однак у строк, установлений судом, вимоги ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у повному обсязі представником відповідача не виконано, оскільки суду не було надано обґрунтованої заяви та відповідних доказів на підтвердження причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог ухвали Апеляційного суду м. Києва від 16 березня 2017 року у строки, встановлені судом, на адресу суду також не надходило.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав ненадання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року, апеляційний суд не допустив порушення вимог статті 297 ЦПК України 2004 року.

При цьому колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 переважно стосуються випадку відмови особі, яка подала апеляційну скаргу, у відкритті апеляційного провадження з огляду на те, що є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою (пункт 3 частини 4 статті 297 ЦПК України 2004 року).

Зазначене суперечить змісту ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року відповідно до положень частини 3 статті 297 ЦПК України 2004 року.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються незгоди заявника з мотивами оскаржуваної ухвали апеляційного суду виключно з формальних міркувань, правового значення для вирішення питання щодо незаконності відмови у відкритті апеляційного провадження не мають та додаткового правового аналізу не потребують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець