Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 19.11.2018 року у справі №320/4977/17 Ухвала КЦС ВП від 19.11.2018 року у справі №320/49...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 320/4977/17

провадження № 61-46694св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у складі судді Міщенко Т. М. від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Воробйової І. А., від 25 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до

публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра», банк) про визнання зобов`язання припиненим.

Позовну заяву мотивовано тим, що 28 вересня 2006 року між нею та банком був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого він отримав кредит у розмірі 25 876 доларів США на строк до 20 вересня 2011 року. На забезпечення належного виконання умов кредитного договору цього ж дня між сторонами був укладений договір застави, предметом якого є належний їй на праві власності автомобіль «Opel Vectra», 2006 року випуску.

У зв`язку із порушенням нею умов кредитного договору, банк звернувся до суду із позовом про стягнення з неї заборгованості та рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2012 року стягнуто з неї кредиту заборгованість у розмірі 81 999,12 грн.

Вказувала, що рішення суду про стягнення заборгованості було виконано нею у повному обсязі, сума боргу сплачена на депозит виконавчої служби, у зв`язку із чим виконавче провадження було закрито, однак незважаючи на повне погашення боргу банк не надає їй документи, необхідні для зняття заборони з транспортного засобу, який є предметом застави.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просила суд визнати припиненими правовідносини, що випливають із кредитного договору від 28 вересня

2006 року, та виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна всі обтяження, пов`язані із заставою автомобіля «Opel Vectra», 2006 року випуску.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненими правовідносини, що випливають із кредитного договору від 28 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

Виключено з державного реєстру обтяжень рухомого майна всі обтяження, пов`язані із заставою автомобіля «Opel Vectra», 2006 року випуску, що належить ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що виконання зобов`язання проведено ОСОБА_1 належним чином, строк дії договору сплинув 20 вересня 2011 року, а тому наявні підстави для визнання припиненим правовідносин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» залишено без задоволення, а заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 08 грудня 2017 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову. Вважав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням суду з позивача було стягнуто 10 161,48 доларів США, що еквівалентно 81 187,25 грн, однак на виконання рішення ОСОБА_1 було сплачено тільки 73 199,91 грн. Крім того, суди не звернули уваги на те, що заборгованість за кредитом стягувалася у доларах США, а її еквівалент зазначено на час звернення банку із позовом, однак на час виконання позивачем рішення суду курс долара відносно гривні змінився у сторону збільшення. За змістом частини другої статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на день звернення до суду із позовом. Вказує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 06 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 вересня 2006 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є

ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 25 876 доларів США на строк до 20 вересня 2011 року.

На забезпечення належного виконання умов кредитного договору цього ж дня між сторонами був укладений договір застави, предметом якого є належний позивачу на праві власності автомобіль «Opel Vectra», 2006 року випуску.

Крім того, належне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору забезпечувалось порукою ОСОБА_2 на підставі договору поруки

від 28 вересня 2006 року.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2012 року задоволено позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та стягнуто з останніх на користь банку у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором 10 161,48 доларів США, що еквівалентно

81 187,25 грн, та судовий збір у розмірі 811,87 грн, а всього 81 999,12 грн.

Постановою державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 28 грудня 2016 року закінчено виконавче провадження у зв`язку із виконанням ОСОБА_1 рішення Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2012 року (а. с. 44).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою(пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто при зверненні з позовом про визнання припиненим зобов`язання на позивача покладений тягар доведення обставин повного припинення зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з їх виконанням. Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про визнання припиненими зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором

від 28 вересня 2006 року, оскільки позивач довела належними та допустимими доказами їх виконання, проведене належним чином, про що свідчить постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із добровільним, фактичним і повним виконанням рішенням суду. Зобов`язання, встановлене за рішенням суду, виконано повністю, суму боргу сплачено на депозит виконавчої служби, з якого кошти, належні банкові, спрямовані на його рахунки.

Відповідач не надав доказів наявності невиконаних зобов`язань, що випливають за кредитним договором від 28 вересня 2006 року.

Посилання на те, що заборгованість рішенням суду стягувалася у доларах США, а тому сума, що підлягала сплаті у гривнях повинна була визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, а не на день звернення до суду із позовом, стосуються стадії виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження», однак доказів оскарження банком постанови про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із виконанням рішення суду матеріали справи не містять, що свідчать про те, що виконання боржником зобов`язання було прийняте банком як належне.

Доводи касаційної скарги про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, є необґрунтованими, оскільки у цій справі рішення суду боржником виконано, а зазначені обставини стосується ситуації невиконання боржником судового рішення.

Посилання банку на наявність у нього права на стягнення з позивача сум, передбачених статтею 625 ЦК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки таке право банк не реалізував, відповідних вимог не заявляв, а матеріали справи не містять рішень про стягнення таких коштів.

Наведені у касаційній скарзі розрахунки заборгованості позивача за кредитним договором станом на 08 вересня 2017 року у розмірі

185 550,32 грн не беруться до уваги, оскільки у рішенні Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2012 року достроково була стягнута уся заборгованість. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачену договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц).

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення, а заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст