Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.10.2018 року у справі №2-9615/2010

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2-9615/2010

провадження № 61-44517св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - відкрите акціонерне товариство «Виробничо-постачальницьке підприємство «Геос»,

треті особи (відповідачі за зустрічним позовом): Дніпропетровська міська рада, виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 рокуу складі судді: Демченко Е. Л.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства «Виробничо-постачальницького підприємства «Геос» (далі - ВАТ «ВПП «Геос») про визнання права власності.

У вересні 2009 року ВАТ «ВПП «Геос» подало до ОСОБА_1 зустрічний позов про визнання права власності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2009 року зустрічний позов ВАТ «ВПП «Геос» задоволено. Визнано право власності будівлю громадського харчування літ. А-1, загальною площею 204,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ВАТ «ВПП «Геос». У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2010 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2009 року скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

У березні 2010 року ВАТ «ВПП «Геос» подано зустрічний позов із збільшенням позовних вимог до ОСОБА_1 , Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання права власності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року зустрічний позов ВАТ «ВПП «Геос» задоволено. Визнано право власності на об`єкт нерухомого майна - капітальну будівлю громадського харчування літ. А-1 загальною площею 204.5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 без додаткових актів введення в експлуатацію за ВАТ «ВПП «Геос». У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У серпні 2018 року комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року. При цьому, посилалось на те, що комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради не було стороною по справі та не знало про розгляд справи.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року відмовлено комунальному підприємству «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради в прийнятті апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року та повернуто її.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при ухваленні рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року не вирішувались питання про права та обов`язки саме комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради та даним рішенням саме їх права не порушуються.

Аргументи учасників справи

У вересні 2018 року КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року та постановити нову про прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження. При цьому посилалося на неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди роблячи висновок про те, що при ухваленні рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2010 року не вирішувались питання про права та обов`язки саме КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» апеляційний суд не врахував, що судом першої інстанції визнано право власності безпідставно, оскільки будівництво проводилось самочинно без відповідних дозволів на земельній ділянці, яку не було для цього відведено та без згоди власника земельної ділянки. Тому, оскаржене рішення порушує права власника земельної ділянки, а саме територіальної громади м. Дніпро на пред`явлення претензій та позовних заяв від імені якої, у зв`язку з порушенням її майнових прав і законних інтересів, має КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» згідно статуту.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.

У статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) вказано, що «суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України».

КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» подавало апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі, і апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Проте апеляційний суд наведеного не врахував і тому оскаржена ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року скасувати.

Передати справу № 2-9615/2010 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков