Історія справи

Постанова КЦС ВП від 20.04.2023 року у справі №200/7534/19
Постанова КЦС ВП від 20.04.2023 року у справі №200/7534/19

Постанова

Іменем України

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 200/7534/19

провадження № 61-10481св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - акціонерне товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Кондрашова І. А.,

від 04 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,

від 04 жовтня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» (далі - ПАТ «Дніпрогаз», найменування якого у подальшому змінено на акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (далі - АТ «Дніпрогаз»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними, визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 09 грудня 2015 року між позивачами та ПАТ «Дніпрогаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» укладено договір про надання послуг з газопостачання, яким передбачено безперервне постачання природного газу споживачам за адресою:

АДРЕСА_1 .

31 березня 2019 року без будь-якого попередження було припинене газопостачання у частині квартир та будинків по АДРЕСА_1 , в тому числі і в будинку позивачів.

В аварійній службі повідомили, що газопостачання припинено внаслідок пожежі, однак надалі газопостачання так і не було відновлено.

У подальшому працівники ПАТ «Дніпрогаз» шляхом механічного роз`єднання газопроводу-вводу до будинку по

АДРЕСА_1 від`єднали будинок позивачів від газової магістралі. Все це проводилось самовільно, без будь-яких попереджень та узгоджень із власниками будинку. Відповідні акти, що передбачені законом, не складались.

Позивачі неодноразово звертались із листами-претензіями та вимогами на адресу ПАТ «Дніпрогаз» з проханням поновити газопостачання, надати пояснення з приводу відключення газу. Проте відповіді від ПАТ «Дніпрогаз» не надходили, а в тих відповідях, що надійшли містяться лише посилання на загальні норми законодавства, без чіткого визначення підстав припинення газопостачання.

Порушення ПАТ «Дніпрогаз» є триваючим, оскільки продовжується понад два роки. За цей час позивачі не можуть нормально приготувати їжу, в холодну пору року будинок без опалення, відсутня можливість підігріти воду тощо.

Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:

- визнати неправомірними дії АТ «Дніпрогаз» щодо здійснення механічного роз`єднання газопроводу - вводу до будинку по АДРЕСА_1 ;

- визнати бездіяльність АТ «Дніпрогаз» щодо відновлення газопостачання до квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати АТ «Дніпрогаз» відновити за власний рахунок постачання природного газу до вказаних квартир;

- стягнути з АТ «Дніпрогаз» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 8 278,58 грн та моральну шкоду у розмірі 473 652 грн, а на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 6 141,33 грн та моральну шкоду у розмірі 473 652 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 04 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, визнано неправомірними дії АТ «Дніпрогаз» щодо здійснення механічного роз`єднання газопроводу-вводу до будинку по

АДРЕСА_1 , взнано бездіяльність АТ «Дніпрогаз» щодо відновлення газопостачання до квартир АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 , зобов`язано АТ «Дніпрогаз» відновити за власний рахунок постачання природного газу до квартир АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 , стягнуто з АТ «Дніпрогаз» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 5 000 грн кожному на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено, стягнуто з

АТ «Дніпрогаз» на користь держави судовий збір у розмірі 3 842 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в односторонньому порядку безпідставно припинив газопостачання шляхом механічного роз`єднання вводу до помешкання позивачів, не вказавши достатніх підстав для цього та відповідно умов, після виконання яких буде відновлено газопостачання.

Враховуючи, що позивачі тривалий час були позбавлені можливості користуватись газовим обладнанням, що спричиняло дискомфорт у побуті тощо, суді дійшов висновку про заподіяння їм моральної шкоди, розмір якої визначив у сумі по 5 000 грн кожному позивачу.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди, то суд вважав, що позивачами не доведено, що дії відповідача перебувають у причинному зв`язку із заподіянням їм шкоди у розмірі 8 278,58 грн та 6 141,33 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Дніпрогаз» задоволено частково, рішення Бабушкінського районного суду м .Дніпропетровська від 04 листопада

2021 року в частині визнання бездіяльності АТ «Дніпрогаз» щодо відновлення газопостачання до квартир АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в наведеній частині відмовлено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 04 листопада 2021 року в частині розміру стягнутого з АТ «Дніпрогаз» на користь держави судового збору змінено, шляхом зменшення стягнутої суми із 3 842 грн до 3 073,60 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Колегія суддів погодилась з висновками районного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення механічного роз`єднання газопроводу-вводу, зобов`язання АТ «Дніпрогаз» відновити за власний рахунок постачання природного газу, відшкодування шкоди.

Проте в частині вирішення позовних вимог про визнання бездіяльності

АТ «Дніпрогаз» щодо відновлення газопостачання апеляційний суд вказав, що такий спосіб захисту є неефективним. Нездійснення відповідачем підключення будинку позивачів до газопроводу є фактичною обставиною, яка визнана сторонами та є обґрунтуванням задоволення інших позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник АТ «Дніпрогаз» - адвокат

Кондратенко Д. А. просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове рішення про відмову у їх задоволенні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24 жовтня 2022 року представник АТ «Дніпрогаз» - адвокат

Кондратенко Д. А. подав касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з районного суду. У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Звертає увагу, що суд зобов`язав АТ «Дніпрогаз» відновити постачання природного газу позивачам через виведений з експлуатації та від`єднаний від газорозподільної системи газопровід, який знаходиться в аварійному стані і проходив з порушенням охоронної зони через ділянку позивачів, а також подати позивачам газ на самовільно встановлене ними газове обладнання. Вважає, що фактично відбулась легалізація незаконного використання газорозподільних систем.

Стверджує, що суди вийшли за межі позовних вимог, оскільки відновлення газопостачання потребує будівництва АТ «Дніпрогаз» нового газопроводу.

Наголошує, що на території позивачів збудований гараж з порушенням норм ДБН, відповідно до яких відстань від гаражу до підземного газопроводу-вводу низького тиску повинна складати не менше двох метрів. Вказане порушення ДБН унеможливлює користування таким газопроводом.

Позивачам повідомлялось, що відновлення розподілу газу можливе шляхом приєднання до новозбудованої ділянки розподільного газопроводу по АДРЕСА_1 за умови облаштування споживачами ввідного газопроводу з дотриманням охоронної зони, а також прийняття в експлуатацію самовільно встановленого ними нового газового обладнання згідно з проєктом газифікації та з оформленням виконавчо-технічної документації.

Вказує, що за відсутності вини АТ «Дніпрогаз» у спричиненні позивачам моральної шкоди та недоведеності її розмір, судами безпідставно задоволено позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 04 листопада 2021 року, з урахуванням апеляційного перегляду, та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності АТ «Дніпрогаз» щодо відновлення газопостачання до квартир позивачів та відшкодування майнової шкоди не оскаржується, а тому в силу вимог

статті 400 ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та законність оскаржуваних судових рішень, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.

Зазначають, що 31 березня 2019 року було припинено газопостачання у зв'язку з ліквідацією пожежі у іншому проїзді по їх вулиці. У подальшому було встановлено, що витоку газу немає, пожежа не пов`язана з газом, проте після ліквідації пожежі газопостачання не було відновлено, а у квітні 2019 року будинок позивачів від`єднано від газопроводу. При цьому будь-яких актів стосовно порушень з боку позивачів ніколи не складалось.

Наголошують, що суд зобов`язав відповідача відновити газопостачання природного газу до будинку без технологічних подробиць таких дій. На теперішній час існують два газопроводи-вводи: попередній (підземний, непрацюючий), та новий (надземний, збудований у 2019 році на відстані

1 метра від гаражу). Відновлення газопостачання може бути здійснено по будь-якому з них.

Вказують, що у матеріалах справи відсутні докази підтвердження того, що підземний газопровід знаходиться в аварійному стані, а також порушення позивачами порядку заміни газового обладнання.

Наголошують на тому, що охоронні зони застосовуються виключно відносно конструкцій розподільних газопроводів, тоді як газопровід-ввід лише приєднується до розподільного газопроводу.

Також звертають увагу, що гараж, який на думку відповідача збудований у охоронній зоні, знаходиться за іншою адресою ( АДРЕСА_3 ) та належить іншій особі.

Крім того, вважають, що касаційне провадження може бути закрито як у малозначній справі.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 є власником 21/25 частки, а ОСОБА_2 - 4/25 частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договорів дарування від 09 грудня 2015 року.

Для підключення газу до будинку ОСОБА_1 30 грудня 2015 року були видані технічні умови № 0965/33 на реконструкцію системи газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

19 січня 2016 року між ОСОБА_1 , ПАТ «Дніпрогаз» та

ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» був укладений договір про надання послуг з газопостачання, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачеві, членам його сім`ї, та іншим особам, зареєстрованим у помешканні, а газорозподільне підприємство

(ПАТ «Дніпрогаз») зобов`язується забезпечити транспортування природного газу з гарантійним рівнем надійності, безпеки, якості, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв.

03 лютого 2016 року ОСОБА_2 видані технічні умови № 0216/33 на реконструкцію системи газопостачання за адресою:

АДРЕСА_1 .

Проєкти зовнішнього газопостачання та внутрішніх пристроїв ГСВ за квартирами АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , були узгоджені ПАТ «Дніпрогаз» без зауважень.

Згідно заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 29 грудня 2015 року, з початку 2016 року квартири позивачів були підключені до газопостачання.

31 березня 2019 року працівниками відповідача припинено газопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом механічного роз`єднання газопроводу-вводу (перекриття крану) та встановлення пломби.

Відповідно до акту № 430 про припинення газопостачання від 31 березня 2019 року, причиною відключення газу вказана пожежа у будинку АДРЕСА_3 .

В листі аварійно-диспетчерської служби від 31 березня 2019 року (заявка

№ 1524) зазначено, що «витоку газу немає, пожежа не пов`язана з газом, замикання проводки. Для відновлення газопостачання необхідно за допомогою газозварювання обрізати деформовані відгалуження і нежитлові квартири інструментами».

Позивачі неодноразово звертались до ПАТ «Дніпрогаз» з проханням відновити постачання газу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та пояснити причини відключення.

Листом ПАТ «Дніпрогаз» від 04 квітня 2019 року вказано, що не є можливим відновити газопостачання у випадку виявлення технічних порушень з боку мешканців будинків, ненадання доступу до газових приладів.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами-споживачами газу регламентуються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2496, та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494.

Пунктом 1 Глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем (тут і далі в редакції, чинній на момент механічного роз`єднання газопроводу-вводу) визначено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно пункту 4 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем при припиненні (відновленні) газопостачання (розподілу природного газу) складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування (пункт 5 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Пунктом 9 розділу ХІІІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що у разі виникнення аварії або надзвичайної ситуації, яка загрожує безпеці функціонування ГРМ, Оператор ГРМ негайно вживає заходів, які мають на меті усунення аварійної ситуації, а також відновлення належної роботи ГРМ згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розробленим відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 8.13 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, роботи з ліквідації наслідків аварій повинні виконуватися експлуатаційними підрозділами газорозподільних підприємств (службою аварійно-відновлювальних робіт та/або службою підземних газопроводів) після локалізації аварійної ситуації.

Після усунення причин аварійних відключень газових мереж споживачів в населених пунктах газорозподільне підприємство повинно відновити подачу газу в газові мережі з дотриманням вимог порядку пуску газу, який затверджується керівником газорозподільного підприємства.

Згідно з частинами першою-другою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 2 глави 6 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій, надавши належну оцінку наявним доказам та встановивши, що відповідач в односторонньому порядку припинив газопостачання шляхом механічного роз`єднання вводу до помешкання позивачів у зв`язку з пожежею у іншому домоволодінні, яка не була пов`язана з витоком газу, а після ліквідації пожежі газопостачання не було відновленим, дійшли правильних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову та відшкодування позивачам завданої моральної шкоди.

Доводам АТ «Дніпрогаз» на те, що на території земельної ділянки по

АДРЕСА_1 виявлено гараж, який встановлений в охоронній зоні на газопроводі; ділянка газопроводу (газопровод-ввод) перебуває у аварійному стані; позивачами порушено порядок заміни газового обладнання, надана належна оцінка судами попередніх інстанцій, з якими погоджується і Верховний Суд. При цьому колегія суддів враховує той факт, що зазначені обставини не були підставою для від`єднання будинку позивачів від газопроводу.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Доводи касаційної скарги про те, що суди вийшли за межі позовних вимог, є безпідставними, оскільки судами вирішено спір в межах заявлених позивачами вимог. Питання щодо будівництва нового газопроводу, як помилково вважає АТ «Дніпрогаз», судами не вирішувалось.

Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги загалом аналогічні доводам заявника, яким судами попередніх інстанцій надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до

частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанцій, у нескасованій апеляційним судом частині, та постанови апеляційного суду - без змін.

Передбачених законом підстав для закриття касаційного провадження, як про це просили позивачі, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 04 листопада 2021 року, у нескасованій апеляційним судом частині, та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта