Історія справи

Постанова

Іменем України

20 березня 2023 року

м. Київ

справа № 462/7053/20

провадження № 61-14582св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача коштів у сумі

360 000 грн, що становить половину доходу, отриманого відповідачем від здачі в оренду спільного з позивачем майна.

ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача кошти в межах позовної давності за період з грудня 2017 року по листопад 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, яка залишена без змін після її перегляду у касаційній інстанції, встановлено, що нежитлові приміщення № 4-1, 4-2, 4-3, загальною площею 111 кв. м за адресою АДРЕСА_1 , є спільною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на це майно. Також постановою суду покладено обов`язок на ОСОБА_1 компенсувати ОСОБА_2 суму кредиту, витраченого на ремонт даних приміщень, здійснено реальний поділ вказаних приміщень та встановлено, що вказане нерухоме майно, як під час шлюбу, так і після його припинення використовувалося ОСОБА_2 для здачі в оренду з метою отримання прибутку. Вважає, що доходи, отримані від здачі майна в оренду, є спільною власністю подружжя, тому вона має право на отримання половини таких.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 листопада

2020 року відкрито провадження у цій справі.

Рішенням Залізничного районного суду Львівської області від 19 березня

2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, зважаючи на те, що сума, яку просить стягнути позивач не враховує здійснених відповідачем видатків, розрахунок отриманого чистого прибутку сторонами наданий не був, підстави для стягнення частини доходу у вказаному розмірі відсутні.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Залізничного районного суду Львівської області від 19 березня 2021 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 490 750 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем представлено суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог. Водночас ОСОБА_2 наданий позивачем розрахунок не спростовано та не обґрунтовано належними доказами розмір витрат, понесених ним у зв`язку з утриманням спільного майна.

Аргументи учасників справи

27 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову не відповідають нормам права зазначеним в статті 1212 ЦК України, в тому числі і з огляду на відсутність самостійної кваліфікації спірних правовідносин апеляційним судом. Скаржник зазначає, що апеляційним судом не досліджено зібрані у справі докази.

Також він не був належним чином повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги позивача, у зв`язку з чим не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні Львівського апеляційного суду. В матеріалах справи відсутні докази надсилання йому копії апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження, повістки про виклик у порядку і строки, передбачені ЦПК. В останній робочий день перед засіданням представнику відповідача надана копія апеляційної скарги без повістки та виклику в судове засідання. З?ясувавши після цього, що справа призначена до розгляду на 09 серпня

2021 року, адвокат відповідача з?явився до суду та перед початком розгляду справи заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки сторона відповідача вчасно і належним чином не повідомлена про розгляд справи, копії апеляційної скарги не отримала і бажає надати відзив на апеляційну скаргу. Судді не розглянули цього клопотання, перейшли до розгляду справи по суті і постановили нове рішення, обмеживши процесуальні права відповідача.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року.

Позиція Верховного Суду

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу (частина третя статті 368 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина шоста, восьма статті 128 ЦПК України).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Згідно зі статтею 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від

13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження

№ 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвалою Львівськогоапеляційного суду від 26 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду Львівської області від 19 березня 2021 року (т. 2, а. с. 96).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2021 року справу призначено до розгляду на 12 год. 30 хв. 09 серпня 2021 року в приміщенні Львівського апеляційного суду з викликом учасників справи (т. 2, а. с. 97).

Відповідно до розписки, яка міститься у матеріалах справи, копію апеляційної скарги 06 серпня 2021 року отримав представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (т. 2, а. с. 100).

Згідно протоколу судового засідання представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 був присутнім в судовому засіданні 09 серпня 2021 року, в якому заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання відзив на апеляційну скаргу. В задоволені цього клопотання апеляційним судом відмовлено (т. 2, а. с. 103-105).

Згідно аудіозапису судового засідання представник ОСОБА_2 -

ОСОБА_4 мотивував наведене клопотання тим, що сторона відповідача копію апеляційної скарги завчасно не отримала, яка отримана представником лише

06 серпня 2021 року, тому була позбавлена права подати відзив на апеляційну скаргу.

В матеріалах справи наявна судова повістка-повідомлення ОСОБА_5 від 22червня 2021 року про виклик до суду на 12 год. 30 хв. 09 серпня 2021 року (т. 2, а. с. 99), проте докази її направлення (вручення представнику) відсутні.

За таких обставин ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення (частина четверта статті 401 ЦПК України).

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

Оскільки встановлено підстави для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду, то суд касаційної інстанції інші доводи касаційної скарги не аналізує.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У зв?язку з цим не підлягає поновленню виконання постанови Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року, зупинене ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року до закінчення касаційного провадження.

Керуючись статтями 400 401 411 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року скасувати.

Справу № 462/7053/20 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат