Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.12.2019 року у справі №243/3159/19

Постанова

Іменем України

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 243/3159/19

провадження № 61-20541св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго",

третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Леніна 58

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лещенка Сергія Вікторовича, на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року в складі судді Дюміної Н. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Канурної О. Д., Мальованого Ю. М., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго"), третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, про порушення прав споживача, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява обґрунтована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2. В результаті артобстрілу 09 червня 2014 року належна їй квартира отримала пошкодження не сумісні з проживанням. З 2014 по 2017 рік в квартирі тривали ремонтні роботи. З червня 2014 року по теперішній час відповідачем не надається послуга з постачання централізованого опалення квартири, до цього часу в квартирі не поновлена система опалення.

07 лютого 2018 року позивач зверталась до відповідача з проханням не нараховувати плату за споживання централізоване опалення але ОКП "Донецьктеплокомуненерго" повідомило її про необхідність поновити проектну схему опалення в квартирі та про початок відповідних нарахувань з жовтня 2017 року.

Посилаючись на те, що діями відповідача їй та членам її сім'ї спричинена моральна шкода, так як за період відсутності опалення та не поновлення системи опалення вона відчуває постійну тривогу, у неї загострились всі її захворювання, у чоловіка, який потребує постійного стороннього догляду і не здатен до самообслуговування, з'явився ряд захворювань, ОСОБА_1 просила:

- визнати дії протиправними та зобов'язати ОКП "Донецьктеплокомуненерго" здійснити перерахунок заборгованості за теплопостачання та списати заборгованість у зв'язку зі незаконним нарахуванням такої з липня 2014 року, у зв'язку з фактичним ненаданням послуг квартири АДРЕСА_2;

- зобов'язати ОКП "Донецьктеплокомуненерго" вчинити списання незаконно нарахованої заборгованості за послуги теплопостачання та не відновлювати до моменту поновлення системи теплопостачання квартири АДРЕСА_2 за особистим;

- стягнути з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нормами чинного законодавства встановлено спеціальний порядок відмови від послуг централізованого опалення, який у даному випадку позивачем не дотримано та не доведено наявності технічної можливості припинення постачання опалення в своє приміщення у відповідності до наведених нормативно-правових актів. У зв'язку з тим, що у передбачений законом спосіб відключення квартири від централізованої системи опалення не відбулось, позивач, як власник майна, має нести витрати з його утримання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, залишено без задоволення, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт у вказаній вище квартирі було складено акт, що квартира є жилою, проектна система опалення підлягає відновленню, а саме позивачка повинна виконати роботи з підключення власних приборів опалення до стояків централізованої системи опалення, чого вона не зробила.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин вимоги чинного законодавства, які регулюють порядок відмови від послуг теплопостачання, проте відключення від системи теплопостачання проводилось саме організацією, яка проводила ремонтно-відновлювальні роботи в її квартирі, що підтверджується листуванням з Слов'янською міською радою. Ухвалюючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій безпідставно не прийняли до уваги факт того, що зазначені у позові обставини регулюються статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У лютому 2020 року ОКП "Донецьктеплокомуненерго" подало до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначало, що позивачем не дотримано спеціальний порядок відмови від послуг централізованого опалення, передбачений законом, тому позивач, як власник майна, має нести витрати з його утримання, в тому числі з надання послуг по централізованому опаленню. Самовільне не підключення приладів опалення після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі не є підставою для звільнення споживача від оплати послуг з опалення. Посилання позивача на вимоги статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є недоречним, оскільки у період з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року нарахування за послуги з централізованого опалення їй не проводились.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 243/3159/19 з Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2020 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу № 243/3159/19 призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що під час бойових дій у 2014 році у м. Слов'янську були зруйновані ряд об'єктів інфраструктури, в тому числі квартири багатоповерхових будинках, серед яких була і квартира АДРЕСА_2, яка була пошкоджена в наслідок артилерійського обстрілу 09 червня 2014 року.

Власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору міни від 22 лютого 1998 року є позивач ОСОБА_1.

Відповідно до акту обстеження житлового будинку, складеного 20 липня 2014 року головою ОСББ, в результаті артилерійського обстрілу 09 червня 2014 року квартира АДРЕСА_2 була повністю зруйнована, проживання в ній неможливе.

З акту обстеження житлового будинку № 354 від 12 серпня 2014 року, складеного робочою комісією Слов'янської міської ради, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 пошкоджені вікна, блоки віконні, стіни, стелі, перегородки, повністю знищено балкон, знищена ванна кімната - розірвана потолочна плита; спальня - тріснула повністю потолочна плита; зал - тріснула потолочна плита; туалет - тріснули стіни; спальня, коридор, квартира - не придатні для житла; знищена електрична проводка. Відповідно до висновку комісії, квартиру віднесено до 2 категорії технічного стану будівлі, все перелічене в акті підлягає відновленню.

Зі змісту повідомлення Слов'янської міської ради від 26 січня 2017 року вих. №1-щ-1329-2 вбачається, що протягом 2014-2016 років в квартирі АДРЕСА_2 згідно проектно-кошторисної документації за кошти місцевого бюджету виконані аварійно-відновлювальні роботи. При обстеженні 04 січня 2017 року спеціалістами ЖКГ управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради сумісно з КП "СловУКБ" встановлений дефект покриття на стелі (волосяна тріщина гіпсокартонової плити). Комісією визначено, що однією з причин виникнення дефекту може бути недотримання температурного режиму у квартирі (перепад температур), в зв'язку з тим, що в квартирі АДРЕСА_2 з 2014 по теперішній час відсутнє опалення (опалювальні прилади не підключені до централізованої системи теплопостачання житлового будинку).

Аналогічним за змістом є повідомлення Слов'янської міської ради від 19 січня 2018 року №1-щ-6-1, відповідно до якого 10 січня 2018 року квартира АДРЕСА_3 комісійно оглянута спеціалістами ЖКГ, КП "СловУКБ". Під час огляду встановлено, що централізоване опалення в квартирі відсутнє. Прилади опалення не підключені, труби опалення заізольовані. В спальній кімнаті на стелі з гіпсокартону спостерігаються тріщини, однією з причин виникнення яких може бути недотримання температурного режиму у квартирі. Протягом 2014-2016 років в квартирі АДРЕСА_3 згідно проектно-кошторисної документації за кошти місцевого бюджету виконані аварійно-відновлювальні роботи.

Зі змісту акту в. о. голови ОСББ "Леніна 58" від 20 листопада 2017 року вбачається, що ремонт конструктивів в квартирі АДРЕСА_2 після АТО виконаний.

Прилади опалення були відключені в 2014 році і до цього часу не встановлені.

Прилади опалення знаходяться у нормальному стані, необхідно лише здійснити ревізію і встановити.

В період з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року за особовим рахунком № НОМЕР_1, відкритим на ім'я ОСОБА_1 за адресою: кв. АДРЕСА_2, нарахування за послуги з централізованого опалення не проводились.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією та законами України, у тому числі статтями 15 16 ЦК України та статтями 1 3 15 ЦПК України 2004 року в редакції, чинній на час звернення до суду, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушено. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди попередніх інстанцій встановили, що квартира, яка належить позивачу на праві власності, розташована в багатоквартирному будинку, приєднана до централізованої системи теплопостачання, від користування якою позивач не відмовилась у порядку, встановленому Законом, а тому дійшли висновку, що ОСОБА_1 повинна нести витрати по її утриманню, в тому числі з надання послуг по централізованому опаленню.

При цьому, суди виходили з того, що після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт у вказаній вище квартирі було складено акт, що квартира є жилою, проектна система опалення підлягає відновленню, а саме позивачка повинна виконати роботи з підключення власних приборів опалення до стояків централізованої системи опалення, чого вона не зробила.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що в її квартирі з 2014 року відсутнє опалення і вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням не нараховувати за централізоване опалення плату у зв'язку з тим, що система опалення не поновлена.

При цьому, питання щодо відновлення їй системи опалення неодноразово обговорювалось позивачкою з Слов'янською міською радою.

В матеріалах справи наявні листи Слов'янської міської ради від 29 жовтня 2015 року №1-щ-167-1 та 27 листопада 2015 року № 1-щ-167-1 щодо визначення обсягу та кошторису на проведення ремонтних робіт.

Листом від 11 лютого 2016 року № щ-0083-2 Слов'янська міська рада повідомила позивача, що для закінчення ремонтно-відновлювальних робіт по житловому будинку по АДРЕСА_1 (АДРЕСА_3 виконується корегування проектно-кошторисної документації для визначення суми фінансових коштів. Після закінчення ремонтних робіт (IV квартал 2016 року) в квартирі АДРЕСА_3 буде відновлена система тепло-газо-водопостачання.

Згідно акту в. о. голови ОСББ "Леніна 58" від 20 листопада 2017 року прилади опалення знаходяться у нормальному стані, необхідно лише здійснити ревізію і встановити.

Листом ОКП "Донецьктеплокомуненерго" від 13 лютого 2018 року №09/06/3 позивачку повідомлено, що за адресою АДРЕСА_4 нарахування за опалення з жовтня 2017 року були поновлені. 09 лютого 2018 року складено акт перевірки системи опалення квартири, згідно якого ОСОБА_1 виписано припис - відновити проектну схему опалення в квартирі до 20 лютого 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення з цим позовом до суду, прилади опалення в квартирі позивача не встановлені.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), підставою для припинення відповідних нарахувань є відмова від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. При цьому, відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

ОСОБА_1 не відмовлялась від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і це питання відповідною комісією не вирішувалось.

Зважаючи на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт у вказаній вище квартирі було складено акт, що квартира є жилою, проектна система опалення підлягає відновленню, і саме позивачка повинна виконати роботи з підключення власних приборів опалення до стояків централізованої системи опалення, чого вона не зробила, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для задоволення її позову.

При цьому, судами враховано, що теплопостачання будинку АДРЕСА_1 відновлено, а тому нарахування за опалення у квартирі АДРЕСА_3 було поновлено з жовтня 2017 року.

За період з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою: вул. Університетська 58/23 нарахування за послуги з централізованого опалення не проводились, у зв'язку із чим апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що спірні правовідносини між сторонами регулюються статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лещенка Сергія Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова А. Ю. Зайцев С. О. Карпенко М. Ю.

Тітов