Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.04.2019 року у справі №686/16301/18

Постанова

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 686/16301/18

провадження № 61-6505св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Хмельницька міська рада,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року у складі судді Бондарчука В. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хмельницької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

Позов обґрунтований тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті вона є єдиною спадкоємицею за законом. За життя ОСОБА_4 самочинно побудував житловий будинок та гараж на АДРЕСА_1.

На засіданні 03 жовтня 2013 року постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва ОСОБА_4 надано дозвіл на збереження об'єкта та рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови і обмеження.

Рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради від 25 грудня 2013 року № 35 ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) землі житлової та громадської забудови із земель міської ради, площею 891 кв. м на АДРЕСА_1. ОСОБА_4 замовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. Після смерті ОСОБА_4 позивач звернулася за оформленням спадкових прав та продовжила процес приватизації земельної ділянки.

Технічну документацію, яку подано на розгляд до комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього середовища Хмельницької міської ради, щодо погодження проєкту землеустрою та передачуу власність земельної ділянки на АДРЕСА_1, повернено.

До комісії звернулася із заявою ОСОБА_2, яка повідомила про наявність у неї права на будинок на АДРЕСА_1. Рішенням комісії відкладено розгляд питання щодо земельної ділянки до вирішення судом питання щодо оформлення частки домоволодіння.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року за ОСОБА_1 визнано право власності на дві земельних ділянки, що належали померлому ОСОБА_4 у Садівничому кооперативі "Переможець", та на АДРЕСА_2.

Листом від 14 червня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у передачі на розгляд сесії Хмельницької міської ради питання про затвердження технічної документації із землеустрою з посиланням на протокол від 27 липня 2015 року № 109.

Рішенням Хмельницької міської ради від 11 квітня 2018 року № 87 надано дозвіл на поділ земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, площа 891 кв. м на дві ділянки, площею 628 кв. м, 263 кв. м.

Рішенням сесії Хмельницької міської ради від 04 липня 2018 року № 80 Хмельницькій міській раді погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки на дві.

Посилаючись на те, що відповідач не дотримався вимог частини 9 статті 118 ЗК України щодо своєчасного прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а також відповідач був обізнаний про судові спори щодо сформованої земельної ділянки, однак прийняв необґрунтовані рішення про поділ та погодження технічної документації із землеустрою спірної земельної ділянки, позивач, збільшивши позовні вимоги, просила суд визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії Хмельницької міської ради від 11 квітня 2018 року № 87 та рішення 22 сесії Хмельницької міської ради від 04 липня 2018 року № 80.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення 21 сесії Хмельницької міської ради від 11 квітня 2018 року № 87, яким надано дозвіл Управлінню земельних ресурсів на поділ земельної ділянки площею 0,0891 га, кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1, на дві ділянки площею 0,0628 га та 0,0263 га.

Визнано недійсним та скасовано рішення 22 сесії Хмельницької міської ради від 04 липня 2018 року № 80, яким погоджено Хмельницькій міській раді технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 на дві ділянки площею 0,0628 га та 0,0263 га.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, який не набув права власності на спірну земельну ділянку, однак відповідно до законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та за його заявою виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Оскаржуваними рішеннями міська рада поділила спірну земельну ділянку площею 891 кв. м на дві окремі земельні ділянки, на кожній з яких, відповідно до технічної документації із землеустрою, розташовані частини житлового будинку, дозвіл на збереження якого надано спадкодавцю, чим унеможливила завершення процедури безоплатного набуття у власність спадкоємцем земельної ділянки площею 891 кв. м.

Крім того, міська рада, володіючи відомостями про те, що спадкоємцю належать будівельні матеріали і обладнання, що вкладені у будівництво житлового будинку, розташованого на спірній земельній ділянці, а у третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутнє право власності та майнові права на житловий будинок та гараж, ухилялася від надання позивачу дозволу на завершення процедури приватизації земельної ділянки та перешкоджала шляхом прийняття рішень про поділ земельної ділянки площею 891 кв. м.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Хмельницької міської ради залишено без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову, оскільки оскаржуваними рішеннями Хмельницької міської ради від 11 квітня 2018 року № 87 та від 04 липня 2018 року № 80 порушено право позивача на завершення приватизації земельної ділянки, яке вона набула у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте помер та не набув права власності на земельну ділянку, внаслідок чого до складу спадщини увійшло право на завершення приватизації землі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року Хмельницька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, просила скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Спірна земельна ділянка є власністю міської ради, будь-яких рішень про передачу її у власність іншим особам відповідач не приймав. Житловий будинок, побудований спадкодавцем позивача на спірній земельній ділянці самочинно, без відповідного дозволу, в експлуатацію не прийнятий, докази надання дозволу на його будівництво відсутні.

Крім того, оскаржувані рішення міської ради є виконаними та такими, що вичерпали свою дію.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

02 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

05 липня 2021 року надійшли письмові пояснення ОСОБА_2.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law19~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law20~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law21~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у квітні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law22~.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, щорішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_4 надано дозвіл на збереження самовільного будівництва житлового будинку та гаража на АДРЕСА_1. Комісією рекомендовано управлінню архітектури та містобудування видати містобудівні умови та обмеження. Замовнику рекомендовано звернутися до Хмельницької міської ради з проханням про збереження об'єкту будівництва та надання дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки під самовільне будівництво.

Згідно з виготовленим технічним паспортом на одноквартирний житловий будинок на земельній ділянці збудовано будинок літерою А1, площею 101,4 кв. м, прибудова площею 26,5 кв. м, 1989 року побудови та гараж площею 39 кв. м 1993 року побудови.

17 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Хмельницької міської ради із заявою про передачу у власність у межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

25 грудня 2013 року рішенням 32 сесії Хмельницької міської ради ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 891 кв. м. Підставою для прийняття рішення був витяг з протоколу засідання постійно діючої комісії від 03 жовтня 2013 року.

ОСОБА_4 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:07:005:0115 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1, площею 891 кв. м.

Зазначена технічна документація на спірну земельну ділянку погоджена Управлінням Держземагенства у Хмельницькому районі, Управлінням архітектури, містобудування та земельних ресурсів Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20 березня 2014 року, серія НОМЕР_1.

Після його смерті спадкоємицею за законом є ОСОБА_1, яка успадкувала усе майно.

27 липня 2015 року за зверненням ОСОБА_2 рішенням постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища призупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу їй у власність земельної ділянки до вирішення судом питання про оформлення частки домоволодіння.

31 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницької міської ради із заявою про передачу їй у власність земельної ділянки площею 891 кв. м. на АДРЕСА_1.

14 червня 2017 року Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради надано відповідь, в якій зазначено про відсутність рішення суду щодо оформлення домоволодіння АДРЕСА_1, у зв'язку із чим технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі повернуті ліцензійній організації Приватному підприємству "Діоріт Плюс 1".

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2016 року за ОСОБА_1 визнано право власності на дві земельних ділянки, що належали померлому ОСОБА_4 у Садівничому кооперативі "Переможець" та на АДРЕСА_2.

З вересня 2017 року в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Комісією з питань будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища міської ради 13 лютого 2018 року розглянуто звернення ОСОБА_3 щодо поділу земельної ділянки площею 0,0891 га на АДРЕСА_1 на дві ділянки площею 0,0263 га та 0,0628 га, оскільки сусіди намагаються отримати у власність всю земельну ділянку, хоча частиною ділянки площею 0,0628 га користується ОСОБА_3 разом із сім'єю.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради про скасування рішення постійно діючої комісії самочинного будівництва від 03 жовтня 2013 року № 13, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на збереження самочинного будівництва (житлового будинку та гаража) на АДРЕСА_1, відмовлено з підстав недоведеності спільного проживання та придбання за спільні кошти в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Рішенням 21 сесії Хмельницької міської ради від 11 квітня 2018 року № 87 Управлінню земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради надано дозвіл на поділ земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,0891 га, кадастровий номер 6810100000:07:005:0115, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 на дві ділянки 0,0628 га і 0,0263 га.

Рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради від 04 липня 2018 року № 80 погоджено Хмельницькій міській раді технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:07:005:0115 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1 на дві ділянки 0,0628 га та 0,0263 га.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування рішень Хмельницької міської ради про надання дозволу на поділ спірної земельної ділянки, а також погодження Хмельницькій міській раді технічної документації із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до частиною 1 статті 5 ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини 1 та 2 статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та розгляду справи судом першої інстанції).

Верховний Суд зазначає, що під час здійснення правосуддя у цивільних справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ухвалення законного і справедливого судового рішення передбачає правильне визначення сторін у справі.

Відповідно до частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Верховний Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 61-61цс18, зазначено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред'явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів відповідачів. Суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв'язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб'єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов'язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв'язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Належними сторонами у справі є особи, між якими виник спір, який є предметом розгляду та вирішення судом, і які є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин.

Верховний Суд зазначає, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

Позивач пред'явила вимоги про визнання протиправними та скасування рішення 21 сесії Хмельницької міської ради від 11 квітня 2018 року № 87 Хмельницької міської ради про надання Управлінню земельних ресурсів дозволу на поділ земельної ділянки площею 0,0891 га, кадастровий номер undefined, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на АДРЕСА_1, на дві ділянки площею 0,0628 га та 0,0263 га, а також рішення 22 сесії Хмельницької міської ради від 04 липня 2018 року № 80, яким погоджено Хмельницькій міській раді технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки.

Суди встановили, що 27 липня 2015 року за зверненням ОСОБА_2 рішенням постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища призупинено розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу їй у власність земельної ділянки до вирішення судом щодо оформлення частки домоволодіння.

13 лютого 2018 року комісією з питань будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища розглянуто звернення ОСОБА_3 щодо поділу земельної ділянки площею 0,0891 га на АДРЕСА_1 на дві ділянки площею 0,0263 га та 0,0628 га, оскільки сусіди намагаються отримати у власність всю земельну ділянку, хоча частиною земельної ділянки площею 0,0628 га користується ОСОБА_3 разом із сім'єю.

Отже, позовні вимоги пред'явлені лише до одного належного відповідача -Хмельницької міської ради, проте такі вимоги мали бути пред'явлені також до ОСОБА_3 - особи, на підставі звернення якої Хмельницька міська рада надала дозвіл на поділ спірної земельної ділянки. Отже, оспорювані рішення стосуються його прав та інтересів.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, порушив вимоги цивільного процесуального закону, не з'ясував коло належних відповідачів, відповідно до цивільного процесуального закону, не вирішив питання про залучення усіх суб'єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог, як відповідачі.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, проте вирішення позову з неналежним відповідачем не може мати наслідки встановлення судом обставин справи та викладення у рішенні відповідних висновків щодо відмови в позові з інших підстав.

З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення у справі про відмову в позові.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1 -3 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково, скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у справі.

Згідно з частинами 1 , 13 статті 141 ЦПК Україниcудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 2 819,20 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування рішень, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької міської ради, судовий збір у розмірі 2 819,20 грн (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн 20 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко