Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.08.2018 року у справі №363/3915/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

справа № 363/3915/15

провадження № 61-41802 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави,

відповідачі - Вишгородська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ,

треті особи - ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , громадське об`єднання «Садівницьке товариства «Ветеран-3»,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на постанову апеляційного суду Київської області від 04 липня 2018 року в складі колегії суддів Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_57 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_58 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , треті особи ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , та просив визнати незаконним і скасувати пункти 91-147 рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року №29/18 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам», визнати недійсними державні акти, видані відповідачам на підставі даного рішення, скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів на відповідні земельні ділянки та витребувати їх із незаконного володіння.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що прокуратурою за зверненням голови правління садового товариства «Ветеран-3» Тютюн О . А . проведено перевірку щодо прийняття Вишгородською міською радою Київської області рішення № 29/18 від 29 вересня 2009 року. Встановлено, що пунктами 91-147 частиною 2 рішення Вишгородської міської ради № 29/18 від 29 вересня 2009 року передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва з уточненням площ після проведення інвентаризації 56 громадянам.

Прокурор указував, що звертається до суду в інтересах держави та обґрунтував у позовній заяві необхідність їх захисту, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позивач уважав, що вказане рішення прийняте міською радою з порушенням вимог земельного законодавства, а саме без розроблення та затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельних ділянок, без проекту відведення земельних ділянок та відповідно без погодження органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини проекту відведення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 грудня 2017 року позов задоволено, визнано недійсними пункти 91-147 рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року № 29/18 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам».

Визнано недійсними:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 03 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_2 ), виданий ОСОБА_29 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 02 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_4 ), виданий ОСОБА_31 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 від 09 квітня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_6 ), виданий ОСОБА_10 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 від 29 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_8 ), виданий ОСОБА_14 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_9 від 29 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_10 ), виданий ОСОБА_13 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 від 14 квітня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_12 ), виданий ОСОБА_8 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 від 18 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_14 ), виданий ОСОБА_20 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_15 від 02 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_16 ), виданий ОСОБА_33 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_17 від 01 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_18 ), виданий ОСОБА_34 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_19 від 22 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_20 ), виданий ОСОБА_18 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_21 від 09 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_22 ), виданий ОСОБА_24 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_23 від 09 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_24 ), виданий ОСОБА_25 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 від 01 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_25 ), виданий ОСОБА_26 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_26 від 19 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_27 ), виданий ОСОБА_19 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_28 від 12 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_29 ), виданий ОСОБА_61 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_30 від 12 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_31 ), виданий ОСОБА_22 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_32 від 29 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_33 ), виданий ОСОБА_15 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_34 від 22 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_35 ), виданий ОСОБА_17 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_36 ; від 22 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_37 ), виданий ОСОБА_16 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_38 від 03 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_39 ), виданий ОСОБА_30 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_40 від 03 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_41 ), виданий ОСОБА_28 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_42 від 02 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_43 ), виданий ОСОБА_32 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_44 від 13 квітня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_45 ), виданий ОСОБА_9 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_46 від 26 квітня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_47 ), виданий ОСОБА_35 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_48 від 09 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_49 ), виданий ОСОБА_27 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_50 від 31 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_51 ), виданий ОСОБА_11 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_52 від 29 березня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_53 ), виданий ОСОБА_62 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_54 від 10 серпня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_55 ), виданий ОСОБА_1 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_56 від 10 серпня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_57 ), виданий ОСОБА_4 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_58 від 10 серпня 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_59 ), виданий ОСОБА_63 ;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_60 від 16 лютого 2010 року (кадастровий номер НОМЕР_61 ), виданий ОСОБА_21 .

Скасовано:

- рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області № 26583902 від 30 листопада 2015 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_62 та свідоцтво про право власності № 48762225 від 01 грудня 2015 року;

- рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Русанюк З. З. № 26724290, № 26723237 від 03 грудня 2015 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_42 на земельні ділянки (кадастрові номери НОМЕР_63 та НОМЕР_64 );

- рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Афіндуліді В. І. № 26417638 від 24 листопада 2015 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_45 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_65 );

- рішення приватного нотаріуса Вишгородського нотаріального округу Шостак О. А. № 27206474 від 17 грудня 2015 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_43 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_66 );

- рішення приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Афіндуліді В. І. № 26538754 від 27 листопада 2015 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_64 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_67 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_13 від 11 серпня 2014 року № 15057369 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_10 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 від 28 серпня 2014 року № 15439527 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_68 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_94 від 28 серпня 2014 року № 15439349 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_69 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_36 від 20 травня 2014 року № 13176588 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_70 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_41 від 21 листопада 2014 року № 17382032 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_71 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_95 від 31 липня 2015 року № 23304617 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_72 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_96 від 18 липня 2013 року № 4072854 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_73 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_38 від 03 березня 2014 року № 11346288 на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_74 );

- рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_97 від 14 серпня 2013 року №№ 5002137, 4998145 на земельні ділянки (кадастрові номери НОМЕР_75 , НОМЕР_76 ).

Витребувано на користь територіальної громади м. Вишгород в особі Вишгородської міської ради:

- з незаконного володіння ОСОБА_37 земельну ділянку площею 0,0973 га (кадастровий номер НОМЕР_76 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_37 земельну ділянку площею 0,0980 га (кадастровий номер НОМЕР_75 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_38 земельну ділянку площею 0,0896 га (кадастровий номер НОМЕР_74 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_39 земельну ділянку площею 0,0803 га (кадастровий номер НОМЕР_73 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_40 земельну ділянку площею 0,0846 га (кадастровий номер НОМЕР_72 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_41 земельну ділянку площею 0,0892 га (кадастровий номер НОМЕР_71 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_36 земельну ділянку площею 0,1013 га (кадастровий номер НОМЕР_70 ).

- з незаконного володіння ОСОБА_64 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_67 ;

- з незаконного володіння ОСОБА_45 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_65 ;

- з незаконного володіння ОСОБА_42 земельні ділянки (кадастрові номери НОМЕР_63 та НОМЕР_64 );

- з незаконного володіння ОСОБА_43 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_66 ).

Суд першої інстнації виходив із того, що рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року № 29/18 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» прийняте з порушенням вимог законодавства, а тому наявні правові підстави для задоволення позову в даній справі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Київської області від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_41 , ОСОБА_40 , ОСОБА_36 , ОСОБА_39 , до якої приєднався ОСОБА_42 , апеляційну скаргу ОСОБА_53 до якої приєдналися ОСОБА_45 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , апеляційну скаргу ОСОБА_37 , до якої приєднався ОСОБА_56 , апеляційну скаргу ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_55 , до якої приєдналися ОСОБА_27 , ОСОБА_18 , ОСОБА_70 , та апеляційну скаргу ОСОБА_16 , ОСОБА_71 задоволено, рішення Вишгородського районного суду Київської області 21 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що Вищий адміністративний суд України в постанові від 20 червня 2013 року в справі № 2а-5193/10/1070 установив, що рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року № 29/18, а саме пункти 91-147, прийняті на підставі та в спосіб, передбачений чинним законодавством, і при їх прийнятті не були порушені вимоги водного та земельного законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання їх незаконними та скасування вказаного рішення міської ради, а також для визнання недійсними державних актів на право власності на землю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

03 серпня 2018 року перший заступник прокурора Київської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року залишено дану касаційну скаргу без руху для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали перший заступник прокурора Київської області подав до Верховного Суду документ на підтвердження сплати судового збору та усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року призначено дану справу до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права та дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі.

Відзив на касаційну скаргу

У жовтні-листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_53 , та ОСОБА_56 на дану касаційну скаргу, в яких вони просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що згідно з пунктами 91-147 рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року № 29/18 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» передано у приватну власність ОСОБА_29 ., ОСОБА_31 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_48, ОСОБА_107, ОСОБА_52, ОСОБА_104, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111 ОСОБА_2, ОСОБА_51, ОСОБА_120, ОСОБА_122, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_121, ОСОБА_123 ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_49, ОСОБА_114, ОСОБА_112, ОСОБА_47, ОСОБА_113 , ОСОБА_7 , ОСОБА_78 , ОСОБА_11 та ОСОБА_79 земельні ділянки загальною площею 4,7832 га для ведення садівництва в межах Вишгородської міської ради в СТ «Ветеран-3».

На підставі цього рішення міської ради вказані особи отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.

У 2011-2015 роках на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, дарування та заповітів право власності на належні ОСОБА_46 . ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_80 ., ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , земельні ділянки перейшло до ОСОБА_38 ОСОБА_98, ОСОБА_40 , ОСОБА_37 , ОСОБА_41 , ОСОБА_36 , ОСОБА_64 , ОСОБА_45 , ОСОБА_81 , ОСОБА_43 .

Указані земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року в справі № 2а-5193/10/1070 в задоволені позову міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області, Державної екологічної інспекції в Київській області та Дніпровського басейнового управління водних ресурсів до Вишгородської міської ради, треті особи ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_56 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_130, ОСОБА_13, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_102, ОСОБА_138, ОСОБА_105, ОСОБА_139, ОСОБА_48, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_104, ОСОБА_108, ОСОБА_140, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_2, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147 ОСОБА_148 ОСОБА_149, ОСОБА_150 ОСОБА_151, ОСОБА_119, ОСОБА_152, ОСОБА_153 ОСОБА_156, ОСОБА_157 ОСОБА_158 ОСОБА_159, ОСОБА_160 ОСОБА_161 ОСОБА_162 ОСОБА_163 ОСОБА_164 ОСОБА_141, ОСОБА_154 ОСОБА_155, ОСОБА_7, ОСОБА_82 , ОСОБА_78 , ОСОБА_11 , ОСОБА_83 про часткове скасування рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 року № 29/18 у частині пунктів 91-147 відмовлено.

У даному рішенні суд установив, що на підставі рішення Вишгородської міської ради № 3/10 від 21 грудня 2006 року «Про забезпечення створення і ведення земельно-кадастрової документації» було проведено інвентаризацію землекористування.

За результатами інвентаризації виготовлена схема розміщення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва у СТ «Ветеран-3», погоджена Головним архітектором Вишгородського району ОСОБА_34 , начальником управління земельних ресурсів у Вишгородському районі Рачинським О. С., головою СТ «Ветеран-3», представником Вишгородської міської ради Решетніковою М. С.

Прокурор не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що рішення Вишгородської міської ради від 29 вересня 2009 № 29/18 були прийняті з порушенням вимог земельного та водного законодавства, акти були видані з порушенням законодавства, а тому оскаржуване рішення Вишгородської міської ради прийняте на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, при його прийнятті не було допущено порушення вимог статей 88, 89 Водного кодексу України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 30 липня 2013 року в справі № 2-11/13 в задоволенні позову Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області, прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держкомзему у Київській області, Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_84 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_47 , ОСОБА_6 , ОСОБА_85 , ОСОБА_7 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_9 , ОСОБА_51 , ОСОБА_10 , ОСОБА_88 , ОСОБА_46 , ОСОБА_56 , ОСОБА_11 , ОСОБА_57 , ОСОБА_89 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_52 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_90 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_58 , ОСОБА_49 , ОСОБА_24 , ОСОБА_82 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_91 , ОСОБА_27 , ОСОБА_50 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , третя особа на стороні відповідачів: Головне управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок до державної власності відмовлено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (абзац другий частини першої, частина друга статті 58 ЦПК України редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій).

Відповідно до частини другої статті 59 ЦПК України в цій редакції обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України в указаній редакції встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Позивач не довів у встановленому законом порядку, що оскаржувані пункти рішення міської ради прийняті, а державні акти видані з порушенням вимог законодавства.

Оскільки суди в інших справах установили обставини, що стосуються учасників цієї справи та мають значення для вирішення даного спору, а саме, що рішення міськради прийняте з дотриманням вимог земельного та водного законодавства, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову в даній справі.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною першою статті 410 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Київської області від 04 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

М. М. Русинчук