Постанова

Іменем України

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 133/1922/19

провадження № 61-15298св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Козятинська міська рада Вінницької області (правонаступник Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області),

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області на заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року у складі судді Проця В. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Якименко М. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме нежитлових будівель, до складу яких входять: будівля адмінбудинку зі столярною, літера "А ", площею 369,7 кв. м; будівля матеріального складу, літера "Б" з верандою, літера "б ", площею 128,8 кв. м; гараж, літера "В", площею 214,1 кв. м; бетонний цех № 1, літера "Д ", площею 102,3 кв. м; бетонний цех № 2, літера "Ж", площею 396,1 кв. м; убиральня, літера "Н"; склад-сушка для столярних виробів, літера "М", площею 123,1 кв. м; естакада № 1, огорожа № 2, а всього загальною площею 1 334,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2).

Вищевказані нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці, площею - 1,2133 га, якій присвоєний кадастровий номер: 0521482800:01:002:1111.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки під капітальними спорудами для організації поховань і надання суміжних послуг лісопильне та стругальне виробництво, рішенням 4 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 07 квітня 2016 року № 14-04-07 "Про розгляд заяви ОСОБА_1", йому було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 1,2133 га за вищевказаною адресою.

Одночасно, пунктом 3 вказаного рішення сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було зобов'язано замовити в землевпорядній організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для оформлення права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до рішення 17 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 05 червня 2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, у АДРЕСА_1" було затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, у АДРЕСА_1, на АДРЕСА_1, площею 1,2133 га.

Цим же рішенням сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було надано дану земельну ділянку в оренду, строком на п'ять років, а також встановлено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою у розмірі 12 % від її нормативно-грошової оцінки.

Крім того, ОСОБА_1 даним рішенням було зобов'язано укласти з Козятинською сільською радою договір оренди землі та зареєструвати його відповідно до чинного законодавства.

На виконання вищевказаного рішення сільської ради та для належного оформлення використання відповідної земельної ділянки, Козятинською сільською радою було підготовлено відповідний договір оренди від 06 червня 2018 року, примірники якого заздалегідь підписані сільським головою, і його було направлено рекомендованою кореспонденцією ОСОБА_1 для подальшого його підписання та проведення державної реєстрації.

Однак, ОСОБА_1 відмовився отримувати примірники договору оренди, а також вчиняти дії щодо його підписання та державної реєстрації, внаслідок чого договір оренди залишається неоформленим з вини ОСОБА_1.

Ураховуючи наведене, Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь кошти у сумі 842 983,42
грн, з яких: 664 252 грн - основний борг; 147 604,92 грн - інфляційні збитки; 31
126,50 грн - 3 % річних за користування грошовими коштами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року позов Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області 166 062,99 грн орендної плати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 без належного оформлення користується земельною ділянкою, проводить на ній господарську діяльність, не сплачуючи орендну плату, чим порушує права власника земельної ділянки - Козятинської сільської ради Козятинського району.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційні скарги Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області та ОСОБА_1 задоволено частково.

Заочне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року скасовано.

Провадження у справі за позовом Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької до ОСОБА_1 про стягнення коштів закрито.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, використовує спірну земельну ділянку в комерційних цілях для здійснення господарської діяльності, що не заперечувалося позивачем, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 відсутні. Отже, правовідносини з користування земельною ділянкою виникли між фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 і Козятинською сільською радою з приводу здійснення ФОП підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Козятинській сільській раді.

За таких обставин суд першої інстанції помилково розглянув цей спір у порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини у даній справі виникли щодо земельної ділянки, яка використовується відповідачем для розміщення та обслуговування виробничих приміщень підсобних і допоміжних будівель і споруд, тобто для здійснення підприємницької діяльності, тому спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

При цьому суд апеляційної інстанції послався на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2020 року до Верховного Суду, Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області - Козятинську міську раду Вінницької області.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що спір є господарським, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 здійснює на спірній земельній ділянці підприємницьку діяльність матеріали справи не місять.

Вважає, що апеляційний суд неправильно застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, оскільки правовідносини у справах не є подібними.

Рішення міського суду про часткове задоволення позову також вважає помилковим, оскільки вимоги сільської ради є обґрунтованими в повному обсязі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рябчинський О. Ю., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, тому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2020 року клопотання Козятинської міської ради Вінницької області про заміну позивача правонаступником задоволено.

Залучено до участі у справі правонаступника Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області - Козятинську міську раду Вінницької області.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме нежитлових будівель, до складу яких входять: будівля адмінбудинку зі столярною, літера "А", площею 369,7 кв. м; будівля матеріального складу, літера "Б" з верандою, площею 128,8 кв. м; гараж, літера "В ", площею 214,1 кв. м; бетонний цех № 1, літера "Д", площею 102,3 кв. м; бетонний цех № 2, літера "Ж ", площею 396,1 кв. м; убиральня, літера "Н"; склад-сушка для столярних виробів, літера "М", площею 123,1 кв. м; естакада № 1, огорожа № 2, а всього загальною площею 1 334,1 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2), що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 10 червня 2015 року, виданим приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Свідерською О. В., зареєстрованим в реєстрі № 1052.

Вищевказані нежитлові будівлі, знаходяться на земельній ділянці, площею 1,2133 га, кадастровий номер: undefined, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2), нормативна грошова оцінка даної ділянки - 1 383 858,28 грн, що підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки під капітальними спорудами для організації поховань і надання суміжних послуг лісопильного та стругального виробництва, рішенням 4 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 07 квітня 2016 року № 14-04-07 "Про розгляд заяви ОСОБА_1" було надано дозвіл ОСОБА_1 на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), орієнтовною площею 1,2133 га за вищевказаною адресою.

Одночасно, пунктом 3 даного рішення сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було зобов'язано замовити в землевпорядній організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для оформлення права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до рішення 17 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 05 червня 2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, у АДРЕСА_1" ОСОБА_1 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, у АДРЕСА_1, площею 1,2133 га.

Цим же рішенням сесії Козятинської сільської ради Козятинського району ОСОБА_1 було надано дану земельну ділянку в оренду, строком на п'ять років, а також встановлено орендну плату за користування вищевказаною земельною ділянкою у розмірі 12 % від її нормативно-грошової оцінки.

Крім того, ОСОБА_1 даним рішенням було зобов'язано укласти з Козятинською сільською радою договір оренди землі та зареєструвати його згідно з чинним законодавством.

На виконання вищевказаного рішення сільської ради та належного оформлення використання відповідної земельної ділянки, Козятинською сільською радою було підготовлено відповідний договір оренди від 06 червня 2018 року, примірники якого заздалегідь підписані сільським головою, і його направлено рекомендованою кореспонденцією 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 для подальшого підписання та наступної державної реєстрації.

У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували оформлення ОСОБА_1 як фізичною особою чи приватним підприємцем права користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1.

З огляду на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ОСОБА_1 з 14 травня 2015 року зареєстрований як фізична особа - підприємець (далі - ФОП), видами діяльності якого є: лісопильне та стругальне виробництво, організування поховань і надання суміжних послуг.

Тобто, на час звернення з даним позовом, ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, використовує спірну земельну ділянку в комерційних цілях для здійснення господарської діяльності, що не заперечувалося позивачем згідно з актом обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 04 жовтня 2018 року (а. с. 20), правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 відсутні.

Отже, правовідносини з користування земельною ділянкою виникли між ФОП ОСОБА_1 і Козятинською сільською радою з приводу здійснення ФОП підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Козятинській сільській раді.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 904/1182/17 (провадження № 12-195гс18) та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), що передбачено пунктом 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Рябчинського О. Ю., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини 1 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини 1 статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі статтею 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до Частиною 1 статті 128 ГК України.

Відповідно до частини 3 статті 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

За частиною 1 статті 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

Положеннями частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та використовує спірну земельну ділянку в комерційних цілях для здійснення господарської діяльності, про що вказував і сам позивач.

Встановивши, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки фактично існує спір між ФОП ОСОБА_1 і Козятинською сільською радою з приводу здійснення ФОП підприємницької діяльності на земельній ділянці, яка належить Козятинській сільській раді, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що справа не підсудна суду загальної юрисдикції, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, правильно врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах: від 15 травня 2019 року у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 209/1721/14-ц (провадження № 14-418цс19), у яких були встановлені подібні правовідносини.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги про недоведеність того, що відповідач здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, є безпідставними та спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами, зокрема тим, що звертаючись до суду з позовом Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області сама надала суду акт обстеження земельної ділянки від 04 жовтня 2018 року та свій же лист-вимогу до ОСОБА_1 (а. с. 20-21), відповідно до яких останній без належного оформлення користується земельною ділянкою, проводить на ній господарську діяльність, не сплачуючи орендну плату, чим порушує права власника земельної ділянки - Козятинської сільської ради Козятинського району, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом про стягнення коштів, отриманих унаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Враховуючи вказані обставини, посилання заявника на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах: від 03 жовтня 2018 року у справі № 904/1182/17 (провадження № 12-195гс18) та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), є безпідставними, оскільки в цій справі були встановлені інші фактичні обставини, а саме було доведено, що на земельній ділянці здійснюється господарська діяльність ФОП ОСОБА_1, а докази цієї обставини були надані самим же позивачем.

Посилання касаційної скарги на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) також не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини у справах не є подібними (інший предмет позову).

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

При цьому, колегією суддів враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість його постанови не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Козятинської міської ради Вінницької області (правонаступника Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області) залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 10 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк