Історія справи

Постанова КЦС ВП від 18.12.2023 року у справі №442/3240/23
Постанова КЦС ВП від 18.12.2023 року у справі №442/3240/23
Постанова КЦС ВП від 18.12.2023 року у справі №442/3240/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 442/3240/23-ц

провадження № 61-15536св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача- ОСОБА_2

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 червня 2023 року у складі судді Курус Р. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що вона з 01 квітня 2019 року була прийнята (переведена) на посаду завідувача сектору медичних та соціальних послуг Дрогобицького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

18 квітня 2023 року вона звільнена з вищезазначеної посади на підставі наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

у Львівській області Фонду соціального страхування України від 11 квітня

2023 року № 290-к у зв`язку з реорганізацією даного фонду та приєднанням

до Пенсійного фонду України і скороченням чисельності та штату працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 зазначала, що за наявності інших робочих місць, що утворилися

у процесі реорганізації вищезазначеного фонду, їй, як працівнику, який підпадає під скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з реорганізацією роботодавця, не було запропоновано переведення на іншу вакантну посаду.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області Фонду соціального страхування України від 11 квітня 2023 року № 290-к про її звільнення з посади завідувача сектору медичних та соціальних послуг Дрогобицького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області; поновити її

на посаді, аналогічній або рівнозначній тій, з якої її було звільнено; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаду, виходячи з розрахунку 509 грн 30 коп. середньоденної зарплати.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення на роботі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 червня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення на роботі закрито.

Роз`яснено позивачу про те, що її право звернення з даними позовними вимогами віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини стосуються проходження ОСОБА_1 публічної служби, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд посилався на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 червня

2023 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України з посиланням на те, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який, з врахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що у даній справі спір виник у зв`язку зі звільненням позивачки з посади, яку вона займала в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, яке не було органом державної влади, а посади працівників не віднесені до державної служби. Вважає, що участь у даній справі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області, не змінює характер та суті спірних правовідносин, які є трудовими, оскільки видача наказу про звільнення позивачки не була реалізацією уповноваженими особами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області публічно-владних управлінських функцій.

Отже, спір виник у зв`язку із звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, а тому має вирішуватись за правилами цивільного судочинства, посилаючись на практику Верховного Суду.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2023 року до Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що ухвала суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій

є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні. Відповідач є суб`єктом владних повноважень, тому спір у цій справі про поновлення на роботі підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права,

а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволенню

не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба -

це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі

№ 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) зазначено: «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 КАС України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області Фонду соціального страхування України від 11 квітня 2023 № 290-к про її звільнення з посади завідувача сектору медичних та соціальних послуг у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до пункту 1 частини першої

статті 40 КЗпП України та поновлення її на аналогічній або рівнозначній посаді

у Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівській області.

Отже, на час звільнення ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача сектору медичних та соціальних послуг Дрогобицького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 6.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року № 6, оплата праці працівників Управління здійснюється за рахунок коштів Фонду.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ, яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

З 01 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Львівській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції,

встановивши, що між сторонами існує спір з публічно-правових відносин, який з врахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи у відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

у Львівській області, просить поновити її на посаді, аналогічній або рівнозначній, з якої її було звільнено, у Пенсійному фонді України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Посилання у касаційній скарзі на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 13 березня 2019 року справі № 520/6612/17 (провадження № 11-1196апп18) та 27 березня 2019 року у справі № 814/2514/17 (провадження № 11-1472апп18) є безпідставним, так як у вказаній справі встановлені різні фактичні обставини справи, відмінні від тих, які встановлені в судових рішеннях суду у справі, що переглядається. Саме по собі посилання на неоднакове застосування норм матеріального права у різних справах, хоч

і у подібних правовідносинах, але за різних фактичних обставин, не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що цей спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства спростовуються вищенаведеним.

ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду першої та суду апеляційної інстанцій

не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 червня

2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник