Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.07.2018 року у справі №355/913/17

Постанова

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 355/913/17

провадження № 61-37892ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп",

представник позивача - Січевич Ірина Миколаївна,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року у складі судді Коваленко К. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Гуля В. В., Іванової І. В.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (далі - ТОВ "Орлан-Транс-Груп") звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 серпня 2015 року відповідача було прийнято на роботу у Львівську філію ТОВ "Орлан-Транс- Груп" на посаду водія. Відповідач, перебуваючи в трудових відносинах з підприємством, допустив перевитрати пального, на загальну суму 149 293,10 грн.

ТОВ "Орлан-Транс-Груп" зазначило, що у період із 05 квітня 2016 року по 18 серпня 2016 року забезпечило відповідача грошовими коштами (авансом) на службові відрядження в межах України та за кордоном в розмірі 122 272,27 грн. ОСОБА_1 не подано звіт про використання коштів, наданих на відрядження у розмірі 43 693,61
гривень.

06 січня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 1, за яким відповідачу передано 31 000 грн, які він зобов'язувався повернути до 06 січня 2017 року. Для погашення позики було утримано 4 129,49 гривень.

Неповерненою залишається сума в розмірі 26 870,51 гривень.

В зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача збитки, завдані перевитратою палива, залишок коштів, отриманих по авансовим звітам, суму податку та заборгованість за договором позики, а всього на загальну суму 229 939,73

гривень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року позов ТОВ "Орлан-Транс-Груп" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Орлан-Транс-Груп" заборгованість в розмірі 26 870 гривень 51 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не повернуто до каси Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп" суму заборгованості за договором позики від 06 січня 2016 року у розмірі 26 870,51 грн. Відмовляючи у задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 умисних протиправних дій, які привели до заподіяння матеріальної шкоди ТОВ "Орлан-Транс-Груп", а також не доведена вина працівника у перевитраті палива та наданих під звіт коштів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Орлан-Транс-Груп" залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність позивачем обґрунтованості своїх позовних вимог у частині стягнення з відповідача збитків, завданих перевитратою палива, залишку коштів, отриманих по авансовим звітам, а також суми податку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ТОВ "Орлан-Транс-Груп" просить скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не надали належної оцінки письмовим доказам, зокрема авансовим звітам, подорожнім листам, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

У частині задоволених позовних вимог судові рішення не оскаржують, а тому не є у відповідності до положень частини 1 статті 400 ЦПК України предметом касаційного перегляду.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18 липня 2018 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

31 липня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі наказу №100-кф від 14 серпня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія ТОВ "Орлан-Транс-Груп".

Відповідно до наказу ТОВ "Орлан-Транс-Груп" №142-кф від 24 листопада 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин згідно пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Наказом № 45 від 11 серпня 2010 року ТОВ "Орлан-Транс-Груп" затверджено базову лінійну норму витрати палива та коефіцієнт на виконання транспортної роботи для вантажних автомобілів.

Наказом № 29 від 08 червня 2015 року ТОВ "Орлан-Транс-Груп" впроваджено єдині правила заправки дизельним пальним при виконанні транспортного завдання.

Позивач стверджував, що згідно подорожнього листа № 526363 від 20 серпня 2015 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Росія-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 397 літрів дизельного палива на загальну суму 4 895,08 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року "Про впровадження єдиних правил заправки дизельним пальним при виконанні транспортного завдання", в якому вказано, що кількість придбаного палива не повинна перевищувати об'єму всіх паливних баків автомобіля.

У разі розрахункового перевищення заправки водій зобов'язаний відшкодувати вартість палива, що дорівнює ціні на паливо під час розрахункової заправки, помножену на кількість літрів, що перевищує об'єм баків. При заправці 23 серпня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 638 літрів при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 92,69 грн, при заправці 25 серпня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 886 літрів при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 2 804,59 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 7 792,36 грн.

Згідно подорожнього листа № 526368 від 02 вересня 2015 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Росія-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 665 літрів дизельного палива на загальну суму 12
292,52 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення порушено норми вищенаведеного наказу № 29 від 08 червня 2015 року. При заправці 07 вересня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 933 літри при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 3 478,85 грн, при заправці 09 вересня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 895 літрів при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 3 071,02 грн, при заправці 18 вересня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1191 літр при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 5 479,80 грн, при заправці 19 вересня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1113 літрів при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 5 547,37 грн, при заправці 23 вересня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 848 літрів при об'ємі 600 літрів, що завдало збитків в розмірі 4 033,04 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 33902,60 грн.

Згідно подорожнього листа № 526390 від 04 жовтня 2015 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 598 літрів дизельного палива на загальну суму 10 754,42 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року та при заправці 16 жовтня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 865 літрів при об'ємі 810 літрів, що завдало збитків в розмірі 451,55 грн, при заправці 19 жовтня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 919 літрів при об'ємі 810 літрів, що завдало збитків в розмірі 1 428,05 грн, при заправці 21 жовтня 2015 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 974 літри при об'ємі 810 літрів, що завдало збитків в розмірі 2 402,02 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 15 036,04 грн.

Згідно подорожнього листа № 582180 від 24 жовтня 2015 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 194 літри дизельного палива на загальну суму 3 495,10 грн.

Згідно подорожнього листа № 582369 від 20 листопада 2015 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 207 літрів дизельного палива на загальну суму 3 724,29 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні цього перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року при заїзді автомобіля на територію Німеччини 24 листопада 2015 року кількість палива становила 4 790 літрів при об'ємі баків 900 літрів, що і завдало підприємству збитків у вигляді різниці вартості палива на території Польщі та Німеччини на загальну суму 844,28 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 4 568,57 грн.

Згідно подорожнього листа № 687902 від 19 січня 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом по Україні, здійснив перевитрати палива об'ємом 214 літрів дизельного палива на загальну суму 3
536,45 грн.

Згідно подорожнього листа № 528483 від 01 лютого 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Італія-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 346 літрів дизельного палива на загальну суму 5 704,88 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні цього перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року при заправці 19 лютого 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 969 літрів при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 635,69 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 6 340,57 грн.

Згідно подорожнього листа № 597168 від 22 лютого 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 734 літри дизельного палива на загальну суму 12 842,56 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року при заправці 23 лютого 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1040 літрів при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 1 808,29 грн, при заправці 27 лютого 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 965 літрів при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 1 027,05 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 15 677,90 грн.

Згідно подорожнього листа № 687807 від 11 березня 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом по Україні, здійснив перевитрати палива об'ємом 206 літрів дизельного палива на загальну суму 3
404,36 грн.

Згідно подорожнього листа № 597301 від 19 березня 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Німеччина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 168 літрів дизельного палива на загальну суму 4 130,10 грн.

Згідно подорожнього листа № 597276 від 05 квітня 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Угорщина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 477 літрів дизельного палива на загальну суму 9 508,61 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, при виконанні даного перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року при заправці 13 квітня 2016 року, кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 662 літрів при об'ємі 450 літрів, що завдало збитків в розмірі 3 446,69 грн, при заправці 21 квітня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 701 літр при об'ємі 450 літрів, що завдало збитків в розмірі 4 300,86 грн, при заправці 22 квітня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 717 літрів при об'ємі 450 літрів, що завдало збитків в розмірі 4 612,70 грн, при заправці 28 квітня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 617 літрів при об'ємі 450 літрів, що завдало збитків в розмірі 2 738,43 грн, при заправці 30 квітня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 526 літрів при об'ємі 450 літрів, що завдало збитків в розмірі 918,54 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 20 913,13 грн.

Згідно подорожнього листа № 597296 від 09 травня 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Італія-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 399 літрів дизельного палива на загальну суму 8 375,01 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, при виконанні цього перевезення порушено норми наказу № 29 від 08 червня 2015 року, при заправці 10 травня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 954 літри при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 478,96 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, склали 8 853,97 грн.

Згідно подорожнього листа № 641093 від 18 червня 2016 року відповідач, перебуваючи у службовому відряджені за маршрутом Україна-Угорщина-Україна, здійснив перевитрати палива об'ємом 99 літрів дизельного палива на загальну суму 2 071,71 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення порушено норми наказу №2 9 від 08 червня 2015 року при заправці 21 червня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 992 літри при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 1 299,49грн, при заправці 10 червня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1 003 літри при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 1 533,74 грн, при заправці 04 липня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1028 літрів при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 2 060,80 грн, при заправці 08 липня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1054 літри при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 2597,72 грн, при заправці 14 липня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1142 літри при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 4 456,81 грн, при заправці 14 липня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1162 літри при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 4
870,31 грн, при заправці 21 липня 2016 року кількість палива в баках перевищила реальний об'єм баків автомобіля - 1061 літрів при об'ємі 900 літрів, що завдало збитків в розмірі 2 751,37 грн. Загалом збитки, завдані ОСОБА_1 при виконанні даного перевезення, оцінені позивачем у 21 641,95 грн.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 134 Кодексу законів про працю України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до Статтею 134 Кодексу законів про працю України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані з зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Судами встановлено, що договір про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_1 не укладався, будь-яких інших функцій крім водіння автомобіля відповідач у межах трудових обов'язків не виконував.

Належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має нести повну індивідуальну матеріальну відповідальність перед ТОВ "Орлан-Транс-Груп" останнім суду надано не було.

Суди при вирішенні спору про матеріальну відповідальність працівника повинні встановити неправомірність дій працівника, наявність чи відсутність вини та умисного заподіяння працівником майнової шкоди підприємству, що є обов'язковими складовими відповідальності працівників, зокрема автомобільного транспорту за перевитрату палива.

Відповідно до абзацу другого Загальних положень Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року № 43, нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

Відповідно до вказаного наказу Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року "Про затвердження витрат і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" встановлено витрати дизельного палива - від 0,55 л до 1,3 л на 100 т км, а згідно наказу позивача № 45 від 11 серпня 2010 року "Про затвердження тимчасових базових лінійних норм витрат палива" встановлено норму витрат дизельного палива - 0,45 л/100 т км.

Крім того, у наказі Міністерства транспорту України № 43 від 10 лютого 1998 року встановлено також такі види норм витрат палива: базову лінійну норму автомобіля на 100 км; норму на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) на 100 тонно-кілометрів; норму на одну тону спорядженої маси; норму на їзду з вантажем; базову норму на роботу автономного обігрівача - на одну годину його роботи. Також встановлено тимчасові норми витрат палива і мастильних матеріалів з відповідними коефіцієнтами коригування по відношенню до базової лінійної норми. Пунктом 3.1 вказаного наказу передбачено коефіцієнти коригування у таких випадках: робота у нічний час, у гірській місцевості та на маршрутах з особливим рельєфом, експлуатація автотранспорту на маршрутах з горбистим рельєфом, робота в міських умовах, робота у холодну пору.

Наказом ТОВ "Орлан-Транс-Груп" № 45 від 11 серпня 2010 року "Про затвердження тимчасових базових лінійних норм витрат палива" не передбачено таких коригуючих коефіцієнтів, а також додаткових витрат пального при роботі автомобільного транспорту у холодну пору року, у гірській місцевості або на маршрутах з горбистим рельєфом, при роботі у міських умовах, а також занижено норму витрат дизельного пального при виконанні перевезень порівняно із нормами, визначеними Міністерством транспорту України.

Судами встановлено, що подорожні листи, надані позивачем, свідчать про те, що відповідач працював у складних дорожніх умовах (в гірській місцевості, на маршрутах з горбистим рельєфом, на дорогах зі складним планом, в міських умовах). Вантажний автомобіль, на якому він здійснював перевезення, експлуатується тривалий час. Кім того, відповідач не підписував подорожні листи та звіти до них з розрахунками перевитрат пального, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, що свідчить про невизнання відповідачем своєї вини у заподіянні позивачу матеріальної шкоди.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статей 12, 81 ЦПК України.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

07 вересня 2016 року Верховний Суд України у постанові № 6-1267цс16 сформулював правовий висновок про те, що суди повинні встановити наявність чи відсутність вини та умисного заподіяння працівником майнової шкоди підприємству, що є обов'язковою складовою відповідальності працівників автомобільного транспорту за перевитрату палива.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, із урахуванням наведених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши подані докази, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач не надав достатніх та достовірних доказів, які б беззаперечно свідчили про протиправність дій працівника, його вину у заподіянні збитків, зокрема не довів причини перевитрати палива під час здійснення ОСОБА_1 транспортних перевезень (самовільне відхилення відповідача від маршрутів, несправність відповідної системи транспортного засобу, крадіжка палива тощо), а також неповернення невикористаних відповідачем коштів, наданих йому на відрядження в межах України та за кордон. Також позивач не довів наявності підстав для притягнення працівника до повної матеріальної відповідальності.

Подібних висновків у спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 554/4755/17 (провадження № 61-9799св18), від 27 червня 2019 року у справі № 599/1337/16-ц (провадження № 61-16691св18).

Доводи касаційної скарги, які значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що згідно статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права або про порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року та постанова Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року є такими, що винесені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович