Історія справи

Постанова КЦС ВП від 18.11.2019 року у справі №552/1712/17

Постанова

Іменем України

14 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 552/1712/17-ц

провадження № 61-26811св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, за касаційною скаргою комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року у складі судді Васильєвої Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради (далі - КП ЖЕО № 2) про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на верхньому поверсі багатоповерхового будинку, що перебуває на балансі КП "ЖЕО № 2".

Зазначала, що відповідачі належним чином не виконували обов'язки, пов'язані з утриманням будинку, що призвело до залиття її квартири під час зливи 10 серпня 2016 року. Комісія КП "ЖЕО № 2" встановила причину затоплення квартири - протікання зливної системи на технічному поверсі будинку, через неспроможність зливної системи водовідведення пропустити водяний потік, що утворився під час зливи з градом та що призвело до розгерметизації системи і залиття квартири. У результаті вказаних подій була повністю затоплена її квартира, що підтверджується актом обстеження квартири.

Вона зверталась до відповідачів з проханням відремонтувати зливну систему до вказаної зливи та після неї про відшкодування спричинених затопленням квартири збитків, однак її звернення залишились без задоволення. Вважала, оскільки відповідачі не виконували покладені на них обов'язки по утриманню будинку, затоплення квартири відбулося саме з цих причин, а тому вони повинні відшкодувати шкоду, завдану залиттям квартири.

Ураховуючи викладене, просила суд стягнути солідарно з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та КП "ЖЕО № 2" 68 041,78 грн на відшкодування майнової шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з КП "ЖЕО № 2" матеріальну шкоду у розмірі 66 750,40 грн, 675,04 грн судових витрат, а всього 67 425,44 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що КП "ЖЕО № 2", як виконавець надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, був зобов'язаний забезпечити якісне утримання житлового будинку АДРЕСА_2, своєчасно вживати заходи попередження та уникнення аварійної ситуації, яка сталася внаслідок засмічення зливної системи будинку, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_1, тому саме КП "ЖЕО № 2" повинен відшкодувати завдану ОСОБА_2 шкоду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 липня 2017 року внесено виправлення у абзац другий резолютивної частини рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року та викладено його в наступній редакції:

"Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 66 750,40 грн, 675,04 грн судових витрат, а всього 67 425,44 грн".

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу КП "ЖЕО № 2" відхилено.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

Також зазначив, що не вбачає в події, яка мала місце 10 серпня 2016 року у АДРЕСА_1 (злива з градом), ознак стихійного лиха, як форс-мажорної обставини, що виключає вину КП "ЖЕО № 2" у заподіянні шкоди позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року КП "ЖЕО № 2" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 552/1712/17-ц з Київського районного суду м.

Полтави.

Зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.

У вересні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "ЖЕО № 2" не здійснює ремонт покрівель будинків та зливової каналізації, тобто у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій такі види робіт не входять.

При цьому проведення робіт, які не передбачені у структурі тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, призведе до порушення фінансової дисципліни й ущемлення інтересів споживачів послуг.

Суди не звернули уваги на те, що причиною залиття стало: протікання зливової системи на технічному поверсі через неспроможність зливової системи водовідведення пропустити водяний потік, що утворився під час зливи з градом та призвело до розгерметизації системи, а не внаслідок непроведення планового профілактичного огляду інженерних систем.

Доказів щодо інших причин залиття матеріали справи не містять, а отже залиття сталося з форс-мажорних причин, які неможливо було попередити шляхом проведення/ чи непроведення планового профілактичного огляду інженерних систем.

Крім того, свідки, допитані у судовому засіданні, показали, що ремонт у квартирі ОСОБА_2 на даний час не проведений, тому акт виконаних робіт, підписаний 29 червня 2017 року з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5., є фіктивним.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є КП "ЖЕО № 2".

10 серпня 2016 року, у період зливи з градом, відбулося затоплення квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.

Згідно з актом обстеження квартири від 16 серпня 2016 року, складеного працівниками КП "ЖЕО №2" затоплення квартири АДРЕСА_1, яке відбулося 10 серпня 2016 року, сталось внаслідок протікання зливної системи на технічному поверсі через неспроможність зливної системи водовідведення пропустити водяний потік, що утворився під час стихійного лиха (зливи з градом) та призвело до розгерметизації системи і затоплення квартири (а. с. 10).

При обстеженні встановлено, що у вищевказаній квартирі є сліди підтоплення з технічного поверху, які чітко зазначені в акті обстеження квартири від 16 серпня 2016 року (а. с. 10).

У подальшому ОСОБА_2 звернулась до відповідачів з претензією-вимогою про проведення ремонту покрівлі, зливної труби та залитої квартири (а. с. 12).

Згідно з отриманими відповідями в Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, КП "ЖЕО № 2" відсутні правові підстави для відшкодування матеріальних збитків на ремонтні-будівельні роботи квартири ОСОБА_2 чи проведення ремонтних робіт (а. с. 14-16).

28 січня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір про виконання роботи № 04781, згідно з яким ціна роботи становить 41 444,00 грн (а. с. 17).

Згідно з рахунками від 24 січня 2017 року ОСОБА_2 придбано матеріалів на суму 15
060,77 грн та 9 955,41 грн (а. с. 20-21).

Відповідно до квитанцій про оплату проведення ремонтних робіт та матеріалів позивач за вказані роботи та матеріли сплатила 66 015,40 грн (а. с.108,124-125).

Крім того, позивачем також були понесені збитки за прання килимів у розмірі 735,00 грн, що підтверджується квитанціями на суму 415,00 грн та 320,00 грн (а. с. 109-110).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга КП ЖЕО № 2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі винною особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України 2004 року закріплено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Частиною 3 статті 10 ЦПК України.

За змістом частини 2 статті 10 ЦПК України 2004 року, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення їх переконливості перед судом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Згідно з пунктами 2,4 частини першої статті 13 Закону встановлено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносять до житлово-комунальних послуг і включають прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо, послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до статті 15 Закону мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.

Закон регламентує права та обов'язки як споживача, так і виконавця цих послуг (статті 20,21 Закону).

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Пунктом 2.1.5 Правил передбачено, що до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з пунктом 5.3.4 Правил під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки КП "ЖЕО № 2" є балансоутримувачем та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території, то саме воно зобов'язано утримувати в належному технічному стані указаний житловий будинок і своєчасно вживати заходи попередження та уникнення аварійної ситуації, яка сталася внаслідок засмічення зливної системи будинку.

З такими висновками судів попередніх інстанцій Верховний Суд погоджується та вважає їх законними та обґрунтованими.

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з дотриманням вимог статей 212, 213, 214, 315 ЦПК України 2004 року, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), правильно застосувавши положення статей 22, 1166 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Докази та обставини, на які посилається КП "ЖЕО № 2" у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що залиття сталося з форс-мажорних причин є безпідставними, оскільки були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, при їх дослідженні та встановленні судами дотримано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

У частині 3 статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 серпня 2017 рокузалишити без змін.

Поновити виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова